Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

МІСЦЕ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ

Міценко Наталія

к.е.н., професор

Федишин Маряна

магістрант

Львівська комерційна академія

 м. Львів

 

МІСЦЕ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ

 

Підприємницька діяльність суб’єктів ринку нині здійснюється в умовах зростаючої мінливості зовнішнього середовища. Державне регулювання зводиться переважно до встановлення норм здійснення підприємницької діяльності і системи оподаткування. Як наслідок, виникає невпевненість підприємств в отриманні очікуваного результату, яка часто призводить до кризового стану. Під кризою розуміють фазу розбалансованості діяльності підприємства, проявом якої є зниження кількісних та погіршення якісних показників функціонування, обмеження можливостей впливу керівництва на економічні процеси і відносини на підприємстві. Криза призводить до порушення стану рівноваги, яку підприємство не в змозі самостійно відновити, до діяльності у неприбутковій зоні, спричиняє загрозу неплатоспроможності та банкрутства. Виникає необхідність розпізнавання змісту, ознак та  зовнішніх проявів кризових явищ з метою запобігання їх та раннього виявлення, що потребує проведення діагностики стану господарської діяльності підприємства.

Розробка основних засад економічної діагностики здійснювалася такими вченими, як І. Бланк, В. Василенко, А. Воронкова [1], О. Гетьман, Н. Євдокі­мова, Л. Лігоненко, В. Нусінов [3], О. Олексюк, Г. Швиданенко та ін. Зазначимо, що діагностика стану підприємства, за словником з антикризового управління, це – встановлення та вивчення ознак, що характеризують стан підприємства, для передбачення можливих відхилень та запобігання порушенню нормального режиму його роботи; це –  комплекс заходів по визначенню перспектив підприємства відновити платоспроможність у встановлені законодавством терміни [4, с. 146]. Вважаємо, що діагностику слід розглядати як комплекс аналітичних, дослідницьких, пошукових дій, спрямованих на визначення і попередження диспропорцій у виробничих, фінансових і управлінських процесах, у використанні ресурсів та потенціалу підприємства і, як наслідок, запобігання економічній кризі на підприємстві. Предметом діагностики є всі елементи внутрішнього середовища і зовнішнього оточення підприємства, окремі види потенціалу підприємства, господарські функції та процеси, показники. Діагностику слід здійснювати за елементами виробничого процесу, структурними підрозділами підприємства, його функціями.

Проведення діагностики повинно базуватися на таких принципах: комплексність – окремі явища і процеси доцільно досліджувати в комплексі з усіма іншими взаємопов’язаними явищами, чинниками, цілями; своєчасність – діагностику слід проводити до створення кризової ситуації, появи перших ознак банкрутства; науковість – діагностика має за підгрунтя поняття, категорії, науково-обгрунтовані принципи, закономірності, методи дослідження; автентичність – процес діагностування базується на первинній, достовірній інформації; точність – відповідність реальним фактам, цілям і вимогам, які ставляться до процесу діагностування; об’єктивність – діагностика повинна здійснюватися за розробленою програмою, з мінімальним впливом суб’єктивізму.

Якість діагностування визначається використанням загальнотеоретичних (сходження від абстрактного до конкретного, індукція та дедукція, ідеалізація, формалізація, опис, інтерпретація, аналіз і синтез) та емпіричних (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент) методів. Глибину економічного діагностування дозволяє забезпечити використання спеціальних методів: SWOT-аналізу, бенчмаркінгу, аналізу ланцюгів створення вартості, функціонально-вартісного аналізу, аналізу полів бізнесу, методу Дельфі, методу круглого столу, методу колективної генерації ідей, методу пропозиції експертних послуг, методу клінічного підходу, АВС-аналізу, нуль-базис-бюджетування та ін. Для оцінки результатів, отриманих під час діагностичних досліджень, використовують такі методи обробки інформації, як рейтингування, метод бальних оцінок, метод аналогових оцінок та ін.

Обґрунтованість висновків діагностичного дослідження в значній мірі залежить від його організації. Розробка дієвого механізму економічної діагностики дозволить вчасно (до появи кризових ситуацій) прийняти превентивні заходи, обмежити ризик до допустимого рівня, одержати пряму економію поточних компенсаційних ресурсів тощо [2, с. 54]. Зважаючи на те, що діагностування – це складний дослідницький процес, можна запропонувати наступний порядок проведення діагностики стану господарської діяльності підприємства: визначення мети та предмету діагностики; вибір показників для діагностування; формування інформаційної бази дослідження; проведення аналітичних, техніко-економічних та математичних розрахунків; виявлення стану досліджуваного процесу та симптомів кризових явищ, визначення загальних тенденцій фінансово-економічного розвитку об’єкта; узагальнення результатів діагностування, підготовка антикризової програми; розробка прогнозу розвитку об’єкта та управлінських рішень для його реалізації.

Економічна діагностика господарської діяльності підприємства не тільки дозволяє запобігати кризовим явищам, але і допомагає виявити його сильні сторони, слабкі місця, невикористані можливості і загрози для розвитку.

 

Література

  1. Діагностика стану підприємства: теорія і практика : моногр. / За заг. ред. проф. А. Е. Воронкової. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – 448 с.
  2. Лук’янова В. В. Сучасний стан теоретичних основ діагностики діяльності підприємств / В. В. Лук’янова // Вісник ХНУ. – 2009. – Вип. 3. – Т. 1. – С. 52-58.
  3. Нусінов В. Я. Методичні аспекти діагностики кризового стану на під­приєм­­ст­­вах / В. Я. Нусінов, Л. А. Буркова // Вісник ЖДТУ. – 2011. – № 2. – С. 82-85.
  4. Юн Г. Б. Словарь по антикризисному управлению / Г. Б. Юн, Г. К Таль, В. В. Григорьев. – М. : Дело, 2003. – 447 с.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2015)
Переглядів: 520
Всього коментарів: 0
avatar