Корчаниця Ірина

слухач магістратури

Бабічева Олена

к.е.н, доцент

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ СОНЯШНИКУ В УКРАЇНІ

Соняшник є основною сільськогосподарською культурою, прибутковість вирощування якої є безсумнівною, за ступенем рентабельності вона займає провідне місце. Через низькі затрати обігових коштів та високу ціну продукції виробництво соняшнику навіть за врожайності 15 ц/га забезпечує прибуток господарству. Товарне насіння соняшнику можна визначити як один з найбільш привабливих видів продукції на аграрно-продовольчому ринку, попит на яку дуже високий і часто випереджає пропозицію.

Виробництво насіння соняшнику у 2014/15 МР дорівнювало 10 млн 134 тис т, що на 917 тис т (на 7,4%) менше від минулого року, загальне внутрішнє споживання сягало 10,165 млн т, що на 0,85 млн т менше за 2013/2014 МР. Враховуючи ще й експорт продукції (0,2 млн т) за 2013/2014 МР, кінцеві залишки становили 0, 267 млн т [1].

Найважливішим фактором збільшення виробництва соняшника є зростання його врожайності. Тому дослідження динаміки врожайності та її прогнозування на перспективу має певне теоретичне і практичне значення.

Наразі питома вага соняшнику у структурі площі посіву технічних культур зменшується. Варто зазначити, що минулорічний урожай соняшнику був менший за урожай попереднього року на 917 тис т (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції). Це відбулося через розширення площі порівняно з 2013 роком на 4,08%. Зменшенню  врожаю в першу чергу сприяло зниження урожайності. Так, у 2014/2015 маркетинговому році зібрали (рис. 1) 19,4 ц/га, що на 2,3 ц/га менше попереднього року [2].

Рис. 1. Динаміка урожайності соняшнику в Україні

За даними УКАБ (табл. 1) збиральні площі за останні роки мали тенденцію до розширення, проте, в основному через зниження врожайності, спостерігається скорочення виробництва у теперішньому маркетинговому році порівняно з 2013/2014 на 1093 тис т (9,99%), що, як наслідок, призвело до зменшення загальної пропозиції продукції на 112 т. Так, як збільшився імпорт (на 40%), зменшився експорт (на 37,5%), скоротилася переробка насіння на олію (на 1,61%), попри отриманню втрат у обсязі 300 тис т, кінцеві запаси займають досить високу позицію [3].

Таблиця 1

Баланс українського ринку соняшнику, тис т

Основними перевагами олійних культур серед інших сільськогосподарських є стабільний попит на них, що підкріплено високими закупівельними цінами з боку місцевих переробників і з боку світового ринку.

В Україні близько 90 % площ олійних зайнято під соняшником, внаслідок чого відбувається деградація земель, виникає загроза зараження ґрунту та поширення хвороб соняшнику. Україна обрала напрям інтеграції у світову економіку, тому стратегія розвитку галузі повинна відповідати принципам ефективного її функціонування, забезпечення пріоритету національного сільського господарства.

У переважній більшості сільгосппідприємства, що вирощують соняшник, не дотримуються технологічні вимоги щодо його розміщення. Протягом останнього десятиріччя площі посівів зросли більше, ніж в 1,5 рази. Недостатньо поширюється його реалізація на організованому ринку. У зв'язку з високим попитом на насіння соняшнику і рівнем рентабельності цієї культури відбулось значне розширення посівних площ соняшнику. Тому розширення посівних площ, на жаль, супроводжується зниженням його врожайності. Основною причиною цього вважається порушення сівозмін і скорочення періоду повернення соняшнику на місце попереднього вирощування. Це призводить до масового враження рослин хворобами, шкідниками та значного засмічення посівів бур'янами. Отже,  аграрним підприємствам потрібно збільшувати валовий збір не за рахунок збільшення посівних площ, а за рахунок збільшення урожайності, сівозміни, якісного селекційного насіння [4].

Отже, для підвищення ефективності виробництва соняшнику суттєве значення має підвищення урожайності за рахунок якісного посадкового матеріалу. В Україні соняшник є традиційною культурою, а її рентабельність повинна підштовхувати аграріїв до вирощування даної культури.

Література

1. United States Department of Agriculture [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fas.usda.gov.
2. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Остапчук І. Продукція рослинництва: внутрішній та міжнародний ринок–погляд на ЄС // Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». – 2014.
4. Семененко О.В. /  Економічний аналіз, - 2014 рік. Том 18. № 1.