Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_5_Економічні науки

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ

Тимошевський Владислав

к.е.н., доцент

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

м. Полтава

 

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ

 

Лісистість, зокрема полезахисна, сучасних агроландшафтів залишається на низькому рівні, не проводяться роботи зі створення та відновлення лісосмуг, що призводить до розвитку низки негативних процесів, як у використанні землі так і в системі господарювання. Значення лісосмуг та інших лісозахисних насаджень у підвищенні продуктивності сільського господарства відзначалося у працях як вітчизняних так і зарубіжних вчених.  За їх дослідженнями потенціал зростання урожайності сільськогосподарських культур у системі лісосмуг може складати до 20%, продуктивності пасовищ до 25%, виробництво молочної продукції до 12% тощо. При різниці в лісистості 1,5% відмінності у врожайності для озимої пшениці в середньому становлять 29,8%, ячменю - 37,1% і вівса - 27,2%. Приріст урожайності на кожні 0,5% залісення ріллі від 0,75 до 3,5% [1, 2].

Вірно передбачена система лісосмуг має численні потенційні переваги для землекористування:

  • захист сільськогосподарських культур і пасовищ від суховіїв;
  • захист сільськогосподарських тварин від вітрів;
  • забезпечення середовища проживання для диких тварин та птахів;
  • запобігання засолення та ерозії ґрунтів;
  • збереження ґрунтової вологи;
  • створення природних бар’єрів розповсюдження бур’янів, шкідників тощо.

Останнім часом стало очевидним, що присутні тенденції щодо потепління клімату і збільшення екстремальних погодних явищ. Зокрема кліматичний аналіз показує зростання частоти спекотних років протягом останніх десятиліть і ця тенденція, як очікується, буде продовжуватись. Тому вірне розміщення системи лісосмуг створить відповідні мікрокліматичні умови і може знизити тепловий стрес для сільськогосподарських культур, тварин і людей (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Вплив лісосмуг на формування мікрокліматичних умов [3]

 

В Україні перші полезахисні лісосмуги стали створювати ще з кінця ХVІІІ ст., тобто понад 200 років тому. Як зазначають П.Г. Вакулюк і В.І. Самоплавський, лісосмуги ніби вічний двигун, є постійно діючим, дешевим і надзвичайно ефективним чинником у захисті землі від ерозії та посух, в одержанні високих і сталих урожаїв, поліпшені екологічних умов на полях [4].

Незважаючи на досить загрозливий характер вітрової ерозії, на полях України немає завершеної системи полезахисних лісових смуг, їх сьогодні налічується близько 440 тис.га., з яких орієнтовно 30 % перебувають у незадовільному стані [5]. Причин цьому є кілька. По-перше, полезахисне лісорозведення зазнавало періодів короткочасного піднесення після сильних посух і пилових бур і занепаду у більш сприятливі у кліматичному відношенні роки. По-друге, відстані між головними лісосмугами, встановлені виробничими інструкціями 1979р., значно завищені, що знижує ефективність їх захисної дії.     О.І. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, М.М. Ведмідь рекомендують відстань між головними полезахисними лісосмугами зменшити для Полісся і Лісостепу на 20-30 %, а південного Степу – на 30-50 % [5, 6].

Сьогодні діє Державна програма «Ліси України 2010-2015» якою планується виділити кошти на посадку лісів (переважно у степовій зоні України близько 2318,97 млн.грн.) та на жаль на відновлення та створення лісосмуг цією програмою не передбачено виділення коштів. Законом України ”Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки“  і ”Про меліорацію земель“ передбачено створення системи полезахисних лісосмуг, але залишаються не врегульованими в правовому полі питання відведення земель під лісосмуги із приватної власності.

 

Література

1. Фурдичко О.І. Ліс у степу: основи сталого розвитку / О.І. Фурдичко, Г.Б. Гладун, В.В. Лавров / За наук.ред. О.І. Фурдичка. – К.: Основа, 2006. – 496 с.

2. Лебідь Є.М. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / Є.М. Лебідь / Під ред. М.В. Зубця. – К.: Аграр. наука, 2004. – 844 с.

3. Caborn J.M. Shelterbelts and microclimate / J.M. Caborn / Forestry commission. Bull. № 29. Edinburgh  University. – Edinburgh, 1957. – 135 p.

4. Вакулюк П.Г. Лісовідновлення та лісорозведення в рівнинних районах України / П.Г. Вакулюк, В.І. Самоплавський. - Фастів : Поліфаст, 1998. - 508 с.

5. Придатко В. Збереження земель: захисні лісові насадження та полезахисні лісосмуги /  В. Придатко, Ю. Апетова, А. Іщук, Ю. Штепа, О. Кучер // BINU Project, Ukraine Biodiversity Indicators for National Use Agrobiodiversity. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ulrmc. org.ua /services/binu/is/PDF/Ag_Lands_Conserv_forest_belts_Ukr_5.pdf.

6. Юхновський В.Ю. Лісоаграрні ландшафти  рівнинної України: оптимізація, нормативи, екологічні аспекти / В.Ю. Юхновський. –К.: ІАЕ, 2003. – 273 с.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (19.10.2015)
Переглядів: 1770
Всього коментарів: 0
avatar