Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНЕЙ ЗА РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ПІДБОРУ БАТЬКІВСЬКИХ ФОРМ

Горобець Володимир

аспірант

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

 

ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНЕЙ ЗА РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ПІДБОРУ БАТЬКІВСЬКИХ ФОРМ

 

Аналіз сучасного виробництва свинини вказує на те, що найбільш інтенсивно виробництво продукції відбувається за рахунок використання порід, які здатні проявити високу продуктивність та життєздатність потомства. Тому вивчення питання ефективності схрещування свиней різних порід, особливо зарубіжного походження, має теоретичне і практичне значення, оскільки дає можливість здійснити добір найцінніших тварин для підвищення продуктивності та рентабельності галузі в умовах сучасної промислової технології.

Дослідження проведені в умовах промислового господарства ТОВ “Агрікор -Холдинг» Чернігівської області. В дослідженнях використовувалися кнури порід велика біла, дюрок і пʼєтрен англійського походження, а також двопородні свиноматки, які поєднали спадкову основу різних порід французького і німецького походження. Для проведення досліджень було сформовано 7 піддослідних груп: І група ( контрольна) -♀ ½ (ВБФП + ВБНП) х ♂ВБАП, ІІ група (дослідна)- ♀½ (ВБФП + ЛНП) х ♂ВБАП; ІІІ група (дослідна)- ♀½ (ВБФП + ЛНП) х ♂ДАП; ІV(дослідна)- ♀½ (ВБФП + ЛНП) х ♂ПАП; V (дослідна) - ♀½ (ВБФП + ДНП) х ♂ВБАП; VІ (дослідна) - ♀½ (ВБФП + ДНП) х ♂ ДАП; VІІ (дослідна) -♀½ (ВБФП + ДНП) х ♂ПАП. Відтворну здатність маток, відгодівельні і м’ясні ознаки молодняка вивчали за загальноприйнятими методиками у свинарстві.

Дослідженнями встановлено, що найвищою багатоплідністю - 11,3 голови на опорос, характеризувалися матки контрольної групи, які перевищували показники дослідних груп на 0,4 -1,2 голови за вірогідної різниці лише з тваринами ІІІ дослідної групи. Найбільша кількість живих поросят при народженні у маток контрольної групи забезпечила їм і найвищу збереженість поросят до відлучення у 28-денному віці. Але при цьому середня жива маса однієї голови при відлученні у маток контрольної групи була найнижчою - 6,4 кг, що на 0,1-1,3 кг менше, порівняно із представницями ІІ – VІІ дослідних груп. Жива маса гнізда поросят при відлученні вказує на доцільність схрещування маток і кнурів ♀½ (ВБФП + ДНП) х ♂ВБАП (V дослідна група), ♀½ (ВБФП + ДНП) х ♂ДАП (VІ дослідна група) та ♀½ (ВБФП + ДНП) х ♂ПАП (VІІ дослідна група), які забезпечили найвище значення ознаки, відповідно, 70,7 кг; 69,0 кг та 71, 6 кг.

Найшвидше живої маси 100 кг під час відгодівлі в умовах господарства – за 179,6 днів, досягали свині генотипу 1/4 (ВБФП+ДНП) + 2/4 ПАП (VІІ дослідна група), які перевищували молодняк контрольної групи на 17,9 днів, а тварин інших дослідних груп на 5,6 -20,6 днів. Свині великої білої породи контрольної групи, які поєднали в собі спадковість тварин французької, німецької й англійської селекції, живої маси 100 кг під час відгодівлі досягали за 197,5 днів, що швидше на 2,7 днів лише порівняно із молодняком ІІІ дослідної групи, але довше на 2,7 -17,9 днів від тварин усіх інших досліджуваних генотипів. Найбільш не поєднуваним за відгодівельними ознаками слід вважати міжпородний підбір свиноматок ½ ( велика біла + ландрас) з кнурами породи дюрок англійського походження (ІІІ дослідна група), потомки яких мали найнижчі показники віку досягнення живої маси 100кг не лише порівняно із чистопородним молодняком великої білої породи, але й гібридними тваринами іншого походження.

Встановлено, що найдовшою тушею після забою – 98,8см, характеризувалися свині ІІ дослідної групи, які на 0,6 см перевищували тварин контрольної групи і на 1,9-4,4см гібридний молодняк іншого походження. Молодняк свиней, де на заключному етапі його одержання використані кнури породи п’єтрен (ІV і VІІ дослідні групи) характеризувався найменшою довжиною туші після забою – 94,4см. Товщина шпику, виміряна на рівні 6-7 грудних хребців, вказує на найменше відкладання жиру у свиней ІV і VІІ дослідні групи, які ймовірно успадкували дану ознаку від кнурів породи п’єтрен за найбільшої товщини у чистопородного молодняка великої білої породи. Маса задньої третини півтуші мала тенденцію до переваги у свиней, які успадкували ознаку у кнурів породи п’єтрен. Чистопородні свині великої білої породи поступалися на 0,1-0,9 кг за масою задньої третини півтуші молодняку ІІ- VІІ дослідних груп.

На підставі проведених досліджень зроблені узагальнюючі висновки про найвищу рентабельність відгодівлі свиней, одержаних при схрещуванні свиноматок ½ (велика біла + дюрок) з кнурами породи п’єтрен англійського походження. Для одержання свиней, які після забою матимуть туші з низькою товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців і об’ємну задню третину півтуші доцільно використовувати молодняк, одержаний за схрещування двохпородних маток (велика біла х дюрок) та (велика біла х ландрас) з кнурами породи п’єтрен англійського походження.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (18.10.2015)
Переглядів: 234
Всього коментарів: 0
avatar