Новицький Василь

к.с.-г.н., завідувач лабораторії

Тамір Богдана

к.с.-г.н., завідувач сектора

Інститут агроекології і природокористування НААН

м. Київ

РЕСУРСООЩАДНИЙ МЕТОД ОБЛІКУ ВОДОПЛАВНОЇ ДИЧИНИ

Мисливське господарство, як галузь, котра використовує ресурси тваринного світу, не може стало розвиватися без здійснення державного контролю за їхнім станом та інтенсивністю використання. Оперативні дані про кількісно-якісний склад, просторове розповсюдження мисливської фауни тощо можна отримати лише шляхом копітких обліків чисельності популяцій кожного з конкретних видів дичини. Об’єктивність визначення видового та ресурсного потенціалу в цілому залежить від достовірності первинних польових обліків. Попри це, в окремих типах водно-болотних угідь існуючі методи обліків водоплавної дичини застосувати неможливо, або ж надзвичайно вартісно. В першу чергу це стосується дрібних заболочених водойм з закритою береговою лінією чи відсутніми транспортними під’їздами.

Відомо, що загальноприйняті методи обліків водоплавної дичини [1-5]: «на окремих водоймах», «літньо-осінній на маршрутних смугах», «на зорях», «по виводкам», полягають у використанні висококваліфікованих фахівців-обліковців, кількість яких залежить від площі, природних умов, складності та способу пересування досліджуваними ділянками мисливських угідь. Зокрема, найпоширеніший спосіб передпромислового обліку «по виводкам» передбачає візуальне спостереження та фіксацію обліковцями кількості водоплавних птахів на відкритих плесах водойм на вечірніх і ранішніх зорях. Загальними спільними для перелічених методів обліків недоліками є висока трудоємкість та значна собівартість їх виконання.

В основу винаходу ставилося завдання вдосконалити поширений спосіб обліку водоплавної дичини «по виводкам» шляхом здійснення аеровідеозйомки водно-болотних угідь з безпілотного літального апарата та подальших обрахунків і екстраполяції даних в камеральних умовах.

Поставлене завдання досягалося тим, що замість візуальної фіксації групою обліковців водоплавної дичини у реальному часі методом «по виводкам», здійснювалася автоматична аеровідеозйомка відкритих плес водно-болотних угідь на вечірніх і ранішніх зорях з безпілотного літального апарата, керованого оператором. По завершенню польових робіт, матеріали аеровідеозйомки оброблялися спеціалістом у камеральних умовах за монітором ПК, з використанням технології «стоп-кадр» та спеціалізованих програм збільшення цифрового зображення. Подальші обрахунки та екстраполяція даних здійснювалися згідно типових методичних вказівок обліку чисельності водоплавних птахів «по виводкам» [2].

В ході проведених експериментальних досліджень були виявлені наступні переваги запропонованого методу обліку перед прототипом: достатньо лише однієї людини для швидкого здійснення всього комплексу польових та камеральних робіт; дає можливість проводити обліки на водоймах з закритою береговою лінією без попередньої організації доступу до плес та плавзасобів; дозволяє значно точніше встановлювати видову приналежність об’єктів обліку; первинні матеріали задокументовані у вигляді відеоматеріалу з відображенням точних географічних координат; дозволяє проводити абсолютні обліки водоплавної дичини на значних площах водно-болотних угідь. Винахід захищений патентом України на корисну модель.

Література

1. Лебедєва Н. І., Петриченко В.В. Методи обліку мисливських тварин: конспект лекцій. – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – 62 с.
2. Вергелес Ю.И. Количественные учеты населения птиц: обзор современных методов // Беркут.- № 3.- Вып.1. – 1994. – С. 43-48.
3. Вопросы учета охотничьих животных. Сб. научных трудов ЦНИЛ Главохоты РСФСР. – М., 1986. – 211 с.
4. Методическое руководство по учету численности животных в лесном фонде РФ Текст. М.: РОСГИПРОЛЕС, 1997. – 60 с.
5. Равкин Е.С., Челинцев Н.Г. Методические рекомендации по комплексному маршрутному учету птиц. – М., 1990. – 33 с.