Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_3_Ветеринарні науки

ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНІ УРАЖЕННЯ В ДІЛЯНЦІ ПАЛЬЦІВ У ВАГІТНИХ КОРІВ ЯК СПРИЯЮЧИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ ПІСЛЯРОДОВОЇ ПАТОЛОГІЇ

Власенко Світлана

к. в. н., доцент, завідувач кафедри

Білоцерківський національний аграрний університет

м. Біла Церква

 

ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНІ УРАЖЕННЯ В ДІЛЯНЦІ ПАЛЬЦІВ У ВАГІТНИХ КОРІВ ЯК СПРИЯЮЧИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ ПІСЛЯРОДОВОЇ ПАТОЛОГІЇ

 

Численні дослідження вказують на особливу схильність високопродуктивних корів до асоційованого виникнення хвороб та акушерської патології, зокрема гнійно-некротичних уражень в ділянці пальців, метриту та маститу, що стає основною причиною їх вибраковки [1–3]. Але даних щодо закономірностей одночасного розвитку зазначених хвороб в науковій літературі недостатньо.

Тому метою нашої роботи було вивчити перебіг післяродового періоду та встановити поширеність гострих субінволюції й післяродового метриту у корів за ортопедичної патології. Для цього були сформрвані три дослідні групи, що складалися із корів з виразкою шкіри міжпальцевого склепіння, флегмоною вінчика, виразкою м’якуша, гнійним пододерматитом та гнійним артритом копитцевого суглоба, які виникали у різні строки вагітності: І дослідна – на 3–5; ІІ – на 6–8; ІІІ – на 9-му місяцях. У контрольну групу увійшли вагітні корови, у яких гнійно-некротичні ураження в ділянці пальців протягом вагітності не виникали. В усіх тварин вивчали характер інволюційних процесів та реєстрували акушерські патології (табл. 1).

Таблиця 1

Перебіг післяродового періоду у корів залежно від наявності гнійно-некротичних уражень в ділянці пальця

 

Групи корів

 

Кількість корів

Фізіологічний перебіг,

n / %

Патологічний перебіг▫, n / %

субінволюція

метрит

І дослідна

ІІ дослідна

ІІІ дослідна

Контрольна

18

15

19

26

8 / 44,4*

5 / 33,3**

2 / 10,5***

19 / 73,1

10 / 55,6*

6 / 40,0

16 / 84,2***

5 / 19,2

9 / 50,0**

6 / 40,0*

17 / 89,4***

3 / 11,5

Примітки:

1. ▫ − у більшості корів метрит виникав після гострої субінволюції;

2. * − р < 0,05; ** − р < 0,01; *** − р < 0,001.

 

Як видно із таблиці 4.3, у 73,1 % корів без ортопедичної патології під час вагітності післяродовий період перебігав без ускладнень. Проте виникнення гнійно-некротичних уражень у ділянці пальців протягом вагітності призводило до зниження ймовірності його фізіологічного перебігу. Так, у корів з ортопедичною патологією на 3−5-у місяці вагітності відмічалося збільшення частоти акушерських хвороб удвічі. Серед них у 55,6 % випадків діагностували гостру субінволюцію та у 50 % − гострий метрит, що на 36,4 % і 38,5 % (р<0,05) більше, ніж у контрольних тварин. При появі ортопедичних хвороб на 6−8-у місяці вагітності субінволюція та метрит виникали у 40 %, що більше на 20,8 % і 28,5 % (р<0,05), відповідно.

Однак найбільше ускладнень післяродового періоду виникало у корів за прояву гнійно-некротичних уражень пальців на останньому місяці вагітності. У цих тварин повноцінна інволюція проходила лише у 10,5 % випадків, що майже у 7 разів нижче показника контрольної групи. При цьому у 84,2 % корів 3-ої дослідної групи діагностували субінволюцію, а у 89,4 % − метрит.

Отже, за виникнення гнійно-некротичних уражень в ділянці пальця у вагітних корів, ймовірність розвитку субінволюції вірогідно зростає у 2,9 − 4,4 рази, а метриту − у 3,5 − 7,8 рази, залежно від терміну прояву.

Незважаючи на те, що поширення та етіологія хвороб пальців у корів вивчалися багатьма дослідниками, частота їх рецидивів у окремих особин не враховувалася. Водночас відомо, що повторне виникнення гнійно-некротичних вогнищ істотно змінює динаміку і характер запально-регенеративного процесу. В зв’язку з цим у представлених дослідженнях брали до уваги частоту рецидивів гнійно-некротичних процесів та прояву їх нових вогнищ.

Нами встановлено, що у 3,6 % корів першої дослідної групи та 13,3 % другої групи після родів відмічалося рецидивне виникнення гнійно-некротичних процесів, а у 33,3 % і 40 %, відповідно − виявлялися нові ділянки уражень. Серед корів, у яких ортопедична патологія виникла на останньому місяці вагітності, 57,8 % тварин після родів залишилися хворими. У них на уражених ділянках не відбулося епітелізації, а тому патологічний процес набув ретенційного характеру. У 5,2 % корів цієї ж групи ураження були виявлені на здорових кінцівках. У контрольній групі ортопедична патологія виникла у 19,2 % корів протягом 3−4-х тижнів після родів.

Отже, у корів, які під час вагітності зазнали гнійно-некротичного ураження в ділянці пальця у 3,6 − 13,3 % після родів спостерігається рецидивне загострення, а у 33,3 − 40,0 − виникнення нових випадків ураження. Крім того, у більшості корів, які захворіли перед родами, одужання не наступало протягом післяродового періоду.

 

Література

1. Cook N.B. Concentrations of ketones in milk in early lactation and

reproductive performance of diary cows / N.B. Cook, W.R. Ward, H.J. Dobson // Vet. Rec. – 2001. – № 148. – S. 769–772.

2. Comparisonof the calving-toconception interval in Holstein cows with different degrees of lameness during the prebreeding postpartum period / J. Hernanderz, E. Garbarino, J. Shearer [et al.] // J. Am. Vet. Med. Assoc. – 2005 – № 227. – З. 1284–1291.

3. Обґрунтування патогенетичної єдності окремих хірургічних, акушерських і внутрішніх незаразних захворювань корів, принципи їх лікування та профілактики / В. Завірюха, С. Цісінська, А. Мисак, Я. Крупник // Ветеринарна медицина України. – 2004. – № 4. – С. 18–21.

Категорія: Секція_3_Ветеринарні науки | Додав: Admin (19.10.2015)
Переглядів: 427
Всього коментарів: 0
avatar