Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ФОРМА ІНТЕГРАЦІЇ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В ЗЕРНОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Лишенко Маргарита

к.е.н., доцент

Сумський національний аграрний університет

м. Суми

 

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ  ЯК  ФОРМА ІНТЕГРАЦІЇ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В ЗЕРНОВЕ ГОСПОДАРСТВО

 

У процесі поглиблення економічних реформ перед Україною з'являється багато завдань, одними з яких є інноваційне оновлення окремих галузей і посилення впливу нашої держави у світі. Розвиток аграрних кластерів визнано одним з найважливіших напрямків у стратегіях розвитку багатьох регіонів, наприклад - Стратегії розвитку Сумської області "Нова Сумщина - 2015", в якій основою для економічного розвитку області визначено розвиток кластерів АПК, спрямованих на формування замкнутого високотехнологічного агропромислового виробництва і на створення екологічно чистої конкурентоспроможної продукції.

Агропромисловий комплекс відіграє особливу роль в економіці України та Сумської області. Протягом останніх років аграрна галузь області демонструє стабільний розвиток і не втратила свої позиції навіть у кризовий період. У структурі валового регіонального продукту регіону частина аграрного виробництва коливалася в межах 14-17%. В обсягах загальноукраїнського виробництво зерна Сумської області складає - 4,4%. Таким чином, Сумська область має значний ресурсний та трудовий потенціал для подальшого розвитку агропромислового комплексу. Значення агропромислового комплексу полягає не тільки в забезпеченні потреб людей у продуктах харчування, а й у тому, що він істотно впливає на зайнятість населення та загальну ефективність національного виробництва.

Аграрний сектор економіки області представлений декількома великими вертикально інтегрованими структурами і значною кількістю невеликих сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Саме в цих невеликих підприємствах сконцентрована основна частина зайнятості сільського населення. На сьогодні необхідна збереження цього сегмента аграрного виробництва як носія сфери прикладання праці сільського населення, його доходів і збереження сільській самобутності нашого регіону та розвитку сільських територій. У той же час розрізненість таких невеликих сільськогосподарських товаровиробників досить часто призводить до значних втрат кінцевої вигоди від реалізації власної продукції через неможливість формування справедливої ціни на неї і в результаті конкуренції, що складається між такими товаровиробниками.

Саме тому, кластерний підхід в реалізації стратегії подальшого розвитку аграрного виробництва в області є одним з найбільш привабливих для його подальших перспектив за рахунок об'єднання зусиль, спрямованих на підвищення ефективності виробничої діяльності. У Сумській області є багато передумов до створення агропромислового кластера: присутній досить розвинутий сільськогосподарський сектор; є переробна промисловість; функціонують наукові та освітні інститути; є розвинена сфера торгівлі; присутні інституції державного управління; успішно діє вертикально-інтегрований бізнес. Таким чином, в регіоні є всі передумови для формування точки економічного зростання АПК відповідно до потреб сучасної економіки.

З метою визначення стратегічних пріоритетів розвитку агропромислового комплексу та визначення галузевих кластерів був проведений детальний аналіз, який базувався на таких основних критеріях: питома вага у структурі валового виробництва продукції; можливість залучення значних інвестицій; можливість швидкого та якісного розвитку на основі існуючих технологій; відповідність державним пріоритетам розвитку агропромислового комплексу.

Враховуючи встановлені державною політикою в агропромисловому комплексі України пріоритети, а також базуючись на питомій вазі виробництва окремих видів продукції в структурі валового виробництва сільськогосподарської продукції і на потенціалі залучення інвестицій було визначено чотири підгалузі як пріоритетної для створення на їх основі кластерів в агропромисловому комплексі області. Одна з яких - це зернове господарство, питома вага якого коливається в межах 25% -28% структурі валового виробництва сільськогосподарської продукції. Кластер повинен виконувати наступні завдання: супроводжувати розвитку місцевої промисловості та активізації господарської діяльності; нарощувати обсяги виробництва продукції для задоволення місцевого, вітчизняного ринку і формування експортного потенціалу; створення додаткових робочих місць; збільшення відрахувань до бюджетів різних рівнів.

У першу чергу, до зернового кластеру можуть бути долучені виробники зерна, яке дозволить їм витягти максимальні вигоди від застосування новітніх технологій вирощування зернових культур, можливості якісної доробки виробленого зерна на елеваторі і збільшення ціни реалізації за рахунок підвищення якості зерна і можливості прийняття участі у формуванні великотоварних партій. Значні економічні переваги при приєднанні до кластеру отримають переробні підприємства. А саме: борошномельні підприємства, спирту і комбікормові заводи. Зазначені підприємства мають можливість придбати зерно на переробку гарантованими обсягами та гарантованою високою якістю.

Створення в області зернового кластеру створює ряд можливостей: 1. розширення на 10% площ посіву за рахунок ріллі, яка не використовується на сьогодні; 2. підвищення врожайності на 30-40% для учасників кластеру; 3. підвищення якості продукції за рахунок застосування новітніх технологій. Діяльність кластера сприяє створенню в області мережі фермерських господарств в рамках кооперативних утворень, розвитку партнерських відносин між виробниками та переробниками сільськогосподарської продукції. Досвід країн ЄС свідчить, що кластеризація є однією з умов підвищення конкурентоспроможності економіки регіону та держав. Україні слід залучати світовий досвід розвитку кластерів і підтримувати кластерні ініціативи, в т. ч. в аграрній сфері. Нинішня ситуація, коли в якості ініціаторів створення кластерів виступають дрібні товаровиробники, не є перспективною. Державна політика підтримки розвитку аграрних кластерів повинна сприяти модернізації галузі, підвищенню ефективності аграрного бізнесу і соціального розвитку регіонів.

 

Література

  1. Конкурентоспроможність регіонів України (методологія і практика): Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В., Швець П.А., Троян В.Л., Петровська І.О., Ярош О.М. / За науковою редакцією д.е.н., проф. Л.Г. Чернюк. - К .: РВПС України НАН України, 2010. - 108 с.
  2. Развитие кластеров : сущность, актуальные подходы, зарубежный опыт / авт.-сост. С. Ф. Пятинкин, Т. П. Быкова. - Минск : Тесей, 2008. - 72 с.
  3. Родіонова Л. Н. Кластери як форма інтеграції інвестиційних ресурсів / Л. Н. Родіонова, Р. Ф. Хайруллін // Нафтогазова справа: електрон. наук. журн. - 2006. - Вип. 1. - Режим доступу: http://www.ogbus.ru/authors/Rodionova/Rodionova_4.pdf
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2015)
Переглядів: 363
Всього коментарів: 0
avatar