Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Ушкаренко Віктор

д. с.-г. н., професор, академік НААН, завідувач кафедри

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Лиховид Павло

аспірант

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Кіріяк Юрій

начальник центру

Херсонський обласний центр з гідрометеорології

м. Херсон

 

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Херсонська область за агрокліматичним районуванням належить до зони сухого степу, яка характеризується  значним дефіцитом вологи і високою сумою ефективних температур. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) по області за середньо багаторічними даними коливається в межах 0,6 – 0,7. Останнім часом спостерігається тенденція до зростання посушливості клімату області. В період з 2011 по 2014 рр. ГТК за даними метеостанції м. Херсон складав від 0,42 до 0,61 [1]. Тому зрошення є необхідною передумовою одержання високих і сталих врожаїв рослинницької і плодоовочевої продукції.

Херсонська область займає перше місце по Україні за кількістю зрошуваної ріллі, площа якої становить близько 452,7 тис. га. Переважна більшість зрошуваних земель сконцентрована у Каховському, Новотроїцькому і Чаплинському адміністративних районах області. До того ж Херсонщина – передовий регіон країни щодо використання технологій краплинного зрошення. Станом на кінець 2014 року в області під краплинним зрошенням знаходилось 34,55 тис. га (45,8 % усіх площ під краплинним зрошенням на Україні) [2].

Краплинне зрошення – один із найбільш прогресивних і ефективних способів поливу. Проте, існують певні умови доцільності його впровадження:

  • Непридатність територій для традиційних технологій поливу.
  • Висока якість поливної води (відповідно до ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії»). Зокрема, підвищені вимоги висуваються до таких показників як: мінералізація (0,4 – 1,0 г/л); вміст зважених часток; вміст токсичних іонів; наявність засмічувачів у вигляді пестицидів, гідробіонтів. Для краплинного зрошення використовують воду І класу якості. Втім, за певних обставин, можливе використання вод ІІ класу якості за умов проведення попереднього поліпшення води і дотримання меліоративних заходів щодо запобігання її шкідливого впливу на ґрунти. Крім агрономічної оцінки якості поливної води проводять і її технічну і екологічну оцінку (ВНД 33-5.5-02-97 і ГОСТ 17.1.2.03-90).
  • Ґрунти повинні містити не більше 0,4 % солей у кореневмісному шарі (незасолені і слабозасолені), при цьому вміст хлориду натрію – не більше 0,05 %.
  • Рівень залягання ґрунтових вод: не ближче 2 м для прісних і не ближче 4 м для мінералізованих [3].  

Нехтування вищепереліченими умовами приводить до застосування краплинного зрошення на непридатних земельних масивах або використання води невідповідної якості для поливу, що зумовлює стрімку деградацію ґрунтів: їх вторинне засолення, підтоплення, осолонцювання, пересушування, підлуження, зміну структури і фізико-хімічних властивостей.

За даними карт ґрунтового покриву Херсонської області близько 0,45 – 0,5 млн. га площ є непридатними для впровадження краплинного зрошення. Це сильнозасолені ґрунти, солонці і солончаки, сильно осолонцьовані ґрунти, які сконцентровані переважно у Генічеському, Скадовському і Білозерському районах. Незначну частку (0,14 млн. га) представляють перезволожені ґрунти, впровадження зрошення на яких є недоцільним [4]. Проблемними є території з ущільненими ґрунтами і несприятливими водно-фізичними властивостями. Високі ризики від впровадження краплинного зрошення існують і на Інгулецькому зрошуваному масиві через високий вміст солей і катіонів натрію у поливній воді Інгулецької зрошувальної системи. Втім, тривале використання виключно краплинного зрошення на будь-яких земельних масивах без впровадження адекватної системи меліоративних заходів значно підвищує ризики деградації ґрунтів через вторинне засолення, утворення сольових мішків і осолонцювання [5].

Таким чином, найвищі перспективи розвитку краплинного зрошення у Херсонській області мають Каховський, Чаплинський і, частково, Цюрупинський агровиробничі райони. Обмежено можливий розвиток краплинного зрошення в Білозерському районі за умов складання сольового балансу ґрунтів і ретельного контролю якості поливної води та процесів засолення і осолонцювання ґрунтів під її впливом, впровадження заходів хімічної меліорації.

 

Література

  1. Научно обоснованная система земледелия Херсонской области. – Херсон: Облполиграфиздат, 1987. – 448 с.
  2. Ромащенко М. І. Краплинне зрошення сільськогосподарських культур: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні / М. І. Ромащенко, А. В. Шатковський // Матеріали ІІ науково-практичної конференції «Краплинне зрошення як основна складова інтенсивних агротехнологій ХХІ століття», (Київ, 4 грудня 2014 р.) / Національна академія аграрних наук України, Інститут водних проблем і меліорації. – К., 2014. – С. 3 – 8.
  3. Ромащенко М. І. Системи краплинного зрошення: навчальний посібник / М. І. Ромащенко, В. І. Доценко, Д. М. Онопрієнко, О. І. Шевелєв. – К. – Д., 2007. – 172 с.
  4. Крупский Н. К. Атлас почв Украинской ССР / Н. К. Крупский, Н. И. Полупан. – К. : Урожай, 1979. – 161 с.
  5. Орел Т. И. Последствия капельного орошения почв Крыма водой различной минерализации / Т. И. Орел // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - № 11. – 2011. – С. 85 – 88.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (18.10.2015)
Переглядів: 588
Всього коментарів: 0
avatar