Баландіна Ірина

к. е. н., доцент кафедри туризму і

готельного господарства

Харківський національний університет

міського господарства ім.. О.М. Бекетова

м. Харків

НЕОБХІДНІСТЬ РОЗРОБКИ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Для здійснення повноцінної господарчої  та економічної діяльності перш за все необхідна достатня наявність виробничих (економічних ресурсів) та їх оптимальне співвідношення. Розробка та реалізація програм ресурсозбереження на підприємствах будівельного комплексу є не лише найважливішим напрямом їх технічного та економічного розвитку, але і стає початковим етапом процесу переходу будівельної галузі України на ресурсозберігаючий шлях розвитку. Це вимагає розробки відповідної теоретико-методологічної основи для обґрунтування напрямів ресурсозбереження і ресурсозберігаючих заходів на будівельних підприємствах [1].  До того ж залучення до господарського обігу дедалі більшого обсягу матеріально-сировинних ресурсів призводить до погіршення екологічної ситуації .

Ринкові механізми господарювання визначають багато важливих питань щодо функціонування будівельних підприємств України. Будівельна галузь повинна виконувати перш за все всі народногосподарські функції, а саме: створення основних фондів і виробничих потужностей з впровадженням передових досягнень науково-технічного прогресу, швидку модернізацію діючих підприємств на основі прогресивних технологій, комплексну і своєчасну реалізацію соціальних програм, забезпечення високої якості будівельної продукції, скорочення строків будівництва і підвищення ефективності інвестування [2].

Тобто, ресурсозберігаюча політика окремо взятого підприємства в самому загальному вигляді може бути представлена як хронологічна послідовність реалізації ряду інвестиційних проектів. Далі, перше питання, яке виникає при формуванні будь-якого інвестиційного рішення - це фінансування. При виборі правильного напряму реалізації запланованого проекту необхідно розробити та оцінити існуючі альтернативи, основними з яких є модернізація існуючих основних фондів або придбання нових [3].

У разі прийняття рішення про придбання нового обладнання необхідно вибрати - закуповувати вітчизняне або імпортне обладнання. Наступний крок - вибір підходу до порівняльної оцінки цих альтернатив.

Тим не менш, розрахунки повинні будуватися на основі загальноприйнятої методики визначення економічної ефективності капіталовкладень, що враховує нерівноцінність однакових сум надходжень і платежів, що відносяться до різних періодів часу, і дозволяє зіставити їх шляхом дисконтування на базі розрахункової ставки [4].

Необхідною умовою організації виробництва будівельних підприємств  є забезпечення його матеріальними ресурсами: сировиною, матеріалами, паливом, енергією, напівфабрикатами і т.д. Задоволення потреби підприємств будівельної галузі в матеріальних ресурсах може забезпечуватися двома шляхами: екстенсивним і інтенсивним. Екстенсивний шлях припускає збільшення видобутку і виробництва матеріальних ресурсів і пов'язаний з додатковими витратами. Крім того, зростання обсягу виробництва при існуючих технологічних системах привів до того, що темпи виснаження природних ресурсів і рівень забруднення навколишнього середовища вийшли за припустимі межі. Тому зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах повинен здійснюватися за рахунок більш економного їх використання в процесі виробництва продукції або інтенсивним шляхом [5].

Головним вектором ресурсозбереження на підприємстві є запобігання зростанню і зниження ситуаційних витрат, що виникають у процесі виробництва, що дозволить істотно зберегти матеріальні, трудові і фінансові ресурси, а також скоротити, а в більшості випадків виключити втрати інших видів ресурсів - людських, екологічних тощо.

Крім цього, зниження ситуаційних витрат дозволить збільшити тривалість виробничого процесу, скоротити терміни планових зупинок виробництва. Зростання ж ситуаційних витрат обумовлено підвищенням швидкості витрачання матеріальних і трудових ресурсів внаслідок відсутності своєчасної і цілеспрямованої реакції персоналу на підвищення швидкості зносу обладнання через низький рівень спостереження за факторами впливу.

Тому ресурсозбереження на виробничому підприємстві полягає в своєчасному виявленні та цілеспрямованому впливі на фактори підвищення швидкості витрачання матеріальних і трудових ресурсів при експлуатації обладнання. Забезпечити ці процеси можна за допомогою моніторингу технічного стану обладнання та ефективності дій персоналу щодо ресурсозбереження.

Література

1. Баландіна І. С. Механізм управління ресурсозбереженням на підприємствах будівельної галузі / І. С. Баландіна // Сталий розвиток економ. : Всеукр. наук.-вироб. жур. – 2011. – № 9 (06). – С. 90–93.

2. Шевчук В. Я. Умови ефективного інвестування в будівництві / В. Я. Шевчук . – К. : Будівельник, 1991. – 112 с.

3. Баландіна І. С. Інструменти підвищення ефективності ресурсозбереження у будівництві / І. С. Баландіна // Комунальне господарство міст: наук.-техн. зб. Сер. : Економ. науки. – Х. : ХНАМГ, 2012. – Вип. 106. – С. 200–206.

4. Кашніков В. І. Управління стабільністю й небезпеками в системі «соціум-технік-техніко-технологічна система» / Кашніков В. І. // Машинобудівник. –2006. – №12. – С. 44–47.

        5. Грищенко О. В. Анализ материальных ресурсов предприятия / Грищенко О. В. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.aup.ru/books/m67/4.htm