Шатохін Павло

к.вет.н., доцент

Каришева Людмила

старший викладач

Канівець Наталія

магістр ветеринарної медицини

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

ЛІКУВАННЯ ПНЕВМОНІЇ У ЛОШАТ

Конярство, як галузь тваринництва, існує ще з четвертого тисячоліття до н. е. Після приручення і одомашнення кінь став постійним помічником людини і до теперішнього часу використовується в різних напрямах. Нажаль коні, як і інші тварини, хворіють різноманітними захворюваннями як заразної так і незаразної етіології. Серед них досить поширеною у всіх регіонах України є пневмонія молодняка, що завдає значних економічних втрат, пов’язаних зі зменшенням відтворення стада і загибеллю молодняка коней [1–5].

Результати дослідження свідчать, що пневмонія серед коней в окремих господарствах реєструється у такому співвідношенні: один випадок на 10. Підвищення захворюваності тварин відмічається у весняний, осінній та зимовий періоди. Влітку кількість випадків хворих на пневмонію коней мінімальна. Не можна виключати, що у осінній, зимовий та весняний періоди на організм виявляють вплив фактори зовнішнього середовища, що зазвичай є пусковим механізмом цього захворювання

Найчастіше захворювання реєструвалось у лошат (від 2 до 6 місяців) – 17 випадків із 21. У двох голів молодняку старшої групи (12 і 18 місяців) пневмонія перебігала на тлі хронічного обструктивного захворювання легень.

Отже, запалення легень частіше відмічається у лошат (55 % випадків), ніж у жеребчиків (29 %) і кобилок (19 %). Аналізуючи отримані результати, вважаємо, що дана статистика пов’язана скоріш за все, з низькою резистентністю молодого організму.

Діагноз встановлювали за даними анамнезу, клінічними симптомами та результатами дослідження крові.

У період досліджень за принципом аналогів сформували дві дослідні  групи лошат хворих на пневмонію. Першій дослідній групі (n=5), один раз на добу внутрішньом’язово вводили: катозал 8 мл на голову, пенбекс 1 мл на 10 кг живої маси, 10 % розчин аскорбінової кислоти 10 мл на голову та внутрішньовенно 200 мл глюкози. Другій групі хворих тварин (n=5) застосували схему № 2, що включала катозал, 10 % розчин аскорбінової кислоти та глюкоза у дозах, що й для лошат першої група та антибіотик ПенСтреп внутрішньом’язово один раз на добу в дозі 1 мл на 20 кг маси тіла. У молодняку обох груп відбирали кров із яремної вени на початку та на сьому добу лікування.

На сьому добу лікування у тварин першої групи реєстрували позитивні зміни, про що свідчить зростання вмісту гемоглобіну до 123,8±8,13 г/л, порівняно із 119,3±7,24 г/л до початку лікування; зменшення кількості еритроцитів до 6,9±1,06 Т/л, що безумовно свідчить про зменшення утворення незрілих форм еритроцитів кістковим мозком організму лошат. У тварин другої групи, також спостерігали зміни показника вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів, однак одужання проходило дещо повільніше: КПК та МСН відповідало 0,9±0,03 та 15,9±1,21, що нижче норми, а у тварин першої групи дані показники стабілізувалися й коливались у фізіологічних межах.

Зниження кількості лейкоцитів у тварин першої групи також вказувало на те, що одужання проходило швидше, ніж у другій. Даний показник на сьому добу лікування у лошат першої групи знизився на 29,7 % порівняно з ним на початку лікування, а у тварин другої – на 18,8 % відповідно.

Вміст загально білка на початку лікування знаходився на досить низькому рівні і відповідав 56,4±1,81 г/л та 55,8±2,52 г/л відповідно. При застосуванні схеми лікування у тварин першої групи на 7-му добу цей показник підвищився й коливався у межах норми. У тварин другої – вміст загального білка також дещо підвищився, що вказує на покращення обмінних процесів організму.  Однак, тварини першої групи одужали швидше на відміну від тварин другої. Обмінні процеси на 7-му добу лікування поліпшились, значно підвищилась реактивність організму, що характеризувалось збільшенням частки γ-глобулінів майже на 14,6 %. У тварин другої групи даний показник також зростав, але не так інтенсивно, адже на 7-му добу він підвищився лише на 4,4 % і відповідав  16,5±1,38 %.

Підводячи підсумок отриманих результатів дослідження крові, можна стверджувати, що одужання тварин у першій групі проходило швидше, ніж у другій, а це підтверджує ефективність застосування препарату «Пенбекс» за пневмонії.

Література

1. Внутрішні хвороби тварин / [В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, М.О. Судаков та ін.]; За ред. В.І. Левченка. – Біла Церква, 2012. – Ч. 1. – С. 298–340.
2. Gerber V. Chronic cough // Proceedings 10th international congress of world equine veterinary association. – M., 2008. – C. 55–58.
3. Ланглоис П. Кашель враг конного спорта №1 // Материалы 4-й научно-практической конференции по болезням лошадей. – М., 2003. – С. 44–50.
4. Гамелин О. Хроническая обструкция нижних дыхательных путей у лошади (этиология и лечение) // Ветеринар. – 2003. – № 2. – С. 8–9.
5. Durham A. Update of therapeutics for obstructive pulmonary diseases in horses // In practice. – 2001. – C. 474–481.