Дідик Андрій

к.е.н., докторант

Національний університет «Львівська політехніка»

м. Львів

ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛІВЕКТОРНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

У ринкових умовах господарювання для досягнення успіху у конкурентній боротьбі підприємства повинні розвиватись як загалом, так і розвивати різні напрями своєї діяльності. Очевидно, що таке завдання не слід вважати легким, особливо в умовах чималої динамічності чинників функціонування. Разом з тим, можна стверджувати, що загалом поняття полівекторного розвитку суб’єктів господарювання є об’єктивним явищем, відтак, його можна досліджувати, прогнозувати, моделювати тощо. Одним із найпоширеніших інструментів для моделювання такого розвитку є економіко-математичні методи і моделі. 

Огляд й узагальнення літературних джерел [1-3] дає змогу виокремити низку переваг економічно-математичного моделювання полівекторного розвитку підприємств, а саме: ідентифікування поточних і майбутніх проблем; структурування полівекторного розвитку як бізнес-процесу; використання моделей полівекторного розвитку як практичного інструменту для нових працівників і нових умов функціонування; підвищення прозорості управління полівекторним розвитком підприємств; структурування послідовності необхідних дій як під час економічно-математичного моделювання полівекторного розвитку підприємств, так і під час управління таким розвитком; забезпечення комплексного і системного підходу до управління полівекторним розвитком підприємства й ухвалення раціональних управлінських рішень у цій сфері; формалізування впливу різновекторних чинників на полівекторний розвиток підприємств; ідентифікування можливих «вузьких» місць у сфері полівекторного розвитку підприємств; зменшення залежності під час управління полівекторним розвитком від людського чинника; підвищення оперативності ухвалення управлінських рішень під час управління полівекторним розвитком підприємств; формування передумов для оцінювання сценаріїв полівекторного розвитку підприємства за принципом «а що, якщо»; формування основи для впровадження ІТ-технологій у сфері забезпечення полівекторного розвитку підприємств й автоматизування управління; підвищення ефективності бізнес-процесів підприємства загалом; можливість передбачення й оптимізування ризиків забезпечення полівекторного розвитку підприємств; забезпечення чіткості, зрозумілості та прозорості роботи у сфері забезпечення полівекторного розвитку підприємств тощо.

Як свідчить вивчення теорії і практики, економіко-математичні моделі полівекторного розвитку підприємств нерідко дають змогу виявити ті приховані проблеми, які на перший погляд є неявними і «прихованими» від ТОП-менеджменту та власників. Слушною можна вважати думку Л. Саркісяна та О. Чепьюка [4, с. 236], які звертають увагу на те, що такі моделі дозволяють виявити напрямки удосконалення без необхідності здійснення реальних «експериментів» з підприємством (тобто, на думку авторів, недоцільно ризикувати, якщо чимало різного можна апробувати завчасно – на моделі). 

Розуміння переваг використання інструментарію економіко-математичного моделювання для забезпечення полівекторного розвитку підприємств повинне враховуватись власниками та керівниками під час розгляду альтернативних підходів до моделювання такого розвитку.

Література

1. Вендров А.М. Методы и средства моделирования бизнес-процессов (обзор): [информационный бюллетень] / А.М. Вендров // Jet Info. – 2004. – №10 (137). – 32 с.

2. Елманова Н. Краткое введение в моделирование бизнес-процессов: [Електронний ресурс] / Н. Елманова. – Режим доступу: http://compress.ru/article.aspx?id=18417.

3. Каменнова М. Моделирование бизнеса: [Електронний ресурс] / М. Каменнова, А. Громов. – Режим доступу: http://quality.eup.ru/MATERIALY5/logic.html.

4. Саркисян Л.М. Исследование методологических проблем бизнес-моделирования инновационных экономических процессов / Л.М. Саркисян, О.Р. Чепьюк // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. – 2012. – №1 (1). – С. 234-238.