Олійник Юрій

магістрант

Ткачук Микола

магістрант

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

м. Дніпропетровськ

ПЕРСПЕКТИВИ ПРАКТИЧНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ УЛЬТРАМАЛООБ’ЄМНОГО ОБПРИСКУВАННЯ

Вітчизняний і світовий досвід показує, що застосування техніки| для захисту рослин забезпечує 50-70% приросту урожаю. Підвищення продуктивності цієї техніки і економія препаратів, які мають високу вартість, при малооб'ємному (МО) та ультрамалооб'ємному (УМО) адаптованому внесенні засобів захисту рослин дозволяють не лише збільшити валовий збір| сільськогосподарської продукції, але і значно зменшити| витрати і забруднення довкілля.

Основним методом внесення засобів захисту рослин (ЗЗР) є і прогнозується на перспективу наземне і авіаційне обприскування. Сьогодні за допомогою цих методів вноситься 75% усіх препаратів, що використовуються в сільськогосподарському виробництві: при повнооб'ємному обприскуванні - 30%, малооб'ємному - 45%, ультрамалооб’ємному | обприскуванні - 0,5%. Інші 24,5% засобів захисту рослин витрачаються: на протруюванні посівного і посадочного матеріалу - 19,5%, аерозольній обробці – 2%, внесенні гранульованих препаратів – 1%, обпилюванні - 2% [1].

Перехід до ультрамалооб’ємного обприскування, при якому витрата робочої рідини  досягає 1 л/га і менше є достатньо складною але надзвичайно актуальною проблемою. При використанні УМО частка токсиканта (активної речовини) зазвичай не змінюється, а скорочується лише витрата рідкого носія, тобто підвищується концентрація робочого розчину пестициду. Економічний ефект від таких різких скорочень витрати рідини очевидний.

Надзвичайно важлива та обставина, що при УМО відпадає необхідність в приготуванні робочої рідини на місцях і пов'язана з цим транспортування великих кількостей води. Замість цього використовують готові рідкі пестицидні препарати фабричного виробництва, що випускаються в стандартній малогабаритній тарі.

При    використанні наземних машин методом УМО відпадає необхідність в їх заправці робочим  розчином у полі, однієї заправки, виконаної на початку роботи, вистачає на весь робочий день. Можливість використання препарату пестициду фабричного виробництва в стандартній тарі, велика перевага як з точки зору якості рідини (відпадають можливі помилки внаслідок неправильних розрахунків часто недостатньо кваліфікованого персоналу, можливі забруднення рідини та апаратури), так і з точки зору економії робочої сили, усунення небезпечних для здоров'я операцій приготування робочих розчинів і, природно, здешевлення рідини, обумовленого індустріальними методами її приготування .

 Теоретично обґрунтувати ефект УМО гербіцидами допомогли лабораторні і польові експерименти з монодисперсним і полідисперсним розпилюванням рідини. Досліди з 2,4-Д показали, що при широкому  варіюванні норми витрати робочої рідини (5-100 л/га) дія гербіциду на тест рослинах (квасоля) було практично однаковим. Однак при 5 л/га зареєстровано деяке зменшення гербіцидної дії, ніж при 100 л/га [2].

Ключовим елементом| обприскуючої техніки є розпилювач, від якості роботи (розпилювання) якого в значній мірі залежить економічна і біологічна ефективність використання ЗЗР, їх екологічна безпека. Найбільш поширеними типами розпилювачів є гідравлічні - щілинні, відцентрові, дефлекторні. Усі типи гідравлічних розпилювачів не забезпечують диспергування робочих рідин на краплі оптимальної величини: в спектрі розпилу| завжди є різні класи крапель, які відрізняються по діаметру, масі і об'єму, що міститься в краплях рідини - від дуже дрібних до дуже великих. Внаслідок цього при обприскуванні завжди відзначаються непродуктивні втрати пестицидів із-за зносу дуже дрібних крапель (20-80 мкм|) і стікання дуже великих (360-1000 мкм|) з цільового об’єкту. Тільки краплі розмірами 80-360 мкм| працюють раціонально [2].

Новим напрямом зниження втрат пестицидів| і зменшення норми їх витрати при впровадження УМО є створення і впровадження обертових розпилювачів, які забезпечують вузький спектр розмірів крапель і на цій основі, - монодисперсної  ультра|малооб'ємної технології з контрольованим розміром і осадженням крапель.

Ще одним принципово новим напрямом в підвищенні ефективності використання ЗЗР шляхом впровадження УМО є перехід на технологію| обприскування з електрозарядкою крапель. При цій технології диспергована робоча рідина заряджається електростатичним зарядом|, що сприяє кращому осадженню і проникненню пестицидів в рослинний покрив, зменшенню зносу дрібних часток рідини.

 Висновки:

 1. Впровадження УМО значно підвищить ефективність захисних заходів і дозволить знизити| норми витрати пестицидів,| зменшити енергетичні витрати|  та підвищити рівень екологічної безпеки.

2. Практичне впровадження УМО можливе на основі використання сучасних обертових розпилюючих пристроїв, які потребують подальших досліджень по оптимізації конструктивних та кінематичних параметрів.

Література

1. Ревякин Е.Л. Машины для химической защити растений в инновационных технологиях // Е.Л. Ревякин, Н.Н. Краховецкий. Науч. аналит. обзор. – М.: ФГНУ «Росинфор­магротех», 2010. – 124 с.

2. Дунський В.Ф. Пестицидные аэрозоли // В.Ф.Дунський, Н.В. Никитин, М.С. Соколов. – М.: Наука, 1982. - 288 с.