Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_2_Біологічні науки

ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СИМБІОТИЧНОГО АПАРАТУ СОЇ КУЛЬТУРНОЇ В УМОВАХ КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОГІР’Я

Ватажук Альона

магістр

Заболотна Віра

к.б.н., доцент кафедри

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна  академія ім. Тараса Шевченка

м. Кременець

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СИМБІОТИЧНОГО АПАРАТУ СОЇ КУЛЬТУРНОЇ В УМОВАХ КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОГІР’Я

 

Однією з глобальних проблем сьогодення є проблема забезпечення населення планети рослинним білком. У вирішенні цієї проблеми важливе місце відводиться розширенню посівних площ та підвищенню продуктивності посівів зернобобових культур, зокрема сої культурної, в зерні якої міститься 38–45 % білка, а також 18–22 % жиру, 25–30 % вуглеводів, 5–7 % клітковини, значна кількість ферментів, вітамінів, мінеральних та органічних речовин [1].

Важливу роль у підвищенні врожайності сої відіграє система удобрення, адже культура досить вимоглива до умов мінерального живлення. Так, для формування 1 т насіння сої потрібно близько 70–90 кг азоту, 15–20 кг фосфору, 30–40 кг калію, 8–10 кг магнію, 18–21 кг кальцію [3].  Однак, встановлено [2], що соя в симбіозі з бульбочковими бактеріями здатна  фіксувати з повітря 70–280 кг/га азоту, а тому не потребує додаткового внесення мінерального азоту.

Слід зауважити, що, незважаючи на численні дослідження, питання формування потужного симбіотичного апарату в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах на сьогоднішній день залишається ще недостатнього вивченим. Тому метою нашої роботи було дослідити вплив передпосівної інокуляції насіння бактеріями Bradyrhizobium japonicum та обробки  мікродобривом  нового покоління Аватар 1 на формування симбіотичного апарату сої культурної в ґрунтово-кліматичних умовах Кременецького горбогір’я.

Досліди проводилися з соєю культурною Glycine max L. (Merr.) середньостиглого сорту Мар’яна спільної селекції Інституту фізіології рослин і генетики HAH України (ІФРГ HAH України), Селекційно-генетичного інституту та Інституту землеробства УААН на дослідних ділянках Кременецького ботанічного саду. У роботі використовували штами повільнорослих бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 634б та РС-08 та мікродобриво з наночастинками карбоксилатів природних кислот Аватар 1.

 У результаті проведених досліджень нами встановлено, що у ґрунтово-кліматичних умовах Кременеччини відбувається спонтанна інокуляція сої культурної місцевими расами Bradyrhizobium japonicum. При цьому на коренях рослин, що заражалися бактеріями спонтанно, утворювалися бульбочки, однак, їх кількість була незначною (в середньому 4,27 у фазі справжніх листків та 19,5 у фазі цвітіння) порівняно з кількістю бактерій на коренях інокульованих рослин. Передпосівна інокуляція насіння Bradyrhizobium japonicum штамів 634б та РС-08 сприяла утворенню кореневих бульбочок. Так, у фазі 2-х справжніх листків на коренях рослин, інокульованих цими штамами, було в середньому 15,8 та 21,4 бульбочки, у фазі бутонізації – 46,3 та 47,7, а у фазі цвітіння – 56,1 та 66,3 бульбочки. Інтенсифікувала процес бульбочкоутворення на ранніх стадіях онтогенезу (фаза двох справжніх листків) також передпосівна обробка насіння мікродобривом Аватар 1 у дозах 1 та 2 л/т. На пізніших стадіях онтогенезу (фази бутонізації та цвітіння) ефект від застосування мікродобрива спостерігався лише у варіантах з передпосівною інокуляцією насіння бактеріями штаму РС-08. У варіантах з обприскуванням у фазі бутонізації  надземної маси рослин сої мікродобривом активізувало утворення кореневих бульбочок лише у рослин, що розвинулося з насіння, яке перед посівом інокулювали бактеріями штаму РС-08, і майже не вплинуло на утворення бульбочок у рослин, насіння яких перед інокулювали бактеріями штаму 634б.

Зважування бульбочок, які утворилися на коренях рослин сої, показало, що передпосівна інокуляція насіння бактеріями B. japonicum обох досліджуваних штамів у 2,32–2,77 раза збільшила масу бульбочок порівняно зі спонтанною інокуляцією. Починаючи з ранніх стадій онтогенезу і до кінця вегетації сої найкраще вплинуло на формування маси поєднання передпосівної обробки насіння мікродобривом Аватар 1 та інокуляції його B. japonicum (вага бульбочок на коренях таких рослин у 2,75–3,09 разів перевищувала вагу бульбочок на коренях контрольних рослин). Найкращий ефект спостерігався у варіанті з інокуляцію насіння бактеріями штаму РС-08 та дозою мікродобрива 2 л/т насіння. Обприскування надземних органів мікродобривом позитивно вплинуло на нагромадження маси бульбочок лише у варіанті з інокуляцією бактеріями штаму РС-08  та дозою добрива  РС-08.

Таким чином, проведені нами дослідження дозволяють зробити висновок, що при вирощуванні сої культурної в умовах Кременецького горбогір’я обов’язковим агрозаходом, який сприяє формуванню симбіотичного апарату сої, повинна бути передпосівна інокуляція її насіння ефективними штамами   B. japonicum (наприклад, штамом РС-08). Перспективним при вирощуванні цієї культури є використання мікродобрива нового покоління Аватар 1, що містить наночастинки мікроелементів, яке спроможне покращити формування і функціонування симбіотичної системи соя–бульбочкові бактерії.

 

Література

1.Бабич А. О. Світові та вітчизняні тенденції розміщення виробництва і використання сої для розв’язання проблеми білка / А. О. Бабич, А. А. Бабич-Побережна //  Корми і кормовиробництво. – 2012. – № 71. –           С. 12–26.

2.Патика В. П. Біологічний азот: Монографія / В. П. Патика, С. Я. Коць, В. В. Волкогон та ін.; За ред. В. П. Патики. – К.: Світ, 2003. – 424 с.

3.Ямковий В. Особливості сучасної системи удобрення сої [Електронний ресурс] / В. Ямковий // Пропозиція. – 2013. – № 3. – Режим доступу: http://www.propozitsiya.com/?page=146&itemid=4140.

Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 318
Всього коментарів: 0
avatar