Фурман Володимир

к.с.-г.н, доцент

Олійник Оксана

к.с.-г.н, доцент

Солодка Тетяна

к.с.-г.н, доцент

Національний університет водного

господарства та природокористування

м. Рівне

МОНІТОРИНГ КИСЛОТНОСТІ ГРУНТІВ САРНЕНСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Земельні ресурси обмежені за площею, кращі землі освоєні та активно використовуються людиною. В таких умовах збільшення виробництва сільськогосподарської продукції можливо лише за рахунок інтенсифікації виробництва, що передбачає збільшення антропогенного навантаження на ґрунти[1,2]. Постійний антропогенний вплив обумовив втрати земель внаслідок ерозійних процесів, забруднення, засолення, заболочення, підвищення кислотності, тощо. Темпи деградації та втрати високо родючих ґрунтів постійно зростають, загострюється проблема забезпечення населення продовольством. Сучасні технології в аграрному секторі дозволяють створювати високопродуктивні агроценози, активно регулювати умови вирощування сільськогосподарських культур, суттєво змінюючи умови ґрунтоутворення. Разом з тим, важливим є не лише нарощування відновлення рівня ефективної родючості грунтів, але і забеспечення їх стабільного агроекологічного стану з врахуванням особливостей їх генезису, складу та властивостей на основі постійних моніторингових досліджень[3].

Важливою складовою в проблемі родючості ґрунтів є їх кислотність або реакція ґрунтового розчину. Відомо, що утворення ґрунтів з тією чи іншою реакцією обумовлюється багатьма факторами. Серед основних факторів - це характер материнської породи, кліматичні умови, рослинність, а також господарська діяльність людини. Тобто, цілий ряд явищ, як природних, так і викликаних діяльністю людини, приводить до утворення кислих ґрунтів. В практичній діяльності важливо знати ступінь кислотності ґрунту, так як, по-перше, окремі сільськогосподарські рослини для нормального розвитку вимагають певних інтервалів рН, по-друге, кислотність ґрунту уже сильно впливає на розвиток ґрунтових мікроорганізмів і грибів, по-третє, при дуже кислій реакції ґрунту поживні речовини з доступних форм переходять у важкодоступні для рослин форми. Родючість і загальна біопродуктивність кислих ґрунтів тим нижча, чим вища їх кислотність. Характеристику реакції ґрунтів Сарненьского району Рівненської області проводили по найбільш поширених ґрунтах (рис. 1).

Рис. 1. Стан реакції грунтового розчину в найбільш поширених ґрунтах Сарненського району Рівненської області (2015 р.)

Згідно даних, представлених на діаграмах, площі дерново-підзолистих глинисто- піщаних ґрунтів за кислотністю розподілилась наступним чином: сильно кислі  (4,1-4,5) займають 22,1% площі, середньо кислі (4,6-5,0) – 28,8%, слабо кислі (5,1-5,5) – 18,5%, близькі до нейтральних (5,6-6,0) – 15,4%, нейтральні (6,1-7,0) – 11,3% та слаболужні (7,1-7,5) – 3,9% площі цих грунтів. Дерново-підзолисті глеєві осушені ґрунти, в свою чергу, за кислотністю розподілились так: сильно кислі поширені на площі 21,2%, середньо кислі – 22,2%, а слабо кислі – 26,9%. Ґрунти близькі до нейтральних займають 12,1%, нейтральні –  10,5%, слаболужні –  7,2% обстеженої площі. Серед лучних легкосуглинкових ґрунтів найбільша площа належить середньо кислим, слабо кислим та нейтральним ґрунтам, відповідно 20,8%, 35,8 та 20,5%. Сильно кислі займають 9,9% площі, а близькі до нейтральних – 13,0%. Динаміка реакції ґрунтів Сарненського району Рівненської області за читири тури обстежень (1996-2015 рр.) виражена середньозваженими показниками, з яких видно, що площа дерново-підзолистих глинисто-піщаних ґрунтів з сильно кислим показником зросла від 19,9% до 22,1%, площа середньо кислих – від 26,5 до 28,8. Аналогічна ситуація спостерігається  з іншими ґрунтами, де площі із підвищеною кислотністю зростають. Загальний середньозважений показник стану реакції ґрунтів району змінився із 5,8 (1996-2000 рр.)  на 5,1 (2010-2015рр.).

Тим часом, з вище наведених даних можна зробити висновок, що за останні чотири агрохімічних тури обстежень з 1996 по 2015 рік негативні тенденції до зростання ґрунтової кислотності відбуваються на всіх найбільш поширених ґрунтах Сарненського району Рівненської області

Література

1. Міщенко Н.М., Гуменюк К.В. Оцінка потенціалу сільськогосподарських земель України за методологією агроекологічного зонування ФАО // Економіка сільського господарства. – 2006. – 21 с.
2. Наукові звіти центру "Облдержродючість" за 1964 - 2009 рр.
3. Носко Б.С. Фосфатний режим грунту і ефективність добрив. - К.: Урожай, 1990. – 224 с.