Жежкун Анатолій

к.с.-г.н., с.н.с., директор

Жежкун Ірина

к.е.н., с.н.с.

ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» УкрНДІЛГА

м. Н-Сіверський

ЛІСІВНИЧО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНОГО ЗАЛІСНЕННЯ ЗЕМЕЛЬ СХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Збільшення лісистості України є актуальною проблемою сьогодення, що зазначається у нормативних галузевих документах [1, 2]. Східне Полісся розміщене на Лівобережній частині  України, до нього належать північно-східна частина Київської, північні частини Чернігівської та Сумської областей. Східне Полісся займає площу 2557,9 тис. га, вкриті лісовою рослинністю землі мають площу 654,2 тис. га. Лісистість території Східного Полісся станом на 01.01.2011 р. становить 25,6 %. За нормативом галузевої програми оптимальна лісистість поліської частини Київської області становить 35 %, Чернігівської - 26 % [3].

Суцільні рубки деревостанів можуть призвести до зменшення лісистості. Тому зруби, що належать до фонду лісовідновлення,  мають своєчасно та якісно поновитись цінними деревними видами та через 6-7 років зарахуватись до категорії вкритих лісовою рослинністю земель.

Для збільшення лісистості необхідно також заліснювати раніше невкриті лісовою рослинністю та нелісові землі: галявини, пустирі, піски, яри, балки, осушені болота тощо. Резервом для збільшення лісистості є заліснення малоцінних та деградованих земель, що виведені з сільськогосподарського користування (землі запасу). Лише у Чернігівської області їх площа становить понад 140 тис. га [4].

За останні роки у зв'язку зі зменшенням використання сільськогосподарських земель та побічного користування лісом у Східному Поліссі відбулись процеси природного заліснення ріллі, сіножатей, пасовищ, занедбаних садів та інших багаторічних насаджень. Змінюється структура лісових земель у державних лісогосподарських підприємств регіону. Рілля, залишена без обробітку ґрунту, заростає бур'янистою та  адвентивною трав'яною рослинністю. За поширення рослин з родини злакових відбувається задерніння ґрунту. Прогріті задернілі  ґрунти перелогів заселяються личинками хрущів.  За великої їх щільності дикі кабани розривають дернину та розпушують верхні шари ґрунту.  Додаткову мінералізацію ґрунту також здійснюють ходи кротів, мишей, дощових черв'яків. На мінералізований ґрунт потрапляє насіння лісових деревних видів та з'являються їх молоді особини, які утворюють природні насадження.

Найбільша густота поновлення спостерігається від стін залишених деревостанів. Наприклад, на залишеній без обробітку ґрунту ріллі, переданої у 2006 році до ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС», протягом 10 років відбулось утворення молодняку, що має склад (за густотою) 4Сз 5Бп 1Врк + Ос, од. Гшз, Ябл, кількість дерев 12880 шт. / га. Частка  від кількості молодих дерев сосни звичайної на відстані від стіни лісу становить: 24 м – 2,6 %, 48 м – 15,5 %, 72 м – 25,9 %, 96 м – 21,5 %, 120 м – 19,0 %, 144 м – 14,6 %, 168 м – 0,9 %.

Природне заліснення невикористаних сільськогосподарських і малопродуктивних та деградованих земель (земель запасу) має як негативні, так і позитивні економічні наслідки. З одного боку, самозарощування не включених до господарського обігу земель Східного Полісся лісовою рослинністю підвищує рівень депонування оксиду вуглецю (ІV) - (СО₂) та з часом збільшує потенційну продуктивність земель (надає товарну деревину), тобто покращує еколого-економічні параметри використання цих земель. Так відомо, що депонування вуглецю пропорцiйне iнтенсивностi фотосинтезу i нагромадженню органiчної речовини рослинного походження, особливо деревини [5]. Середнiй періодичний прирiст запасу деревини в лiсах України сягає орiєнтовно 4 (5) м³ · га⁻¹ · рiк⁻¹ [6]. Причому найвищi його значення властивi саме молодим та середньовіковим деревостанам.

Проте, з іншого боку, природне заліснення земель у Поліссі відтворює правові колізії, бо ці землі дуже важко привести у відповідність до законодавчих вимог у категорію «лісових» та «вкритих лісовою рослинністю». Найбільша площа сільськогосподарських угідь у Східному Поліссі знаходиться у власності громадян. Найбільш родючі землі паїв передані громадянами в оренду сільськогосподарським організаціям (інвесторам). На цих землях орендарі-інвестори вирощують переважно кукурудзу, соняшник, жито, пшеницю та овес. Чимало виснажених цими культурами земель  знову залишаються без обробітку та заростають лісовою рослинністю. Велика частка  паїв, не забраних громадянами, що межують з лісом, болотами, занедбаними сіножатями також відновились деревною та чагарниковою рослинністю.

До того ж можливі і прямі економічні втрати у випадку, коли власники або тимчасові користувачі (орендарі) сільськогосподарських земель, що поступово заростають лісом, з метою їх повернення до експлуатації починають знищувати вже зімкнені молоди лісостани. Втрачають кошти і власники (або користувачі) земель і суспільство, котре позбувається потенційних майбутніх лісів, їх ресурсів та екологічних корисностей. Потрібне вдосконалення правового регулювання відносин землекористувачів для запобігання екологічних, економічних та соціальних втрат.

Отже, в сучасних умовах у Східно-Поліському регіоні України повстає завдання законодавчого врегулювання питання запровадження спрощеної процедури переведення земель запасу та невикористаних сільськогосподарських угідь, на яких відбулись процеси природного заліснення, до земель лісового фонду з метою запобігання для суспільства еколого-економічних втрат та отримання у майбутньому додаткових суспільних благ.

Література

1. Державна цільова програма «Ліси України» на 2010 – 2015 роки. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 971 зі змінами.

2. Концепція реформування та розвитку лісового господарства. Затв. Розпорядженням Кабміну України від 18.04.2006 р. № 208 – р.  

3. Показники регіональних нормативів оптимальної лісистості території України. Затв. Наказом Держкомлісгоспу України № 371 від 29.12.2008 р.

4. Жежкун А.М. Агроландшафти Чернігівської області та шляхи їх оптимізації / А.М. Жежкун, Л.В. Дем'яненко, Я.Л. Шестак // Науковий вісник Нац. аграрн. ун-ту. – К.: НАУ, 2008. -  Вип. 122. – С. 252-255.

5. Третяк П.Р. Приріст деревостанiв старшого вiку: екологiчний аспект / П.Р. Третяк, Ю.І. Черневий. – Доповіді Національної академії наук України. – 2011. - № 6. – С. 203-208.

6. Короткий довiдник лiсового фонду України. За матерiалами облiку лiсiв станом на 1 сiчня 2002 року. – Iрпiнь, 2003. – 149 с.