Бурячек Сергій

магістр

Кондратенко О

аспірант

Луганський національний аграрний університет

м. Харків

АНАЛІЗ ПОЛОЖЕННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

За час незалежності України галузь сільського господарства пережила декілька витків реформ, у тому числі і перехід від лідируючої державної власності до колективної та приватної. За цей час у багатьох державних діячів, політиків і навіть вчених склалася стійка думка, що дрібні сільськогосподарські виробники не є конкурентоспроможними підприємствами і не можуть повноцінно змагатися з великими  виробниками сільськогосподарської продукції, в умовах ринкової економіки. На думку наших співвітчизників фермерські господарства, домашні господарства - всі ці підприємства нечисленні, і актуальні тільки в питаннях самозайнятості сільського населення. Дана громадська думка призвела до того, що більшість українських державних програм спрямовані на стимулювання великих агрохолдингів, а дрібні сільськогосподарські виробники, у тому числі і фермерські господарства залишилися осторонь від державної підтримки [1, 27с.]

Серед вітчизняних вчених, які працювали над стратегією розвитку  малих сільскогосподарских підприємств слід відзначити Олійник В. Я., Білик Ю. Д., Лисенко К. О., Нелеп В. М. та інших.

Таблиця 1

Кількість діючих фермерських господарств та їх частка у загальній чисельності сільськогосподарських підприємств [2]

З таблиці №1 ми можемо відзначити, що в періодах з 2002 року до 2013 року приблизно 73% всіх зареєстрованих сільськогосподарських виробників мають статус фермерських господарств, що дозволяє нам сказати, що фермерські господарства для українського суспільства - це явище масштабне, масове й соціальне. При цьому середній розмір сільськогосподарських угідь, що належать фермерським господарствам, складає 109,2 га за даними на 2013 рік, при цьому розмір 61,3% господарств не перевищує 50 га.

Це свідчить про те, що при всій численності фермерських господарств, вони є малими підприємствами, що мають у своєму розпорядженні невеликі земельні ділянки.

Таблиця 2

Загальна характеристика фермерських господарств України [2]

З таблиці №2 виведемо загальну характеристику фермерських господарств по Україні. За часовий період з 2000 року по 2013 рік площа земельних угідь у володінні фермерських господарств збільшилася в 2 рази. Чисельність працівників на даних підприємствах теж збільшилася в 1,3 рази. Проявила серйозну тенденцію зростання і валова продукція вироблена фермерськими господарствами. За цей же часовий відрізок вона зросла в 6 разів. Відповідно, валова продукція в процентному співвідношенні до загального обсягу сільськогосподарського виробництва досягла позначки 7,6%, що в черговий раз доводить ефективність роботи фермерських господарств та абсурдність думки, що даний вид сільськогосподарських підприємств є неконкурентоспроможним.

Таблиця 3

Порівняння продуктивності праці фермерських господарств та всередньому у сільському господарстві України [2]

У порівняльної таблиці №3 і №4 ми можемо бачити продуктивність та рентабільність фермерських підприємств у порівнянні з сільськогосподарською отраслю вцілому і відзначити, що продуктивність праці за часовий відрізок з 2000 року по 2013 рік має тенденцію зростання, але не зважаючи на твердження про невелику ефективність фермерської праці, продуктивність фермеров теж постійно зростає і тримається майже на рівні середньої у отраслі.

Таблиця 4

Порівняння рентабельності фермерських господарств та в середньому у сільському господарстві України [2]

Дивлячись на таблицю №4, також можна зазначити, що і рентабельність фермерських господарств не є нижчою ніж середня у отраслі, а навіть завжди відрізняється у більший бік.

Висновок: при наявності істотно обмежених можливостей малих сільськогосподарських виробників, а також майже повну відсутність державної підтримки, фермерські господарства з 2000 року впевнено демонструють показники зростання. При невеликій площі земельних угідь ці підприємства  продовжують збільшувати частку виробленої сільськогосподарської валової продукції та  формують собі репутацію підприємств здатних зміцнювати свою конкурентоспроможність. При цьому варто відзначити, що фермерські господарства відіграють важливу роль у сталому розвитку сільських територій, на яких самі живуть і працюють, на відміну від великих сільськогосподарських виробників, керівництво яких, майже завжди знаходяться за межами місця виробництва, і не дуже зацікавлені у збереженні та розвитку інфраструктури сільської місцевості.

Література

1. Функціонування фермерських господарств та перспектіві їх розвитку: монографія / М. В. Калінчак, В. В. Липчук, В. М. Лебедь, Е. А Лисенко. К.: ННЦ ІАЕ, 2014 - 228c.

2. Сільське господарство України [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.