Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_2_Біологічні науки

ВИКОРИСТАННЯ БІОПЛАТО ДЛЯ ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Шпякіна Анна

студентка

Семенова Олена

к.т.н. , доцент

Національний університет харчових технологій

м. Київ

 

ВИКОРИСТАННЯ БІОПЛАТО ДЛЯ ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

 

Проблема очищення стічних вод вкрай актуальна в наш час. Основним забрудненням підприємств харчової промисловості є органічні речовини, тому розробка методики застосування біоплато для доочищення стоків цих підприємств із повторним використанням очищеної води на виробництві сприятиме зменшенню навантаження на водні об’єкти, відповідно, раціональному використанню водних ресурсів та їх охороні. Традиційні очисні системи підприємств із виробництва молочної продукції, цукру та інших харчових продуктів не задовольняють більшості критеріїв щодо якості води, яка скидається у водні об’єкти. Це вимагає застосування нових, ефективних, недорогих водоохоронних способів.

Біоплато − це штучно створені системи очищення, що нагадують біоставки, розташовані каскадом і побудовані з урахуванням оптимальних фізико-хімічних та біологічних факторів процесу очищення. Розрізняють такі категорії споруд біоплато: поверхневі, горизонтальні інфільтраційні, вертикальні інфільтраційні й мішаного типу. Різні типи біоплато мають свої особивості, що і створює можливість очищення в них різних категорій стічних вод[1]. До факторів, які найбільше впливають на ефективність очищення, відносяться: температура води та повітря, рН та Еh середовища, період року, інсоляція, гідравлічне навантаження на споруди, аерація, початкова концентрація забруднювальних речовин води, що подається на очистку, наявність розвинених ефективних поверхонь як субстрату прикріплення для різноманітних водних організмів – бактерій, актиноміцетів, грибів, найпростіших, одноклітинних водоростей, ракоподібних та червів [2]. Біоплато являє собою споруду для біологічної доочистки стічних вод із природною аерацією й складається з двох блоків: інфільтраційного та поверхневого, розміщених каскадом.

Після проведеної низки дослідів, можемо порівняти показники процесу очищення .

Таблиця 1

Основні характеристики стічних вод цукрового заводу після доочищення на біоплато

Показник

Величина показника , вихідної стічної води

Величина показника після очищення

Ефективність, %

Завислі речовини

5,3 г/дм3

0,8 г/дм3

85

ХСК

2320 мг О2/ дм3

580 мг О2/ дм3

75

БСК

1100 мг О2/ дм3

220 мг О2/ дм3

80

Загальний азот

30 мг/дм3

13,5мг/дм3

55

Фосфати

3,2мг/дм3

1,28мг/дм3

60

Амоній

5,7мг/дм3

0,57мг/дм3

95

рН

7,2

6,5

-

 

Отже, у результаті проведених досліджень було доведено ефективність використання біоплато для доочищення стічних вод харчової промисловості, з подальшим використанням їх для потреб підприємства.

Біоплато з вищою водною рослинністю відзначаються значною окиснювальною спроможністю завдяки високій концентрації активного біоценозу гідробіонтів різних трофічних рівнів, який перебуває як у вільно плаваючому, так і в прикріпленому (іммобілізованому) стані. Активний біоценоз створює перифітон не тільки на поверхні інертного субстрату, а і на поверхні рослин, занурених у воду, знаходячись з ними у стані симбіотичної взаємодії; крім того утворюється шар природних донних відкладень – бентос, в якому проходить активний процес анаеробного розкладу органічних забруднень[3].

Технологія біоплато є екологічно чистою, експлуатаційні витрати – мінімальні, термін  між капітальними ремонтами складає 25 – 30 років. Технологія очищення не передбачає застосування коагулянтів, флокулянтів, іоноактивних сполук, штучно культивованих штамів мікроорганізмів-деструкторів, а також штучної аерації стічних вод.

Продуктивність очищення залежить від показників забрудненості води, видового різноманіття рослин, їх кількості та підібраності для даних стічних вод на основі характеристик поглинання тих чи інших речовин, а також об’єму стічних вод та параметрів споруди біоплато.

 

Література

1. Стольберг В.Ф., Ладыженский В.Н., Спирин А.И. Биоплато – эффективная малозатратная экотехнология очистки сточных вод // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2007. -№3. - 120с.

2. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища:. – К. : Знання, 2000. – 203 с.

3.   Samkaram Unni K., Philip S. Heavy metal uptake and accumulation by Thypha angustifolia from weltlands around  thermal poweer station // Int. J. Ecol. and Environ. Sci. – 2009. – 16, № 2/3. - 180с.

Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (18.10.2015)
Переглядів: 454
Всього коментарів: 0
avatar