Іщенко Тетяна

вчитель

Біліченко Денис

учень

Полтавська загальноосвітня школа I – III ст. №25

м. Полтава

ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МОЛОКА

Молоко – цінний продукт для харчуванні людини, так як містить усі необхідні речовини в збалансованому стані. Коров’яче молоко є головним продуктом молочного скотарства, молочні продукти – необхідною їжею для більшості людей. Водночас відповідні властивості має лише високоякісне молоко. При  порушенні ветеринарно-санітарних умов воно не лише втрачає свою поживність, а й може бути небезпечним для здоров’я людей [1, 4].

Тому, в даній роботі ми провели ветеринарно-санітарну експертизу молока в умовах лабораторії; визначили органолептичні та фізико-хімічні показники молока; ознайомилися з найпоширенішими методами фальсифікації молока та провели дослідження впливу спирту та прального порошку на фізико-хімічні показники й безпеку молока.

Під час виконання дослідження ми перевіряли молоко із торгової мережі м. Полтави за такими показниками якості й безпеки: органолептичні, чистоту, щільність, кислотність та фальсифікації [2].

Молоко, як і інші продукти харчування, можна фальсифікувати. Ми виділили найпоширеніші методи фальсифікації:

• розведення водою;
• додавання речовин лужного характеру (соди, аміаку, крейди);
• додавання крохмалю або борошна;
• додавання саліцилової або борної кислоти;
• змішування пастеризованого і сирого молока;
• заміна молочного жиру рослинними жирами [4].

У дослідному зразку молока органолептичні показники були в нормі і відповідали Держстандарту. Чистота досліджуваного молока була I та II групи, густина 1027 – 1030 кг/м³, а кислотність молока варіювала в межах – від 16 до 19 °Т.

Ми також дослідили вплив додавання спирту та прального порошку на основні показники якості молока. Під час дослідження ми встановили, що при додаванні цих речовин до молока довгий час не змінюються його органолептичні показники, відмічено лише незначне погіршення фізико-хімічні властивостей, але в межах норми. Також з’являється неприємний запах, це вказує на розвиток патогенної мікрофлори, яка потрапляє в молоко з зовнішнього середовища. А вживання молока з патогенною мікрофлорою небезпечне і може викликати різноманітні захворювання і навіть призвести до летальних наслідків.

Висновки. Отже, за результатами перевірки молока із торгової мережі м. Полтави за органолептичними та фізико-хімічними показниками відхилень від норми та стандартних вимог не виявлено. При імітування фальсифікації молока було встановлено незначне погіршення фізико-хімічні властивостей його та відмічено розвиток патогенної мікрофлори в продукті за органолептичними показниками.

Література

1. Андрій Грищук. Ветеринарний контроль за пунктами закупівлі молока // Ветеринарна медицина України. – 2008. – Вип. №5. – С. 34–35.

2. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів в Україні. Нормативні документи. Офіційний вісник України. – 2004. – Вип. №19. – С. 328–340.

3. Машкін М. І. Молоко і молочні продукти. – К. Урожай, 1996. – 332 с.

4. Процюк Н. І. Аналіз факторів впливу на якість молока // Економіка АПК. – 2006. – Вип. №9. – С. 114–117.