Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_2_Біологічні науки

ІСТОРІЯ КІЛЬЦЮВАННЯ МАРТИНІВ (LARIDAE) У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї

Руденко Валентин

Інженер з охорони тваринного світу

Національний природний парк «Джарилгацький»

м. Скадовськ, Херсонська область

 

ІСТОРІЯ КІЛЬЦЮВАННЯ МАРТИНІВ (LARIDAE) У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї

 

Як важлива галузь науки і практичної діяльності людини вивчення міграції птахів у даний час вивчаються різними методами у зв’язку  із різноманітними цілями. У вивченні міграцій застосовується радіолокаційна техніка, що дозволяє реєструвати мігруючі зграї в умовах поганої видимості і вночі. Велике місце у вивченні міграцій займають еколого-фізіологічні методики, що дозволяють оцінити енергетичні процеси в організмі  перелітних птахів. Як і раніше, незважаючи на появу нової експериментальної техніки, використовуються і дають повноцінний науковий матеріал візуальні методи спостереження за міграціями. Однак існує метод, що вніс, мабуть, найбільш значний внесок у вивчення міграцій і продовжує вносити його зараз. Це метод – кільцювання птахів.

Данні з вивчення міграцій мартинів (Laridae) методом кільцювання передбачають отримання інформації з перенесу радіоактивних речовин та збудників інфекційних захворювань в межах континенту, уможливлюють спостереження традиційних та нових шляхів перельоту, появи нових поселень мартинів, вивчення їхньої поведінки і тривалості життя, вивчення життєвої історії окремих особин.

Мета цього повідомлення, перш за все, це історичний огляд літературних даних по вивченню міграцій, що отримані в результаті кільцювання мартинів у Північному Причорномор’ї. Історичний аналіз проведення кільцювання мартинів проводився за даними Чорноморського заповідника, нині Чорноморський біосферний заповідник НАН України, або ЧБЗ.

Кільцювання мартинів тут розпочато О. Б. Кістяківським у 1929 році [1], [2]. До 1941 року в заповіднику було закільцьовано понад 2500 мартинових птахів, однак довоєнні дані не збереглися. З 1947 року кільцювання птахів було відновлено. Основними пунктами кільцювання були острови, розташовані в Тендрівський і Ягорлицький затоках. До 1952 р. в основному кільцювалися пташенята мартинів: жовтоногого (Larus cachinnans), середземноморського (Larus melanocephalus), тонкодзьобого (Larus genei),  а також чорнодзьобого (Gelochelidon nilotica), рябодзьобого (Talasseus sandvicensis) та звичайного (Sterna hirundo) крячків.

При масовому кільцюванні мартинів застосовувався метод, розроблений співробітником заповідника М.Клименком [3], відповідно до якого пташенята мартинів тонкодзьобого та середземноморського заганялися в спеціальні дворики з очеретяних загорож. Потім пташенят відловлювали і окільцьовували алюмінієвими кільцями. Пташенят інших видів кільцювали на гніздах у малому віці. До середини 1990-х років було закільцьовано близько 60000 пташенят мартинів (науковий архів ЧБЗ).

Метод кільцювання залишається і у наш час найбільш результативним методом вивчення міграції птахів, незважаючи на появу більш прогресивних методів, таких як радіотелеметричний, з GPS-навігаторами. Але не для всіх видів розроблені такі методики.  Останніми роками  поширеним стає кольорове кільцювання, що особливо підходить для мартинів.

З 1993р. співробітниками наукової частини заповідника почато кільцювання мартинів кольоровими пластиковими кільцями. Робота проводилася в рамках міжнародної Голандсько-Бельгійської програми. До 2010 року включно,  закільцьовано більше 2 тис. жовтоногих мартинів  і близько 4 тис. середземноморських. Отримано відомості про шляхи міграції, простежено долю окремих птахів протягом 6-9 років. Зафіксовано місця виявлення птахів близько 8,0% закільцьованих середземноморських [4] і 1,2% повернень жовтоногих мартинів (майже всі птахи, що спостерігалися в Західній Європі).  

                Питання вивчення біології та міграцій мартинових птахів є актуальним і всебічно вивчається науковцями. Дослідження з біології та міграцій мартинів були проведені орнітологами Чорноморського заповідника М. Клименко [5],  Б. Сабиневським [6], Т. Ардамацькою [7], А. Руденко [8], [9]. Як виявилось, кільцювання – особливо кольорове – є найбільш прогресивним та ефективним методом вивчення біології, шляхів міграції та місць зимівлі  мартинів. 

 

Література

  1. Ардамацкая Т.Б. Черноморский государственный заповедник.-Кольцевание в изучении птиц фауны СССР.– М.: Наука, 1976.– С. 68-69.
  2. Кістяківський О.Б. Фауна України. Птахи. – Т.4. – Київ.: Наукова думка, 1957. – 432 с.
  3. Клименко М.И. Кольцевание птиц в Черноморском государственном заповеднике//Труды Черноморского государственного заповедника. – Вып. 1. – Киев, 1950. –– С. 71-85.
  4. Flamant R., Meininger P., Rudenko A. Monitoring of Med. Gull Larus Melanocephalus by means of colour ringing programmes in the Black Sea and north-eastern Med. Region Bird// Census News/ - 2003. - V. 16/2. - P. 57-62.
  5. Клименко М.И.  О миграции чайковых  юга Украинской ССР//  Перелеты  птиц в Европейской части СССР. – Рига, 1953. – С.117-125. 
  6. Сабиневский Б.В. Хозяйственное значение чайки хохотуньи в условиях Черноморского заповідника// Труды Черноморского заповедника.–  Вып. 2. – Голая Пристань, 1958. – С. 65-80.
  7. Ардамацкая Т.Б.  Сезонное размещение и миграции чайковых,         гнездящихся в Черноморском заповеднике //Сообщ. Прибалт. комисс. по изуч. миграций птиц. – 1977.– №10.– С. 87-113.
  8. Руденко А.Г. , Рено Фламант, Петер Мейнингер, Т.Б. Ардамацкая, О.А. Яремченко, В.П. Руденко. Попередні результати кольорового кільцювання середземноморського мартина  у ЧБЗ//Біологія ХХІ століття: теорія, практика,викладання: Матеріали міжнародної наукової конференції. – Київ:Фітосоціоцентр, 2007. – С. 243-245.
  9. Rudenko A.G. Mediterranean Gull (Larus melanocephalus) in the BSBR: population trends and breeding success// Proceeding of the 1st International Mediterranean Gull Meeting, EcoNum, 1999. - P. 121-130.
Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (18.10.2015)
Переглядів: 293
Всього коментарів: 0
avatar