Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ЗМІНА ВМІСТУ АЗОТУ В СОЛОМІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ

Лопушняк Василь

д.-р. с.-г. н., професор

Вега Наталія

Аспірант

Львівський національний аграрний університет

м. Львів–Дубляни

 

ЗМІНА ВМІСТУ АЗОТУ В СОЛОМІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ

 

Численними дослідженнями доведено агрохімічну ефективність соломи як добрива [1; 2; 3]. Встановлено її позитивний вплив на регулювання процесів  у ґрунті, направлених на відтворення родючості та забезпечення рослин елементами живлення, що пов’язане з перебігом процесів трансформації вуглецю та азоту в ґрунті залежно від системи удобрення. Під час загортання соломи, в ґрунт орієнтовно повертається на 1 га 12 – 15 кг азоту, 7 – 8 кг фосфору, 24 – 30 кг калію [4].

Цілеспрямоване і обґрунтоване застосування мінеральних добрив та позакореневих підживлень забезпечує поліпшення якісних показників ячменю, зокрема й соломи [5].

Метою наших досліджень було встановити впливу позакореневих підживлень ячменю ярого добривами органічного походження на фоні мінеральних добрив на вміст азоту в соломі.

Дослідження виконували в Західному Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті, який відзначається низьким вмістом лужногідролізованих форм азоту та середньою забезпеченістю рухомими формами фосфору та обмінного калію. Двох факторний дослід закладали за такою схемою: фактор А – норми мінеральних добрив: 1) Без добри (контроль); 2) N15P15K15; 3) N30P15K15; 4) N45P15K15; 5) N30P30K30; 6) N45P30K30; 7) N60P30K30; 8) N45P45K45;  9) N60P45K45;
10) N60P60K60. фактор В – позакореневе підживлення на фоні мінеральних добрив препаратом Фортігрейн Фоліар, Гуміфілд + Фульвітал Плюс, Фрея Аква, які містять в своєму складі органічні речовини та мікроелементи.

Азот в соломі визначали згідно методики визначення азоту, фосфору та калію в одній наважці за методом Гінзбурга.

В результаті проведених досліджень встановлено, що застосування позакореневих підживлень за різних фонів мінерального живлення підвищує вміст азоту в соломі (табл.).

Таблиця 1

Вміст азоту в соломі ячменю ярого залежно від проведення позакореневих підживлень на фоні різних норм внесення мінеральних добрив, % середнє за 2013–2015 рр.

№ з/п

Фон мінерального живлення

Без підживлення

Приріст до контролю

Позакореневі підживлення

Фортігрейн Фоліар

Гуміфілд + Фульвітал Плюс

Фрея Аква

вміст

приріст до фону

вміст

приріст до фону

вміст

приріст до фону

1

Без добрив (контроль)

1,05

-

1,10

0,04

1,13

0,07

1,14

0,09

5

N30P30K30

1,25

0,20

1,37

0,12

1,41

0,13

1,43

0,17

6

N45P30K30

1,29

0,24

1,42

0,12

1,40

0,11

1,42

0,13

7

N60P30K30

1,41

0,36

1,51

0,09

1,53

0,12

1,53

0,12

8

N45P45K45

1,29

0,24

1,41

0,15

1,41

0,13

1,48

0,19

9

N60P45K45

1,45

0,40

1,56

0,11

1,58

0,12

1,60

0,15

10

N60P60K60

1,54

0,49

1,60

0,06

1,63

0,09

1,65

0,11

 

         За внесення добрив у нормі N30P30K30 приріст азоту відносно контролю складав 0,20%. Фон мінерального живлення N60P60K60 сприяв отриманню показника вмісту азоту на рівні 1,54%, який перевищував неудобрений варіант на 0,49% і був найвищий у досліді.

Позакореневі підживлення характеризувалися високою ефективністю. На фоні варіанту без добрив отримано найнижчі прирости вмісту азоту. На фонах мінерального живлення препарати забезпечували рівномірні значення приростів азоту відносно фонів, проте були різними за ефективністю.

Застосування препарату Фортігрейн Фоліар сприяло отриманню вмісту азоту, залежно від фону мінерального живлення, на рівні 1,37 – 1,60%, прирости коливалися від 0,06% до 0,15%. Внаслідок обробки рослин препаратом Гуміфілд у комплексі з Фульвіталом Плюс показники вмісту азоту складали 1,41 – 1,53, прирости були в межах 0,09% до 0,13%. Найбільш ефективним був препарат Фрея Аква, де вміст азоту дорівнював 1,43 – 1,65%, прирости відносно мінерального фону складали 0,11 – 0,19%.

Таким чином, в результаті досліджень встановлено позитивний ефект застосування позакореневих підживлень за різних фонів мінерального живлення ячменю ярого, який проявився у підвищенні вмісту азоту в соломі. Найвищі прирости азоту забезпечив препарат Фрея Аква – 0,11 – 0,19%.

 

Література

  1. Барштейн Л. А. Солома як добриво / [Л. А. Барштейн, І. С. Шкаредний, В. М. Якименко] // Сівозміни, обробіток ґрунту та удобрення в зонах бурякосіяння : наукові праці ІЦБ. – Вип. 4. – К., 2002. – С. 433 – 440.
  2. Шикула М. К. Ґрунтоутворювальна ґрунтозахисна роль соломи та інших післяжнивних решток а агроценозах / М. К. Шикула, А. Д. Балаєв, О. В. Демиденко // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 10. – С. 5 – 10.
  3. Стейнифорт А. Р. Солома злакових культур / А. Р. Стейнифорт. – М.: Колос, 1983. – 502 с.
  4. Кузьминых Ю. В. Гумус черноземов при внесении соломы с минеральными удобрениями / Ю. В. Кузьминых // Химизация сельского хозяйства. – 1992. –  № 1. – С. 61 – 64.
  5. Гораш О. С. Вплив позакореневого мінерального підживлення ячменю ярого на ріст і розвиток рослин / О. С. Гораш, С. П. Бігуляк // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. – 2013. – № 2 (1). – С. 14 – 20.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (19.10.2015)
Переглядів: 356
Всього коментарів: 0
avatar