Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ТОВАРНОГО ОБІГУ

Міщук Андрій

аспірант

Львівська комерційна академія

 м. Львів

 

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ТОВАРНОГО ОБІГУ

 

Господарська діяльність підприємств сфери товарного обігу (торгівлі, ресторанного господарства, послуг) характеризується організаційно-комерцій­ними, виробничо-технологічними і соціально-економічними аспектами (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Напрями удосконалення діяльності підприємств сфери товарного обігу

 

В ринкових умовах орієнтація підприємств тільки на використання внутрішніх можливостей є недостатньою. Необхідний пошук додаткових щляхів розширення масштабів їх господарської діяльності та посилення позицій на ринку товарів і послуг. Тому особливої ваги набувають інноваційні підходи до провадження діяльності підприємств, що забезпечують задоволення

потреб населення в предметах споживання та споживчих послугах.

Інноваційна політика підприємств сфери товарного обігу – це комплекс принципів і методів, система стратегічних заходів, які спрямовані на удосконалення процесів просування та реалізації товарів народного споживання, а також механізм реалізації інноваційної стратегії, що сприяє досягненню цілей торговельної діяльності. Виходячи з того, що політика формує комплекс принципів, які сприяють інноваційної діяльності підприємств, виді­ли­мо її основні принци­пи: неперервність інноваційної діяльності; забезпе­чен­ня високого рівня кон­ку­рентоспроможності, ефективності використання інвес­тицій; підвищення інноваційного потенціалу підприємств; постійна активіза­ція підприємництва, ідей та новаторства; максимізація частки нових товарів та послуг у структурі товарообороту підприємств торгівлі та закладів ресторанного господарства; ефективність використання ресурсів [2]. Види інновацій­ної політики підприємств сфери товарного обігу представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Види інноваційної політики підприємств сфери товарного обігу

Ознака класифікації

Обґрунтування вибору ознаки

Види інноваційної політики

За метою інноваційної політики підприємства

Інноваційна політика як складова інноваційної стратегії орієнтуєть­ся на певні цілі, що встановлені керівництвом у межах стратегії

  • направлена на зниження витратомісткості товарообороту;
  • направлена на зниження трудомісткості товарообороту;
  • направлена на розширення асортименту това­рів;
  • направлена на підвищення якості товарів,  послуг

За напрямами НТП

Інноваційна політика підприємства прямо чи опосередковано враховує принципи та напрями інноваційної політики держави

  • направлена на забезпечення здоров’я люди­ни, виховання культури харчування;
  • направлена на удосконалення торгово-техно­ло­гіч­них процесів;
  • направлена на підвищення технічного рівня підприємства та рівня механізації праці;
  • направлена на розширення і оновлення асор­ти­менту товарів та послуг;
  • направлена на розвиток системи управління торгово-технологіч­ними процесами

За об’єктом інноваційної діяльності

Основа вибору – об’єкт подальшої реалізації інноваційної політики або система інновацій

  • товарна;
  • технологічна;
  • логістична;
  • управлінська;
  • технічна (оновлення основних засобів);
  • комбінована

За терміном реалізації

Виходячи з можливостей планування та визначення ефективності

  • короткострокова;
  • середньострокова;
  • довгострокова

За складністю реалізації

Врахування ступеню но­виз­ни іннова­цій, кіль­кості учасни­ків проекту, рівня ресурсного забезпечення

  • проста;
  • середньої складності;
  • складна

 

Загострення конкуренції спонукало суб’єкти господарювання до впровадження інноваційних форматів, методів та технологій продажу, засобів праці, форм обслуго­ву­ван­ня, управлінських систем та технологій ведення бізнесу з використанням нових програмних продуктів (АСУ підприємств, франчайзинг, метод актуальної собівартості, стратегія «незіпсова­нос­ті» кадрів, підготовка персоналу на базі підприємства, періодична зміна видів робіт у межах бригади, матричні методи вибору стратегії розвитку та конкуренції та ін.), товарів та методів їх просування (системи дискон­тів та бонусів, накопичувальні програми, програми лояль­ності) [1, с. 214].

Проявом процесу глобалізації в досліджуваній сфері є застосування новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій. Для формування цільової аудиторії, ознайомлення потенційних споживачів з асортиментом товарів та послуг, оперативного інформування про можливості замовлення товарів, прискорення їх реалізації суб’єкти торговельного бізнесу широко використовують мережу Інтернет, створюють свої Інтернет-сторінки та розміщують їх у різних пошукових системах, розвивають електронну торгівлю.

Системний підхід до організації інноваційної діяльності підприємств сфери товарного обігу та постійний пошук резервів її удосконалення будуть сприяти підвищенню їх ефективності та покращенню фінансового стану.

 

Література

  1. Внутрішня торгівля України: проблеми і перспективи розвитку : моногр. / За ред. В. В. Апопія, П. Ю. Балабана. – Львів : «Новий світ – 2000», 2014. – 565 с.
  2. Яцун Л. М. Інноваційна політика на підприємствах ресторанного господарства / Л. Яцун, О. Борисова // Стратегічні напрямки розвитку підприємства харчових виробництв, ресторанного господарства і торгівлі : тези допов. міжн. наук.–практ. конф. –Харків : ХДУХТ, 2008. – Ч. 2. – С. 265- 266.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2015)
Переглядів: 494
Всього коментарів: 0
avatar