Бойко Тетяна

к.б.н., доцент

Кузьмич Ярослав

студент

 Херсонський державний аграрний університет

м. Херсон

ІРЖАСТІ ХВОРОБИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ДЕНДРОПАРКУ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Деревні рослини дендропарку ХДАУ часто вражають патогенні гриби, що призводить до зниження їх декоративності та довговічності. Тому їх інвентаризація, а також розроблення засобів захисту становить значну практичну необхідність.

Інвентаризаційні дослідження проводились на території дендропарку Херсонського державного університету (далі ХДАУ) протягом 2013-2015 рр. Фітопатогенні гриби збирались на плодах, листях, молодих пагонах та стовбурах деревних рослин. Камеральну обробку матеріалу проводили на кафедрі лісового та садово-паркового господарства ХДАУ за стандартною методикою. Гербарні колекції зберігаються в гербарії кафедри ЛСПГ Херсонського державного університету. Назви грибів та прізвища авторів при таксонах подано згідно електронного каталогу Index Fungorum.

Результати досліджень. Іржасті гриби – облігатні паразити вищих рослин, які широко поширені в різних місцезростаннях. Вони мають складний цикл розвитку зі зміною п’яти спороношень та зміною рослин-господарів [1]. Іржасті гриби досить поширена хвороба на території дендропарку ХДАУ. Нами відмічені різні типи спороношень у різні пори року на тополі білій, смородині чорній та шипшині.

Досить часто від іржи страждають насадження шипшини собачої (Rosa canina L.). Збудником хвороби є гриб Phragmidium mucronatum (Pers.) Schltdl. [2]. Симптоми хвороби починають проявлятись на початку літа. Вологий початок літа 2015 року сприяв масовому поширенню гриба на рослинах. Збудник має одного господаря, весь життєвий цикл Ph. mucronatum проходить на листках та пагонах рослини, на яких відбувається зміна п’яти спороношень. Найбільше уражаються грибом листки рози, але також уражаються зелені пагони. Найбільш помітною хвороба стає у серпні місяці, коли масово утворюються уредопустули з уредоспорами, які мають інтенсивно жовте забарвлення. З нижнього боку листків утворюються іржасто-червоні літні уредоспори, а з верхнього боку листків утворюються хлоротичні жовті плями. Такі пошкодження призводить до передчасного засихання листків та черешків, їх раннього опадання, як наслідок виснаження рослини та частковому вимерзанню рослин взимку.

Бокальчаста іржа смородини чорної  (Ribes nigrum L.) викликається збудником Puccinia ribesii-caricis Kleb. [3,4]. Збудник має повний цикл розвитку та змінює двох господарів. Ранньої весни з нижнього боку листків смородини з’являються ециопустули бокальчастої форми насичено жовтого кольору з ециоспорами. Згодом ециопустули починають розвиватись на молодих стеблах та плодах. Гриб уражує близько 30% листків та плодів смородини. Уредо- та теліоспороношення збудника розвиваються на різних видах осок (проміжний господар), їх поширенню сприяє волога погода. Зимує гриб в темно-бурих теліопустулах на осоках, навесні знов відбувається зараження смородини. Шкода від хвороби значна, оскільки проростання телейтоспор на осоках співпадає з періодом цвітіння смородини. Тому базидіоспори часто попадають на зявʼязь, що призводить до недорозвинення ягід смородини. Уражені листки та плоди підсихають та передчасно опадають.

Доступним способом боротьби зі збудником є своєчасне прибирання бур’янів поруч з кущами смородини.

Іржа тополі білої (Populus alba L.). Поширення хвороби масово проявляється у вологі роки. Гриб Melampsora pinitorqua Rostr. має повний цикл розвитку, змінює двох хазяїв та п’ять спороношень [5]. На листках тополі з нижнього боку утворюються характерні уредініоспороношення у вигляді яскраво-оранжевих пустул, які пізніше трансформуються у теліоспороношення у вигляді темно-бурих теліопустул. Листки часто некротизуються та передчасно опадають, однак всхання гілок та загибелі дерев через зараження гриба не спостерігалось. Хвороба небезпечна для поряд розташованих посадок сосни звичайної, особливо для її молодих саджанців. Еціальна стадія гриба викликає викривлення молодих верхніх пагонів та їх всихання.

Оскільки просторову ізоляцію як метод профілактики захворювання забезпечити важко (соснові посадки створені у 50-ті роки, а тополеві у 70-ті роки минулого сторіччя) одним зі способів боротьби зі збудником є прибирання опалого листя тополі з теліоспороношеннями (зимові спори), з яких навесні утворюються базидіоспори, які уражають пагони сосни.

Література

1. Курс низших растений / [Под ред. М.В.Горленко]. – М.: Высшая школа, 1981. – 519 с.
2. Станчева Й., Роснев Б. Атлас болезней с.-х. культур. Том 5. Болезни декоративних и лесных культур / Й. Станчева, Б. Роснев. – София-Москва, 2005. – 247 с.
3. Ванин С.И. Лесная фитопатология (Под ред. Д. В. Соколова) / С.И. Ванин. – Л.:Гослесбудиздат. – 1955 г. – 418 с.
4. Семенкова И.Г., Соколова Э.С. Лесная фитопатология / И.Г. Семенкова, Э.С. Соколова. – М.: Экология, 1992. – 352 с.
5. Лісова фітопатологія / А.В. Цилюрик, С.В. Шевченко. – К.: КВЩ, 2008. – 464 с.