Новіков Сергій

студент-магістр

Херсонський державний аграрний університет

м. Херсон

ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ХЕРСОНЩИНИ – ЯК ЧАСТИНА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ УКРАЇНИ

Ліс називають «зеленим другом» людини. Цю назву він виправдовує завжди і всюди. Але особливого значення набуває він у степу. Тут створені рукою і розумом людини, лісові насадження захищають від ґрунтової і водної ерозії, посіви – від посухи, суховіїв і чорних бурь, водойми – від замулення, поліпшують клімат, прикрашають ландшафт.

У зв`язку з цим виникла нагальна потреба перегляду багатьох питань щодо збереження й відновлення штучних екосистем соснових лісів, а саме: встановлення контролю за вирубуванням нестійких порід соснових дерев, застосування новітніх технологій у боротьбі зі шкідниками, зміна стратегії господарювання, вдосконалення системи протипожежних заходів, впровадження ландшафтно-екологічного принципу формування угідь на пісках.

Великою проблемою є наявність ентошкідників, хвоєгризів, та пильшиків. Також неконтрольоване рекреаційне використання, механічне пошкодження дерев, нагромадження засохлих дерев (акації білої). В Цюрупинському лісомисливському господарстві закладено 4 пункти моніторингу з 2003 року: облік пожеж, стихійних лих, чисельність мисливських тварин, метеомоніторинг забруднення атмосферного повітря [1].  

Без догляду людини ліс гине. Дуже швидко займається навіть після дощу. Тому працівниками виконується профілактична та організаційна робота. Запроваджене наземне патрулювання і спостереження на вежах, пропаганда серед населення, прорубуються протипожежні розриви, пожежохімічні станції, будуються дороги протипожежного призначення, вводиться телефонізація. Проводиться хімічна обробка з вертольоту розчином хлорофосу.

Сосну висаджують навесні одно або дворічними сіянцями, вирощеними в місцевих розплідниках (вони підвищують біологічну стійкість). Для посадки використовуються спеціальні механізми.

До заліснення флора була представлена небагатьма рослинами-пісколюбами. Фауна – ящірки, гадюка, іноді зустрічалися лисиця і деякі види гризунів, птахів практично не було. Після заліснення: лосі, олені, косулі, дикі кабани, зайці, фазани, куріпки. В сосновому лісі живності дуже мало, тому створюються спеціальні мисливські ремізи. В пониззях будуються ставки глибиною до 2 м, для профілактики випускають білого амура та товстолобика. Розсаджуються трав’янисті рослини (озимі, жито, багаторічні трави.), чагарники. Насаджуються листяні породи, та інше, наприклад, береза дніпровська, вільха чорна, гаї дуба черешчатого, ялівець віргінський і звичайний, обліпиха цінна, чагарники джузгун, терескена, аморфа, катальпа, туя східна, шипшина, чингиль. Для підкорми саджають сільськогосподарські культури. Під захистом насаджень успішно розвиваються виноградарство, садівництво, зернове і овочеве господарство, баштанництво [3].

Відповідно, ліси підвищують економіку, поліпшують стан навколишнього природного середовища, впливають на клімат, атмосферу, гідрологічний режим водойм, захищають від вітрової і водної ерозії.

Таким чином, дані моніторингу свідчать, що на появу та зростання сходів великий вплив мають температура і вологість ґрунту. Встановлено, що проростання насіння сосни відбувається тільки у межах температур від + 7° до +37°С. Як надлишок так і недостача вологи ускладнюють проростання насіння. На піщаних ґрунтах оптимальні умови до появи сходів створюються при вологості ґрунту 25%. При вологості супіщаних ґрунтів менш 10% сходи з'являються поодиноко. Виживання і зростання сходів вище при частковому їх затемнені. Для завершення проростання насінням необхідні повітря, вода і тепло довкілля. 

Тобто, щоб мати оптимальні результати з виживаності сосни у степовій зоні, треба додаткове штучне зрошення, особливо у літні місяці.

Штучні екосистеми соснових лісів Лівобережжя Херсонщини – це єдиний природний комплекс, створений рукою і розумом людини. Ці лісові насадження захищають ґрунти від вітрової і водної ерозії, посіви – від посухи, поліпшують клімат, прикрашають ландшафт. Природні соснові лісостани Лівобережної Херсонщини - це унікальний осередок біорізноманіття пристепових борів зі своєю  майже 200 річною історією. Цей своєрідний природний район, який протягом віків виділявся серед Херсонських степів своєю безплідністю і пустинністю. Нові соснові ліси принесли життя в цю напівпустельну місцевість. Вони стали вже доволі стійкою екосистемою, сприятливим фактором збагачення видового складу рослинності даної території. Також створились умови для міграційних переміщень тварин, особливо птахів водно-болотних угідь, тому що даний район (Олешківські піски) належить до території екокоридору польоту, відпочинку та годівлі цінних видів птахів. Соснові лісові насадження стали зручним місцем гніздування деяких видів птахів та створюють умови для зосередження на території відновлювальних районів. У соснових борах сформувались умовно одновікові, різновікові, прості, складні, пристиглі та стиглі природні сосняки [2].

Природним сосновим лісам Лівобережжя Херсонщини присвячено низку наукових праць. Незважаючи на це, багато питань вивчено недостатньо. Протягом останніх років у соснових лісах поширилися осередки масових розмножень шкідників лісу, всихання насаджень, збільшилася пожежна небезпека, погіршився санітарний стан.

Література

1. Виноградов В.Н. Комплекное освоение Нижнеднепровских песков. Издательство «Маяк». Одеса – 1964 – 9-15 с.
2. Виноградов В.Н. Оазисы в песках – Одесса. Маяк, 1970. – 72 с.
3. Виноградов В.Н., Бабенко Д.К., Губа І.Т. та ін. Ліс у степу – Одеса, 1970. – 98 с.