Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

СИТУАЦІЯ В ГАЛУЗІ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

Войтенко Світлана

д. с.-г. н., професор, завідувач кафедри

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

 

СИТУАЦІЯ В ГАЛУЗІ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

 

Головним завданням галузі молочного скотарства є підвищення продуктивності тварин за рахунок впровадження сучасних методів селекції, а також створення їм оптимальних умов годівлі та утримання. Підвищення продуктивності худоби багато в чому залежить від знання стану порід, закономірностей прояву генотипу тварин і його взаємозв’язку із зовнішнім середовищем. Саме на таких закономірностях ґрунтується породоутворюючий процес у молочному скотарстві України, який хоча й знизив темпи створення нових порід, типів чи ліній, але забезпечує поліпшення продуктивності великої рогатої худоби шляхом удосконалення існуючих генотипів. Враховуючи постійний динамічний розвиток наявних в Україні порід великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності, актуальним вбачається моніторинг їх продуктивності в розрізі порід, які зосереджені в племінних господарствах і зобов’язані впливати на покращення господарських корисних ознак тварин в усіх категоріях підприємств, включаючи населення.

Мета досліджень – вивчення молочної продуктивності корів наявних порід в племінних господарствах України з урахування мінливості показників та можливості консолідації стад за надоєм і кількістю молочного жиру.

Моніторинг стану галузі молочного скотарства був проведений за даними кількісних і якісних показників, поданих господарствами для запису до Державного племінного реєстру за 2014рік. В опрацювання не ввійшла інформація щодо проблемних регіонів України.

Оцінюючи загальний стан галузі молочного скотарства в Україні, слід наголосити на тому, що на початок 2015 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року, поголів’я великої рогатої худоби на сільськогосподарських підприємствах скоротилося на 7,1%, а в господарствах населення – на 1,6% й налічує в усіх категоріях господарств 4248,2 тисячі голів, серед яких 2364,4 тисячі голів корів. При цьому кількість корів за вказаний період на сільськогосподарських підприємствах скоротилася на 5,0%, а в господарствах населення на 2,7% і на початок 2015 року у сільськогосподарських підприємствах становила 532,3 тисяч голів, а господарствах населення –1832,1 тисяч голів. У 2014 році надій на середнє поголів’я корів в усіх категоріях господарств становив 5229кг.

Надій молока у середньому по стаду у 2014 році в суб’єктах племінної справи галузі молочного скотарства становив 5909,3 кг, що дещо вище від середніх показників галузі в усіх категоріях сільськогосподарських підприємств (табл.1).

Таблиця 1

Надій корів та кількість молочного жиру в молоці в суб’єктах племінної справи галузі молочного скотарства України (2014 рік)

Порода

Середній надій, кг

Кількість молочного жиру, кг

M±m

Cv,%

M±m

Cv,%

Айрширська

4115

-

154

 

Англерська

4589,67±100,67

3,8

192,67±8,41

7,56

Білоголова українська

4800

-

182

-

Голштинська

6877,34±233,03

18,25

275,55±11,19

22,61

Лебединська

4505,33±631,44

24,28

175,67±26,40

26,03

Сементальська

5362,43±250,90

21,44

204,67±9,83

22,01

Червона польська

3698,0±370,00

14,15

140,5±11,50

11,58

Червона степова

4465,75±387,92

24,57

173,00±14,37

23,50

Українська бура молочна

5157,67±893,26

30,00

202,33±33,24

28,45

Українська червона молочна

5966,89±266,23

19,45

228,89±10,20

19,42

Українська червоно-ряба молочна

6086,00±122,07

18,05

230,91±4,95

19,41

Українська чорно-ряба молочна

5891,15±99,71

23,33

220,05±3,89

24,42

Швіцька

6290,50±2054,50

46,19

270,50±93,50

48,88

За всіма породами

5909,3±70,49

22,73

224,54±2,86

24,41

           

 

При цьому слід наголосити, що найвищим середнім надоєм в племінних стадах характеризувалися корови голштинської породи - 6877,34 кг, швіцької породи - 6290,5 кг і української червоно-рябої молочної породи 6086,0. Показник кількості молочного жиру мав пряму залежність із величиною надоїв і найвищим був у корів голштинської, швіцької і української червоно-рябої молочних порід –275,55кг, 270,5 кг і 230,91кг відповідно.

Досить низькими середніми надоями по стаду, порівняно не лише з кращими показниками порід, але й середніми даними по галузі, характеризувалися айрширська, англерська, білоголова українська, лебединська, червона польська і червона степова породи. Надій на корову у середньому за ряд лактацій в даних порід становив 3698,0 – 4589,67кг. Безперечно, обґрунтуванням розведення вищевказаних порід є бажання зберегти генетичне біорізноманіття тварин та генетико-біологічні особливості місцевих генотипів. Не останнім фактором їх розведення виступають також високі адаптаційні здатності тварин до відтворення та прояву молочної продуктивності в жарких кліматичних умовах нашої країни, де високопродуктивні сучасні породи не проявлять і таку продуктивність.

Оцінюючи породи за молочною продуктивністю у суб’єктах племінної справи слід також наголосити на значний розмах коефіцієнтів варіації надою та кількості молочного жиру в молоці, що побічно вказує на не консолідованість порід. Наявність значної мінливості показників продуктивності корів в породах підтверджує також показник помилки середньої арифметичної надоїв і кількості молочного жиру, який в частини досліджуваних порід має занадто високе значення. Обґрунтуванням такої ситуації є ліміти середніх надоїв корів у межах конкретних стад відповідної породи, які, приміром, серед корів швіцької породи мають межі 4236 - 8345 кг, лебединської 3374-5557 кг, української бурої молочної 3700 -6781 кг тощо.

Висновок. Створення племінної бази галузі молочного скотарства повинно узгоджуватися із присвоєнням статусу суб’єкта племінної справи лише господарствам, що мають високопродуктивні стада. При збереженні не численних локальних порід слід проаналізувати чистопородність стада.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (18.10.2015)
Переглядів: 907
Всього коментарів: 0
avatar