Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_2_Біологічні науки

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ЗАСТОСУВАННЯ ФУНГІЦИДІВ ДЛЯ ОБМЕЖЕННЯ РОЗВИТКУ БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОБ ТОМАТІВ

Коломієць Юлія

к.б.н., доцент

Григорюк Іван

д.б.н., членкор НАН України, професор

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

Буценко Людмила

к.б.н., старший науковий співробітник

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України

м. Київ

 

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ЗАСТОСУВАННЯ ФУНГІЦИДІВ ДЛЯ ОБМЕЖЕННЯ РОЗВИТКУ БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОБ ТОМАТІВ

 

Томати уражують майже вісім видів фітопатогенних бактерій. В Україні найшкодочиннішими є збудники бактеріального раку, бактеріальної крапчастості та чорної бактеріальної плямистості [1]. Проти бактеріальних збудників здійснюють заходи із знищення переносників шляхом застосування інсектицидів та фунгіцидів [2].

Для захисту культурних рослин від шкодочинних організмів в сільському господарстві застосовують пестициди. В перевиданні офіційного «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2010 рік», відсутня інформація стосовно препаратів, які рекомендовано при бактеріальних ураженнях рослин томата [3].

Метою нашої роботи було з’ясувати антибактеріальну дію хімічних засобів захисту на збудники бактеріального раку і крапчастість рослин томатів (Lycopersicon esculentum Mill.).

Як фітопатогенні бактерії були Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis (Smith, 1910) Davis et al. 1984 штами Р8, Р12, Р73, Р110, Р115, 4999, Pseudomonas syringae pv. tomato (Okabe, 1933) Young et al. 1978 штами 4213, Pst2, Psr120 й ВВ9 Інституту пестицидів та захисту рослин (Сербія). Водночас у роботі використано виділені нами в господарствах Дніпропетровської області ізоляти, які ідентифіковано як Xanthomonas vesicatoria (ізоляти групи А: А14, А15, А15а, А22, А22а, А23, А25) та P. syringae pv. tomatо (ізоляти групи Б: Б9, Б13) [4].

Паралельно досліджували антибактеріальну активність хімічних засобів захисту, що внесені до Переліку пестицидів і агрохімікатів, й дозволені до використання в Україні на посівах томатів для обмеження розвитку фітопатогенних організмів. Нами використано хімічні засоби захисту рослин з діючими речовинами, зокрема диметоморф, 90 г/кг + манкоцеб, 600 г/кг; металаксил, 80 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг; азоксістробін, 250 г/л; фенамідон, 75 г/л + пропамокарб гідрохлорид, 375 г/л; сульфат міді триосновний, 345 г/л, хлороксид міді, 350 г/л; мандипропамід, 250 г/л + дифеноконазол, 250 г/л; дифеноконазол, 250 г/л; манкоцеб, 302 г/л + пропамокарб гідрохлорид, 248, г/л; алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л; металаксил, 75 г/кг + манкоцеб, 525 г/кг + диметоморф, 115 г/кг; піраклостробін, 50 г/кг + метирам, 550 г/кг; металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг. Дію хімічних засобів захисту рослин на бактерії вивчали методом лунок [5].

Установлено, що не для всіх препаратів характерна антибактеріальна активність щодо грампозитивних і грамнегативних збудників бактеріального раку та крапчастості рослин томатів. Так, препарати з діючими речовинами азоксістробін, 250 г/л; фенамідон, 75 г/л + пропамокарб гідрохлорид, 375 г/л; хлороксид міді, 350 г/л; мандипропамід, 250 г/л + дифеноконазол, 250 г/л і дифеноконазол, 250 г/л виявились не активними щодо штамів Р8, Р12, Р73, Р110, Р115, 4999 C. michiganensis subsp. michiganensis, а також 4213, Pst2, Psr120 та ВВ9 P. syringae pv. tomato, а також виділених ізолятів групи А (А14, А15, А15а, А22, А22а, А23, А25) та Б (Б9, Б13).

В наших експериментах, препарат з діючою речовиною фосфіт алюмінію, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л проявляв високу антибактеріальну активність відносно грампозитивних C. michiganensis subsp. michiganensis, а зони гальмування росту коливались в межах від 36 до 70 мм. Активнішим відносно штамів Р8, Р12, Р73, Р110, Р115 і 4999 виявився препарат з діючою речовиною металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг, зони гальмування росту бактерій знаходились в межах від 36 до 60 мм. Характерно, що препарат з діючою речовиною піраклостробін 50 г/кг + метирам 550 г/кг був активним відносно грампозитивних C. michiganensis subsp. michiganensis Р8, Р12, Р73, Р110, Р115 і 4999, який не мав антибактеріальної активності щодо грамнегативних P. syringae pv. tomato 4213, Pst2, Psr120 та ВВ9.

Ізоляти групи А, які ідентифіковано як Xanthomonas vesicatoria, були чутливими до препаратів з діючою речовиною манкоцеб. Зони гальмування росту становили від 14 до 50 мм. Доведено, що препарати частково пригнічували ріст ізолятів групи Б, які ідентифіковано як P syringae pv. tomatо, із зонами гальмування росту 18 – 50 мм. Ізоляти групи Б виявились резистентними до препарату з діючою речовиною піраклостробін, 50 г/кг + метирам, 550 г/кг.

 

Література

  1. Черненко Є. П. Бактеріальні хвороби томату і біологічне обґрунтування заходів обмеження їхнього розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. біол. наук: спец. 06.01.11 «Фітопатологія» / Є. П. Черненко. – К., 2009. – 18 с. 3
  2. Ахатов А. К. Мир томата глазами фитопатолога / А. К. Ахатов. – М. : КМК, 2010. – 288 с.
  3. Аветисян Ю. Ф. Возбудители бактериальных болезней томата в хозяйствах Днепропетровской области / Ю. Ф. Аветисян, Ю. В. Коломиец // Глобализация науки: проблемы и перспективы: сборник статей Международной научно-практической конференции. 7 февраля 2014г. – Уфа : РИЦ БашГУ, 2014. – Т. 3. – С. 186–189.
  4. Перевидання офіційного Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволе-них до використання в Україні на 2010 рік. – К : Юнівест Медіа, 2010. – 544 с.
  5. Егоров Н.С. Основы учения об антибиотиках: Учебник. 6-е изд., перераб. и доп. / Н.С. Егоров. – М.: Изд-во МГУ; Наука 2004. – 528 с.
Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (18.10.2015)
Переглядів: 286
Всього коментарів: 0
avatar