Тишківська Наталія

к.вет.н., доцент

Хіцька Оксана

к.вет.н., доцент, завідувач кафедри

Білоцерківський національний аграрний

м. Біла Церква

КОНТРОЛЬ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ ХЛОРАМФЕНІКОЛУ У СИРОМУ НЕЗБИРАНОМУ МОЛОЦІ КОРІВ

Продукти харчування забруднюються різними інгібуючими речовинами, що застосовуються для лікування і профілактики захворювань тварин, стимуляції росту, покращення якості та зберігання кормів [1]. Деякі лікарські речовини тривалий час зберігаються у продуктах тваринництва, з якими потрапляють у організм людини та створюють певну небезпеку. Особливо небажане забруднення продуктів харчування антибіотиками, гормонами, сульфаніламідами та нітрофуранами [2].

Сире товарне молоко досить часто не відповідає вимогам ДСТУ 3663-97 за показниками безпечності, оскільки більшість молокопереробних підприємств використовують збірну сировину, одержану в приватних господарствах. В Україні, на відміну від країн Європи, ще не існує процедури ліцензування господарств-виробників молока, за якою передбачається періодичний контроль його якості та безпечності і позбавлення ліцензії у разі виявлення порушень. Відсутність таких законодавчих норм перекладає усю відповідальність за показники безпечності молока та виготовлення з нього продуктів на молокопереробні підприємства [3].

В першу чергу це стосується контролю за вмістом заборонених до використання антибіотиків, у тому числі й хлорамфеніколу, для якого не встановлені МДР, тобто його виявлення, навіть у найменшій кількості в молоці передбачає вилучення з обігу та знищення продукції [4].

Хлорамфенікол, більш відомий в Україні під назвою левоміцетин, – антибіотик широкого спектру дії, який не зважаючи на його високу ефективність проти збудників багатьох інфекційних захворювань, заборонений для застосування у ветеринарній практиці рішенням WHО (Всесвітня організація охорони здоровʼя) через побічні ефекти, виявлені під час поглибленого вивчення впливу цього препарату на людей. Зокрема, встановлена його здатність викликати в окремих випадках фатальне захворювання кровотворної системи – апластичну анемію [4].

Метою нашої роботи було провести контроль залишкових кількостей хлорамфеніколу у сирому незбираному молоці корів за допомогою імуноферментного методу з використанням експрес-тесту Chloramphenicol 0,1 ppb (чутливість 0,1 мкг/л).

Для дослідження відібрали 5 проб молока корів, що надходило на молокопереробне підприємство від господарств різної форми власності: проби №№ 1–3 – від колективних господарств; проби № 4 та № 5 – індивідуальних селянських.

Досліджувані проби молока об’ємом 0,2 см³ вносили у лунку для зразка та змішували його з реагентом протягом 5 хв до забарвлення молока у рожевий колір. Потім тестову смужку вставляли у лунку з реагентом та через 5 хв. проводили оцінку реакції. Наявність чи відсутність хлорамфеніколу визначали за інтенсивністю забарвлення тестової та контрольної лінії на контрольній смужці (рис. 1).

Рис. 1. Визначення хлорамфеніколу у середній пробі сирого незбираного молока корів

Внаслідок проведених досліджень встановлено, що тестова лінія Т інтенсивніша за контрольну лінію С, а в деяких зразках інтенсивність обох ліній була однаковою.

Це вказує на відсутність хлорамфеніколу у досліджуваних пробах молока.

Експрес-тести зручні у використанні, не потребують додаткового обладнання, дозволяють проводити дослідження у польових умовах. Тестові смужки із результатами дослідження довго зберігаються і можуть бути використані для порівняльної оцінки визначень достатньо тривалий термін.

Крім експрес-методів контроль антибіотиків у молоці проводять мікробіологічними, хімічними та фізичними методами, порівняння ефективності яких і буде напрямом подальших досліджень.

Література

1. Гуфрій Д. Використання антибіотиків у тваринництві – порятунок чи поява нової проблеми при прогресуючому зростанні опірності мікроорганізмів проти них / Д. Гуфрій // Ветеринарна медицина України. – 2000. – № 8. – С. 20–22.

2. Косенко М. Проблема антибіотикорезистентності у ветеринарній медицині / М. Косенко, В. Музика, О. Чайковська [та ін.] // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 1. – С. 38–39.

3. Головко А.М. Моніторинг залишків протимікробних препаратів у продукції тваринництва різних виробників та основні причини забруднення / А.М.Головко, Н.Г. Пінчук, Г.В. Дмитриєва [та ін.] // Ветеринарна медицина України. – 2014. – № 5 (219). – С. 28–30.

4. Янович Д. Вимоги до методів аналізу молока за показниками безпеки при експорті його до країн ЄС / Д. Янович // Стандарти. – 2009 – №2 – С. 40–42.