Стернік Віта

здобувач

Рівненський державний гуманітарний університет

м. Рівне

БІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ГРУНТІВ МІСТА РІВНЕ

Постійне посилення антропогенного впливу на урбосистеми підвищує інтерес до моніторингових досліджень, а специфіка ґрунтів як об'єкта моніторингу визначається їх місцем та функціями в біосфері. Грунтовий покрив служить кінцевим приймачем більшості техногенних хімічних речовин, що поступають в біосферу. Володіючи високою ємністю поглинання, грунт є головним акумулятором, сорбентом і руйнівником токсикантів. Ґрунти в урбоекосистемах  виконують певні регуляторні, фітосанітарні, екологічні функції  [1].

З 1991 р. в межах України  виконується програма екологічного моніторингу  СЕМ «Україна», функції і задачі спостережень та інформаційного забезпечення виконують 8 суб`єктів системи моніторингу.

Кожний суб’єкт моніторингової діяльності має створювати свою локальну систему моніторингу, в Рівненській області - це СЕМ «Полісся». Проте негаразди сьогодення дають невтішну картину виконання моніторингових досліджень взагалі і ґрунтів конкретно. 

Моніторинг ґрунтів в межах функціональних повноважень суб’єктів моніторингової діяльності, в основному, проводиться частково і тільки на землях сільськогосподарського призначення для агрономічної паспортизації ґрунтів.  Використання ґрунтів у містах має не сільськогосподарський характер: створення парків, скверів, газонів, покриття для спортивних споруд, дернина використовується для закріплення відвалів, суглинки і глини використовують як будівельні матеріали.

Багато методичних питань моніторингу ґрунтів до цього часу не вирішені. Для оцінки локального забруднення найбільш ефективним є порівняння забруднених ґрунтів з незабрудненими, а при фоновому моніторингу оцінювання динаміки стану фонових ґрунтів в часі. Проте організація моніторингу ґрунтів ставить перед собою більш складні завдання, ніж тільки оцінка забруднення.

Для комплексного моніторингу ґрунтів м. Рівне нами запропоновані показники ранньої діагностики негативних змін властивостей ґрунтів, які дозволяють виявити і зупинити несприятливі процеси на початкових стадіях їх розвитку. Це, перш за все, показники біологічної активності ґрунтів: активність каталази, целюлозолітична активність, морфометричні та цитологічні показники дощових червів та визначення токсичності ґрунту, які в моніторингових дослідженнях ґрунтів  доповнюють один одного [2].

Біоіндикаційні дослідження виконували за допомогою морфометричних, цитологічних і біохімічних методів.

Нами були досліджені та проаналізовані зразки ґрунту навколо найбільших підприємств міста, вздовж транспортних магістралей, де досліджувані об’єкти зазнають максимального антропогенного впливу, місць громадського відпочинку, території шкіл та дитячих садочків міста.

Одним із ферментів ґрунту є каталаза, активність якої пов’язана з розкладом токсичного для живих організмів перекису водню, а високі її показники свідчать про підтримання рівня кисню у ґрунтовому повітрі, який необхідний для функціонування мікрофлори. Пригнічення активності ферменту каталази свідчить про токсичний вплив важких металів та  їх сполук на мікрофлору ґрунту.

Так, каталазна активність в шарі ґрунту 0-20 см на території м. Рівне, в основному, становить від 1,53 ± 0,06 мг О₂/г/хв. до 2,83  ± 0,06 мг О₂/г/хв., ступінь збагачення ґрунтів ферментом охарактеризована як бідна.  Тільки на окремих ділянках визначено середню ступінь збагачення ґрунту ферментом каталази в межах  3,1 ±  0,3 мг О₂/г/хв. - 4,93 ±  0,61 мг О₂/г/хв. Шар ґрунту  на глибині 20-40 см бідний на фермент каталази і в усіх пробах становить не більше 3,0 мг О₂/г/хв.

Процеси  розкладу та гуміфікації відбуваються в результаті діяльності ґрунтових мікроорганізмів та безхребетних тварин, які забезпечують перетворення органічної речовини відмираючих рослин. Тому заслуговують на увагу дослідження процесу біодеградації целюлозовмісних залишків в ґрунтах міста.

Ступінь розкладу  лляного полотна в досліджуваних пробах через 30 діб становив 68,9 – 92,4%. В пробах, які були досліджені в районі розміщення залізно-дорожного полотна та АЗС міста ступінь розкладу лляного полотна становив 29,3 – 31,3%.

Дощовий черв’як є найважливішим представником макрофауни, що бере найактивнішу участь у ґрунтоутворюючому процесі та відновленні родючості ґрунту.  Для визначення стану біологічного різноманіття ґрунтів м. Рівне було запропоновано індикатор: чисельність дощових червів, їх морфо метричні дані,  який визначає зміни в чисельності ґрунтової макрофауни та є показником добре функціонуючого ґрунту.

Результатами досліджень встановлено, що показники чисельності дощових черв’яків (Lumbricina) на території м. Рівне в розрахунку на 1м² впродовж двох років дослідження (2014 – 2015рр.) є незначними в порівнянні з літературними даними інших регіонів країни. Нами були визначені на досліджуваній території міста дві родини та п’ять видів дощових червів, дослідження уточнюються та продовжуються.

Висновок: Моніторинг біологічного різноманіття ґрунту є важливою складовою моніторингу земельних ресурсів, а впровадження індикаторів біологічного різноманіття ґрунту – важлива умова удосконалення системи моніторингу та оцінки стану ґрунтів.

Література

1. Строганова М. Н. Роль почв в городских екосистемах / М. Н. Строганова, А. Д. Мягкова, Т. В. Прокофьева // Почвоведение. – 1997. – № 1. – С. 96–101.

2. Абрамян С.А. Изменение ферментативной активности почв под влиянием естественных и антропогенных факторов // Почвоведение. 1992.№ 7. С.70-82.