Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ІНОКУЛЯЦІЇ ТА РЕТАРДАНТУ НА СОЇ

Чорна Вікторія

молодший науковий співробітник

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН

м. Вінниця

 

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ІНОКУЛЯЦІЇ ТА РЕТАРДАНТУ НА СОЇ

 

Відомо, що сорт є біологічною основою технології вирощування сої. Світовою та вітчизняною наукою й практикою рослинництва встановлено, що частка сорту та високоякісного насіння за останні 30-50 років у загальному рості врожайності зернових і зернобобових культур складає від 25 до 50 %, залежно від культури [1, 2].  Хоча проблема оптимізації взаємовідносин між генотипом сорту і ґрунтово-кліматичними умовами регіону давно має наукове обґрунтування, проте й досі залишається повністю не вивченою. Причиною цього є непередбачуваність впливу на вегетацію рослин абіотичних факторів конкретного року. Цю залежність вітчизняні і зарубіжні вчені вирішують двома паралельними шляхами: селекційним і технологічним [3, 4].

Особливістю першого шляху є створення екологічно пластичних сортів сільськогосподарських культур, зокрема і сої, які мають підвищену адаптацію до впливу нерегульованих, екстремальних факторів зовнішнього середовища: засух, нестачі тепла в період вегетації, перезволоження, епіфітотії, тощо. Ці сорти повинні бути особливо чутливими до регульованих, антропогенних факторів довкілля: удобрення, зрошення, застосування хімічних препаратів тощо [5, 6]. Технологічний напрям сої повинен передбачати вивчення і розробку таких елементів технології вирощування, які дозволять зменшити стресовий вплив та підсилити позитивну дію екологічно-кліматичних факторів на рослинний організм [7].

Метою нашої  роботи   було   вивчити    вплив комплексного застосування

інокуляції насіння та ретарданту на формування урожайності насіння сої, а також довести доцільність застосування ретардантів у її посівах в умовах Лісостепу правобережного. Так, як відомо, що ретарданти, як інгібітори росту рослин, вже досить тривалий час використовуються у рослинництві [8, 9], тоді як масштаби їх застосування на зернобобових культурах набагато менші, ніж на інших рослинах [8].

Дослідження проводилося протягом 2013-2015 рр. в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН на сірих лісових середньосуглинкових грунтах із вмістом гумусу 2,66 %, рН 5,5. Передбачалось вивчення дії та взаємодії трьох факторів: А – сорт: Кивін, Княжна, Монада; В – інокуляція насіння: без обробки, обробка насіння Оптімайз, 2,8 л/т; С – концентрація ретарданту (хлормекватхлорид): 0,5 %, 0,75 %, 1,0 %. Ретардант застосовували у фазу бутонізації.

Встановлено, що поєднання інокуляції насіння та обробки рослин сої ретардантом мало позитивний вплив на підвищення рівня урожайності сортів, що досліджувались. Так, у середньому за три роки досліджень максимальний урожай насіння сорту КиВін 2,13 т/га, сорту Княжна 2,14 т/га та сорту Монада 2,39 т/га одержали за обробки насіння бактеріальним препаратом Оптімайз та обприскування посівів хлормекватхлоридом у фазі бутонізації, що більше відповідно на 47, 38, 40 % порівняно з контролем (без бактеризації та обробки посівів ретардантом). Крім цього, сорти по-різному реагували на концентрацію хлормекватхлориду. Так, для сорту Кивін найбільш ефективною була концентрація 1 %, а для сортів Княжна та Монада – 0,75 %. Інокуляція насіння цих сортів забезпечила приріст урожаю відповідно на 16, 17, 15 %.

Таким чином, встановлено, що обробка вегетуюючих посівів сої ретардантом хлормекватхлорид у концентрації 0,75-1,0 % на фоні інокуляції насіння бактеріальним препаратом Оптімайз унормі 2,8 л/т забезпечила приріст насіння різних сортів 0,59-0,68 т/га. 

 

Література

1. Бабич А.О. Рекомендації по технології вирощування і використання сої /А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко. – Вінниця, 1993. – 8 с.

2. A national registered spring soybean variety – Xiangchundou 26 /X.H. Li, Y.J. Wang, Y.H. Xie [et al.] //Developing a Global Soy Blueprint for a Safe Secure and Sustainable Supply : VIII World Soybean conference research, August 10-15, 2009. - Beijng, China, 2009.

3. Бабич А.О. Результати екологічного вивчення сортів сої в умовах центрального Лісостепу України /А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко //Корми і кормовиробництво: між від. темат. наук. зб.. – К., 1992. – Вип. 33. – С. 13-15

4. Наукові основи ведення зернового господарства /[В.Ф. Сайко, М.Г. Лобас, І.В. Янковський та ін.] . – К.: Урожай, 1994. – С. 266-268

5. Тимошенко О. О. Порівняльна оцінка сортів сої /О. О. Тимошенко //Розробка та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур: матеріали наук.- практ. конф. молодих учених і спеціалістів, (Чабани, 25-27 лист. 2009 р.) /ННЦ «Інститут землеробства НААН України». - К.: ВД „ЕКМО", 2009. - С. 97-98

6. Толоконников В. В. Методы и результати селекции сой в уловиях Нижнего Поволжья /В. В. Толоконников //Современные проблеми селекции и технологии возделывания сои: сборник статей 2-й Международной конференции по соє (Краснодар, 9-10 сентября 2008 г.). - Краснодар, 2008. - С. 227-236

7. Каленська С.М. Продуктивність як інтегральний показник застосування технологічних прийомів вирощування сої на чорноземах типових /С.М. Каленська, Н.В. Новицька, Д.В. Андрієць //Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. – Вінниця, 2011. – Вип. 69. – С. 74-78

8. Калінін Ф.Л. Застосування регуляторів росту в сільському господарстві /Ф.Л. Калінін. – К.: Урожай, 1989. – 168 с.

9. Толкачов М.З. Приемы повышения эффективности бобово-ризобиального симбиоза / М.З. Толкачов, П.А. Донченко, А.В. Князев [и др.] //Физиология и биохимия культурных растений. – 1994. – 26, № 4. – С. 344–351

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (18.10.2015)
Переглядів: 405
Всього коментарів: 0
avatar