Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКУ І СПОСОБУ ЗБИРАННЯ

Дудяк Іван

к. с.-г. н., доцент, завідувач кафедри

Миколаївський національний аграрний університет

м. Миколаїв

Домме Вольдемар

здобувач

м. Штутгарт, Німеччина

 

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКУ І СПОСОБУ ЗБИРАННЯ

 

Дослідження проводили на дослідному полі та в лабораторії визначення якості продукції рослинництва Миколаївського національного аграрного університету у 2013-2015 роках.

Схема польових дослідів:

Роздільне збирання:

  1. Початок воскової стиглості;
  2. Середина воскової стиглості;
  3. Кінець воскової стиглості;
  4. Початок повної стиглості;

Пряме комбайнування:

  1. Повна стиглість;
  2. Через 10 діб після повної стиглості.

Підбирання та обмолочування валків на ділянках польових дослідів при роздільному збиранні проводили за вологості зерна від 14,0 до 14,3 %.

Повторність дослідів 3-разова, площа облікової ділянки 100 м2.

Агротехніка вирощування пшениці озимої у польових дослідах була загальноприйнятою для умов Центрального Степу України, за винятком строку і способу збирання (досліджуваного фактору).

Об’єкт досліджень – сорт пшениці озимої Дріада 1.

Фенологічні спостереження за формуванням, наливом та дозріванням зерна пшениці озимої проводили за методикою В. О. Єщенко з співавторами [1], облік урожаю – методом зважування зерна з облікової площі ділянки.

Засміченість зерна пшениці озимої визначали згідно з ГОСТ 30483-97, натуру – згідно з ГОСТ 10840-64, масу 1000 зерен – згідно з ГОСТ 10842-89, склоподібність – згідно з ГОСТ 10987-76, масову частку сирої клейковини та її якість – згідно з ГОСТ 13568.1 – 68, клас пшениці озимої – згідно з ДСТУ 3768:2010.

Збирання врожаю зерна пшениці озимої проводили згідно з схемою польових дослідів. При визначенні строку збирання пшениці озимої за основу брали вологість зерна.

Дослідженнями встановлено, що врожайність зерна залежала від погодних умов сільськогосподарського року, способу і строку збирання пшениці озимої. У середньому за два роки досліджень найбільша врожайність зерна була при скошування рослин пшениці озимої у кінці воскової й на початку повної стиглості зерна (40,7 і 41,2 ц/га, відповідно) та при прямому комбайнуванні у повну стиглість зерна (40,0 ц/га). Істотне зменшення врожайності зерна у порівняні з контрольними ділянками було за скошування рослин пшениці озимої у валки на початку (-5,3 ц/га) і у середині (-2,4 ц/га) воскової стиглості зерна та за прямого комбайнування (-6,4 ц/га) через 10 діб після настання повної стиглості зерна.

Вміст крупної, зернової і смітної домішок у партіях зерна залежав від способу і строку збирання пшениці озимої. Пряме комбайнування, як і раннє роздільне збирання (на початку воскової стиглості), збільшували вміст крупної, зернової і смітної домішок у партіях зерна.

Найбільшою натура зерна (760 г/л) була за роздільного збирання пшениці озимої на початку повної стиглості, а найменшою (719 г/л) – за прямого комбайнування через 10 діб після настання повної стиглості.

На відміну від натури, найбільша маса 1000 зерен (39,7 і 40,4 г) була при роздільному збиранні на початку повної стиглості та при прямому комбайнуванні рослин у повну стиглість зерна. Усі інші строки збирання пшениці озимої зменшували масу 1000 зерен на 0,7-9,8 г.

Дворічними дослідженнями встановлено, що більш пізні строки збирання пшениці озимої зменшували також й склоподібність зерна.

Зерно пшениці озимої за вмістом сирої клейковини відповідало: 1-му класу – у 2014 році за роздільного збирання початку повної стиглості; 2-му класу – у 2014 році за роздільного збирання у кінці воскової і прямого комбайнування у повну стиглість; 3-му класу – у 2014 році за роздільного збирання на початку, у середині воскової стиглості і за перестою рослин на пні протягом 10 діб, у 2015 році за роздільного збирання на початку повної і прямого комбайнування у повну стиглість; 4-му класу – у 2015 році за всіх інших способів і строків збирання рослин.

Одержані експериментальні дані лабораторних досліджень свідчать, що якість сирої клейковини зерна поліпшувалася від початку воскової до повної стиглості зерна, а потім залишалася на тому ж рівні. За перестою рослин пшениці озимої на пні протягом 10 діб якість сирої клейковини зерна погіршувалася. Пов’язано це з відтоком азотних речовин із зерна у інші органи.

Отже, у середньому за два роки досліджень, зерно пшениці озимої сорту Дріада 1 згідно з вимогами ДСТУ 3768:2010 відповідало: 2-му класу – за роздільного збирання на початку повної стиглості; 3-му класу – за роздільного збирання у середині і кінці воскової стиглості і за прямого комбайнування у повну стиглість; 4-му класу – за прямого комбайнування через 10 діб після повної стиглості; 5-му класу – за роздільного збирання на початку воскової стиглості зерна.

 

Література

  1. Основи наукових досліджень в агрономії: Підручник / [В. О. Єщенко, П. Г. Копитко, В. П. Опришко, П. В. Костогриз]; за ред. В.О.Єщенко. – К. : Дія, 2005. – 288 с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 376
Всього коментарів: 0
avatar