Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ

Дуда Ольга

здобувач

Національний лісотехнічний університет України

м. Львів

 

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ

 

Пріоритетним напрямом державної екологічної політики не тільки в Україні, а й за її межами є охорона довкілля і раціональне використання природних ресурсів. Одним з основних засобів, використання якого дозволяє забезпечити сталий розвиток в екологічній, економічній та соціальній сферах, є екологічний аудит. На сучасному етапі розвитку економіки нашої держави досить важливим є забезпечення управління лісогосподарськими підприємствами на засадах сталого розвитку. Впровадження екологічного аудиту на таких підприємствах дає змогу отримати максимальний еколого-економічний ефект.

Історія становлення та розвитку екологічного аудиту розпочалась в 70-х роках XX ст., які супроводжувались великою кількістю еколого-техногенних катастроф. В цей період європейські та північноамериканські країни усвідомили свою юридичну і фінансову відповідальність за забруднення навколишнього середовища і під тиском громадськості підприємства були змушені перевірити свою діяльність вимогам екологічного законодавства.

Стандартизація (міжнародна регламентація) екологічного аудиту розпочалась у 1992р., коли в Ріо-де-Жанейро світова спільнота визначила нову концепцію збалансованої коеволюції суспільства і природи, всесвітню програму і методологію еколого-збалансованого розвитку.

На початку розвитку екологічного аудиту, його визначали як еколого-фінансовий чи фінансовий аудит, в залежності від того, які цілі переслідувались в процесі проведення перевірки діяльності суб’єктів господарювання.

В своїй статті [1, с.42] група вчених Бондар О.І., Г.Білявський, Ю.Саталкін та М.Пилипчук дослідили становлення і розвиток екологічного аудиту в Україні та за її межами: “У 80-ті рр. XX ст. екоаудит формується як функціональний інструментарій внутрішнього корпоративного управління для посилення природоохоронного контролю, екологічної відповідальності персоналу. Міжнародна торгова палата визнала екологічний аудит ефективним інструментом оцінки відповідності стратегій розвитку корпорацій нормам екологічного законодавства у промислово розвинених країнах”.

В 1985р. в США Міністерством енергетики було створене галузеве управління з екологічного аудиту. В цей період в США було впроваджено загальнодержавну концепцію екологічного аудиту для федеральних агентств, яку запропонувало Агентство з охорони навколишнього середовища.

В період 1986-1987 рр. розроблено програми екологічного аудиту, які належать федеральним агентствам. Після чого низка міжнародних транснаціональних корпорацій почала розробляти, приймати і втілювати екопрограми.

В 1989 році Міжнародна торговельна палата прийняла документ, в якому визначалась роль внутрішнього екологічного аудиту як інструменту внутрішнього екоменеджменту. До слова, внутрішній екологічний аудит проводиться добровільно, щоб тримати під контролем вплив виробничих процесів на природне середовище методом постійного збору даних та їх аналізу.

Основи проведення екологічного аудиту та застосування його процедур закладено в таких міжнародних стандартах:

  • стандарти з екологічного аудиту і екологічного менеджменту Міжнародної організації стандартів – ISO серія 14000;
  • британський стандарт ВS 7750 Інституту стандартів Великобританії;
  • стандарт СSАZ 750-94 Канадської асоціації стандартів.

Зазначимо, що основні положення екоаудиту та принципи його проведення отримали розвиток у керівництві Європейського Союзу з екологічного аудиту (ЕМАS – Тhе Есо Маnаgеmеnt and Аudit Scheme). Екологічний аудит є частиною Системи екологічного менеджменту і аудиту (СЕМА – EMAS). Система екоменеджменту включає в себе процедури екологічного аудитування, щоб допомогти керівникам підприємств кваліфіковано оцінити ступінь дотримання діючого законодавства завдяки використанню системи екоменеджменту та ефективність даної системи у здійсненні екологічної політики організації.

Як зазначено в программі “Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку” [2, с.90], “вирішальною умовою ефективного здійснення екологічного аудиту є його цілісність з екологічним управлінням на рівні підприємств, корпорацій, галузей. Системна цілісність екологічного управління й аудиту – однин із принципів сталого розвитку, який реалізовано в ЄС у вигляді європейського регламенту EMAS – системи екологічного управління й аудиту. EMAS ґрунтується на принципі «забруднювач і користувач платить», тобто компенсації економічної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу за рахунок винуватця в завданні такої шкоди”.

Таким чином, екоаудит повинен і надалі розвиватись як в Україні, так і за її межами, адже тільки екоаудитори в змозі об’єктивно перевірити діяльність підприємств на відповідність чинному природоохоронному законодавству та нормативно-правовим актам у сфері охорони навколишнього середовища, виявити негативні наслідки діяльності господарюючих суб’єктів, навести свої рекомендації щодо їх виправлення. І все для того, щоб наблизити момент, коли підприємства України будуть працювати на засадах сталого розвитку.

 

Література

  1. Бондар О. Екологічний аудит: світовий досвід і вітчизняні реалії / О.Бондар, Г.Білявський, Ю.Саталкін, М.Пилипчук // Вісник НАН України. – 2011. – Вип.4. – С. 42-51 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnanu_2011_4_5.pdf.
  2. Національна екологічна політика України оцінка і стратегія розвитку: [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.un.org.ua/files/national_ecology.pdf.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2015)
Переглядів: 696
Всього коментарів: 0
avatar