Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_2_Біологічні науки

СЕЗОННА ДИНАМІКА ФІТОПЛАНКТОНУ ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДОСХОВИША 2015 РОКУ

Мельник Світлана

 провідний інженер

ДНУ ім. О. Гончара, НДІ біології

м. Дніпропетровськ

 

СЕЗОННА ДИНАМІКА ФІТОПЛАНКТОНУ ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДОСХОВИША 2015 РОКУ

 

         У Запорізькому водосховищі провідна роль у автотрофній ланці водних біотопів належить фітопланктону. Через енергетичні та трофічні зв'язки він формує структурно-функціональні особливості біоти водойми на різноманітних рівнях її організації: популяційно-видовому, біоценотичному та екосистемному.      Фітопланктон є найважливішим компонентом водних екосистем Дніпра та його водосховищ і від нормального функціонування їх клітин значною мірою залежить не тільки чистота природних вод, а й біологічна продуктивність водойми - вилови риби та інших гідробіонтів (молюсків, раків), що мають як харчове, так і кормове значення [1].

Аналіз  сапробіологічного стану Дніпровського водосховища за структурними показниками фітопланктону в основному характеризує якість води як таку, що відповідає β-мезосапробній зоні. Це пояснюється загальним погіршенням екологічного стану, як регіону в цілому так і гідроекосистеми водосховища, з відповідною зміною та заміщенням у структурі фітопланктонних угруповань. Спостерігалось збільшення абсолютних і відносних значень біомаси видів β-мезосапробів із родів Melosira та Microcystis.

За показниками біомаси  фітопланктону Запорізького водосховища  чітко простежуєтся просторово-часове розмежування максимальних продукційних показників домінуючих видів з різних відділів водоростей. Для Запорізького водосховища справедливою є і тенденція до зменшення кількісних показників розвитку фітопланктону та його різноманіття у місцях максимального впливу техногенного забруднення [2].

Для масового розвитку мікроводоростей важлива стабільна вертикальна стратифікація  води, високий рівень освітленості поверхні води, температура води, підвищене біогенне навантаження на водосховище (синьозелені активно розвиваються при TN:TP < 29) та за даними багатьох дослідників активність сонця [3].

Спостерігалось два максимуми розвитку фітопланктону.  Весняний максимум зумовлений розмноженням діатомових і співпадає з повеневим притоком біогенів, розпочався 19 березня і тривав кілька діб. Другий пік,  зумовлений розвитком синьозелених водоростей,  спостерігається протягом липня-жовтня. Основним чинником, що стимулює розвиток діатомових, є температура води, і закінчується при підвищенні температури води від 3˚С  до 8оС. "Цвітіння" синьозелених водоростей припадає на літо та початок осені. Середня біонаса фітопланктонуколивалась в межах від 0,24мг/л  до 9,8мг/л, у липні розвиток Microcystys aeruginosa досягає максимальних значень, "цвітіння" продовжується до початку жовтня.

Найчастіше на всіх ділянках водосховища та у основних притоках (р. Самара, р. Мокра Сура, р. Оріль) зустрічалися наступні види:  Microcystys pusillum, Microcystys aeroginosa, Aphanizomenon flosaquae, Oscillatoria planctonica, Cyclotella kuetzingiana, Cyclotella menenghiniana, Stephanodiscus hantzschii, Melozira granulate, Melozira italica, Asterionalla Formosa, Chlamydomonas globosa, Scenoеdesmus quadricauda, Pediastrum duplex, Pediasrum borianum, Coelastrum microporum.        У переважній кількості випадків під час весіннього та літнього цвітіння спостерігається розвиток розвиток двох –трьох планктонних видів, частіше Microcystis, Anabaena, Aphanizomenon, Oscillatoria, Melosira, Cyclotella.

Чітко виражена тенденція до домінування синьозелених у валовій продукції біомаси автотрофів  у середній частині водосховища. На фоні «сплесків» діатомових та зелених мікроводоростей спостерігається чітко вражена тенденція до майже абсолютного домінування синьозелених, особливо у весняно – літній період, що максимально досягала 97% у сукупній біомасі. Усереднені данні чітко показують домінування синьо-зелених водоростей з середини травня по жовтень, таким чином це угрупування стає основним продуцентом біомаси.

Максимальна біомаса в період літнього ”цвітіння” в місцях вітрового нагону перевищує 500 мг/дм3 у поверхневих пробах. Біля населених пунктів та в затоках спостерігається локальне збільшення біомаси.

 Опираючись на показники біомаси фітопланктону, за шкалою трофності за Кітаєвим С.П. для водосховищ та озер, Запорізьке водосховище можна віднести до класу евтрофних водойм, що відповідає високому рівню кормності даної гідро екосистеми, та великим потенціалом.

Враховуючи показники вегетації водоростей і сапробності, якість води у водосховищі на більшості ділянок оцінюється згідно «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод»  як задовільна [4].

 

Література

1.        Грезе В.Н. Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды / В.Н. Грезе, Г.Г. Поликарпов, В.Д. Романенко и др. – К.: Наукова думка, 1987.

2.              http://www.rusnauka.com/16_NPRT_2013/Ecologia/6_140470.doc.htm

3.         Арсан О.М. Методы гидроэкологических исследований поверхностных вод / О.М. Арсан, А.А. Давыдов, Т.М. Дьяченко и др.; Под ред. В.Д. Романенко. – К.: ЛОГОС, 2006. - 408 с. /укр./

4.        Романенко В.Д. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями /В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Оксіюк та ін. – К.: Символ-Т, 1998. – 28 с. /укр./

Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 344
Всього коментарів: 0
avatar