Вітюк Олександр

викладач вищої категорії

Вінницький торговельно-економічний коледж КНТЕУ

м. Вінниця

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Все далі з розвитком капіталістичного способу виробництва матеріальних благ розширюються економічні зв’язки національних господарств, поглиблюються економічні відносини, що функціонують на національному та міжнародному рівні.

Розширюється міжнародна торгівля, формується міжнародний поділ праці,виникає спеціалізація виробництва,тобто країни спеціалізуються на виробництві певних видів товарів,які продаються на міжнародному ринку.

В сучасний час розвивається і нова форма міжнародних економічних зв’язків - закордонні інвестиції,тобто розміщення капіталів в інших країнах з метою одержання більшого прибутку. Ця форма економічних зв’язків існує постійно, тому що капітал вкладається у виробництво на тривалий час, а це означає, що будуються підприємства,здійснюється будівництво, що і говорить про регулярні економічні стосунки. В зв’язку з цим виникає нова форма економічних зв’язків – міграція робочої сили.

Особливо характерна для сьогоднішнього дня – економічна інтеграція -  процес взаємного переплетення виробничих процесів різних країн,який вимагає проведення узгодженої економічної політики.

Отже,світове господарство у своєму розвитку пройшло відповідні етапи і має певні форми зв’язків.

Етапи формування світового господарства:

• формування світового ринку;
• формування світової капіталістичної системи;
• розвиток інтеграційних процесів у світовому господарстві.

Форми зв’язків світового господарства:

• вивіз товарів;
• вивіз капіталу і міграція робочої сили;
• різні форми науково-технічного і економічного співробітництва.

На сучасному етапі світове господарство нараховує понад 230 держав і вони відрізняються між собою за рівнем економічного розвитку, належність до певних соціальних і політичних систем.

Показниками економічного розвитку світового господарства є:

• міжнародний поділ праці;
• міжнародна кооперація праці;
• виробництво ВНП в розрахунку на душу населення;
• виробництво продукції в розрахунку на одного працівника(продуктивність праці).

За економічними показниками розрізняють індустріально-розвинуті країни,країни середнього рівня та слаборозвинуті країни. Незважаючи на відмінності в рівнях економічного розвитку між країнами існують економічні зв’язки.

Міжнародний поділ праці, пов'язаний з потребою міжнародного обміну науково-технічною інформацією, що після впровадження у виробництво робить ефективним масовий випуск нової продукції.

Найважливіші фактори,від яких залежить утворення інтернаціональної вартості:

• середня інтенсивність праці в масштабі світового господарства та інтенсивність національної праці в різних країнах;
• середня продуктивність праці в межах світового господарства і продуктивність національної праці;
• ступінь складності праці залежить від освіти і кваліфікації;
• в основі еквівалентності обміну лежить інтернаціональна вартість, тобто інтернаціональні витрати виробництва;
• дія законів нерівномірного розвитку, законів концентрації виробництва  і капіталу.

В сучасний період набувають значення  зони більшої торгівлі,на території яких скасовуються торгові обмеження між країнами-учасниками, митні союзи, які передбачають скасування зовнішньоекономічних обмежень встановлення єдиного зовнішньоторгового тарифу і проведення  єдиної зовнішньоторгової політики.

Складнішою формою є економічний союз,який доповнює митну інтеграцію угодами про проведення загальної економічної і валютної політики.

Найповніше своє вираження ця форма знайшла в створенні Європейського економічного союзу до якого прагне і Україна.

Між національними економіками розширюються господарчі зв’язки, які реалізуються через відповідні суб’єкти господарювання.

Міжнародні економічні відносини все більше реалізовуються через міжнародну торгівлю, міжнародну спеціалізацію виробництва, обмін науково-технічними результатами,інформаційні зв’язки, валютно-фінансові та кредитні відносини,рух капіталу, міграцію робочої сили, діяльність міжнародних економічних організацій.

До основних пріоритетів міжнародних економічних відносин відносять:

• міжнародний поділ праці;
• товарно-грошовий характер зв’язків;
• закони попиту та пропозиції, більшого ціноутворення;
• формування світових товарних ринків;
• функціонування світового фінансового ринку та міжнародної валютно-фінансової системи;
• міжнародний ринок праці;
• формування міжнародних економічних,фінансово-кредитних організацій;
• формування транснаціональних корпорацій;
• регулювання економічних відносин через договори в рамках міждержавних об’єднань .

Міжнародні економічні відносини в сучасний час діють відповідно суверенітету кожної із держав і на основі принципів мирного співіснування, рівноправності, взаємодопомоги, взаємовигоди, свободи вибору, невтручання у внутрішні справи один одного, недопущення дискримінації, поваги прав людини і демократичних свобод, добросовісного виконання міжнародних зобов’язань, мирного врегулювання спірних питань.

Важливо, щоб учасники міжнародних економічних відносин діяли згідно міжнародно-правових норм та національного законодавства для формування умов взаємовигідних договорів купівлі-продажу товарів або послуг. Для успіху міжнародних економічних відносин повинні враховуватись економічні, природно-кліматичні, екологічні, соціокультурні, правові, релігійно-етичні фактори і умови країн.

Успіх економічного розвитку та економічних відносин залежить від швидкого впровадження у виробництво сучасних науково-технічних досягнень і володіння сучасною інформацією.

Отже,формування міжнародних економічних відносин включає в себе різнопланові механізми розвитку світового господарства.

Для вдосконалення світового господарства і міжнародних відносин в залежності від держави  необхідно вирішувати  політичні, економічні, транспортні, земельні, трудові, валютні і багато інших проблем.

Вирішення цих проблем прискорить успіх світового господарства, його інтернаціоналізацію, а як результат – покращення добробуту і життєвого рівня населення у кожній із країн, що входить до сучасного світового господарства.

Література

1. Базілевич В.Д. Економічна теорія. Політекономія: Підручник-К.:Знання 2014.-637 с.

2. Основи економічної теорії: Підручник: у 2-х книгах \ Ю.В. Ніколенко, А.Б. Демківський та ін. 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2014р.

3. Політекономія: Підручник - К.: Ніка-Центр, 2015 - 527 с.

4. Економічний словник-довідник: за ред. проф. С.В. Моцерного К:Фоміна, 2014 р.