Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

«МІНІМІЗАЦІЯ РИЗИКІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ РІПАКУ ОЗИМОГО НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ»

Савчук Юрій

аспірант

Антоненко Олексій

д.с.-г. н., професор

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

«МІНІМІЗАЦІЯ РИЗИКІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ РІПАКУ ОЗИМОГО НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ»

 

Сільськогосподарське виробництво є одним із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності. Ризикованість аграрного бізнесу визначає ряд факторів, таких як: сезонність виробництва, залежність від погодних та кліматичних умов, тривалий період обороту капіталу, велика складність зміни асортименту продукції та технології, ряд інших причин [3, 8]

Джерелами або факторами ризиків в сільськогосподарському виробництві є соціально-економічне середовище, природно-кліматичні умови та людський фактор.

З точки зору агрономії, слід більшу увагу приділити природно-кліматичним ризикам. Серед яких: вимерзання, випрівання, приморозки, льодова кірка засуха, карантинні шкідники та хвороби [4, 5, 6].

Ведучи мову про ріпак, ми більше уявляємо його як нову культуру, хоча він впевнено увійшов і закріпився у сівозмінах господарств України.

Дослідження по визначенню насіннєвої продуктивності ріпаку озимого  за різних умов удобрення та строків сівби у 2014/2015 рр. проводились у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» на стаціонарному досліді кафедри селекції і генетики.

Виходячи із цього нами були проведені дослідження щодо підбору оптимальних строків сівби. Це 11 серпня, 21 серпня, 31 серпня.

В схему досліду були включені наступні сорти ріпаку озимого селекції НУБіП України: Снігова Королева, Андромеда та Везувій. На яких вивчалися варіанти з препаратами Вуксал Мікроплант, Теріос і Аскофол [2, 6, 7].

Це висококонцентрована суспензія з унікальною формуляцією і принципом дії, за рахунок вмісту хелатних (EDTA) мікроелементів. Це препарати Мікроплант, Теріос та Аскофол.

До припинення осінньої вегетації були отримані дані щодо проходження рослинами ріпаку озимого перших фенофаз органогенезу. Сходи на першому та другому строках з’явилися на 5 – 7 день після посіву, щодо третього, то сходи були відмічені через 10 днів, це було зумовлено гіршими погодними умовами. Забігаючи наперед таке відставання спостерігалось по всім фазам розвитку ріпаку озимого [1, 7].

Визначення сухої речовини та цукрів показало, що більший вміст їх був  у варіантах другого строку посіву у сортів Снігова Королева та Везувій, при використанні мікродобрив Мікроплант у другому строці посіву.

Висоту стебла зумовлюють особливості сорту, агротехніка і погодні умови [1, 3, 6]. Так в 2015 році посушливі погодні умови літнього періоду не сприяли активному росту озимого ріпаку. Висота рослин стандарту в середньому становила 140 см. Під час завершення формування врожаю висота коливалась від 112 до 136 см, середнє число гілок на рослині становило 7-10, кількість стручків 78 – 168 шт., у кожному з яких було по 15 – 24 насінин. Маса 1000 насінин була в межах 2,7 – 3,4 г.

Кращу висоту стебла 135 – 146 см мали зразки Снігова Королева та Везувій при посіві 21 серпня із застосуванням мікродобрива Мікроплант. За показником «гілок першого порядку» 10 – 12 були Снігова Королева при застосуванні мікродобрив Мікроплант та Теріос і Везувій, у даних сортів була і більша кількість стручків 85 – 215 та кількість насінин у стручку 17 – 36 шт. Маса 1000 насінин 3,3 – 4,6 г. була у сорту Снігова Королева із застосуванням мікродобрив Теріос і Мікроплант.

Таким чином, правильний вибір сорту, строку посіву та добрив мінімізує ризики вирощування ріпаку озимого на насіннєву продуктивність.

 

Література

  1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шаброва С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. – К.: Фітоцентр, 2001. – 312с.
  2. Дoспeхoв Б.М. Мeтoдикa пoлeвoгo oпытa / Дoспeхoв Б.М. – Кoлoс, 1985. – 351 с.
  3. Макрушин М.М. Насінництво (методологія, теорія, практика): підручник, видання друге, доповнене і перероблене/ М.М. Макрушин, Є.М. Макрушина. – Сімферополь ВД «Аріал» 2012. – 564 с.
  4. Макрушин М.М., Насінництво: підручник/ М.М. Макрушин, Є.М. Макрушина. – Сімферополь: ВД «Аріал», 2011. – 476 с.
  5. Насінництво й насіннєзнавство польових культур / За ред. М.М. Гаврилюка – К.: Аграрна наука, 2007. - 216 с.
  6. Рeкoмeндaцiї з вирoщувaння oзимoгo рiпaку. / Aбрaмик М.I., Кoржaн С.I., Кифoрук I.М., Стeльмaх O.М., Чoрний Г.Д.– Iвaнo-Фрaнкiвськ, 2004. – 14 с.
  7. Волкодав В.В., Савчук Ю.М. Залежність насіннєвої продуктивності ріпаку озимого від строків сівби та мікродобрив./В.В. Волкодав., Ю.М. Савчук// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. Науково-практичний журнал № 2(23) 2014 р.- С. 37-39.
  8. Шпаар Д. Рапс и сурепица. Виращивание, уборка, хранение и использование. – К: 2012.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 287
Всього коментарів: 0
avatar