Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА ЦИТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦЕРВІКАЛЬНОГО СЛИЗУ НЕСТИМУЛЬОВАНИХ ТА СТИМУЛЬОВАНИХ ВІВЦЕМАТОК АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

Лобачова Ірина

к. с. н, завідувач лабораторії

Жулінська Оксана

науковий співробітник, здобувач

Інститут тваринництва степових районів

імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» НААН

смт. Асканія-Нова

 

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА ЦИТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦЕРВІКАЛЬНОГО СЛИЗУ НЕСТИМУЛЬОВАНИХ ТА СТИМУЛЬОВАНИХ ВІВЦЕМАТОК АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

 

Передбачуваність результативності осіменіння, а звідси – і методів стимулювання статевої функції у вівчарстві не можливо без розробки методів прогнозування відтворної функції вівці. Визначити якість прояву статевого збудження (продуктивний або непродуктивний статевий цикл) у овець за клінічними ознаками попри свідчення окремих дослідників [1] майже не можливо [2,3]. Тому розробка та підбір методів прогнозування заплідненості овець має стати обов’язковою складовою у регулюванні відтворної функції овець у теперішній час, коли суттєво зросла увага вітчизняних господарників до вівчарства, як доволі привабливої з багатьох міркувань галузі.

Дані дослідження було проведено у 2011 році в умовах племрепродуктора ДПДГ «Асканія-Нова» на вівцематках асканійської тонкорунної породи. Відбір слизу та приготування мазків-відбитків проводили при осіменінні безпосередньо перед уведенням нативної сперми, активність якої була не нижче 8 балів. Визначали наступні фізико-хімічні параметри цервікально-вагінального слизу вівцематок: розтягнення (см), електричний опір (МОм), тип кристалізації (у балах). Перші два параметри визначали на сконструйованих у лабораторії приcтроях. Слиз для фізико-хімічних досліджень відбирали за умови його достатньої кількості. Цитологічну картину вагінальних мазків визначали за розробленою методикою. Перша дослідна група (1Д) – вівцематки, які прийшли у стан статевого збудження природно, n=39 (жовтень); 2Д – вівцематки, слиз від яких відбирали у квітні після гормональної стимуляції статевої охоти, n=5; 3Д – слиз відбирали у грудні після гормональної стимуляції статевої охоти. Для визначення зв’язку параметрів слизу з готовністю до запліднення тварин кожної групи ділили відповідно до результатів наступного ягніння: О – осіменилися, Н – не осіменилися (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика цервікального слизу нестимульованих і стимульованих вівцематок під час осіменіння

Група тварин

n

Розтягнення,

см

Електричний опір, МОм

Тип кристалізації бали

n

Основні групи епітеліальних клітин вагінально-цервікального слизу, %

Функціональні

Зруйновані

Без’ядерні

Клітини з пікнозом ядра

О

11

1,41±

0,31a

1,35±

0,10

2,00±

0,33

 

28

 

74,8±2,74

 

1,1±0,49

 

3,6±1,10

 

20,8±2,40

Н

6

0,48±

0,12b

1,23±

0,07

1,75±

0,66

 

11

 

68,5±5,00

 

2,1±1,02

 

5,4±1,82

 

24,1±3,49

О

3

1,10±

0,23

1,18±

0,06

1,68±

0,26

 

17

 

65,1±4,70

 

8,5±1,43

 

1,3±0,78

 

25,1±3,62

Н

2

0,94±

0,25

1,15±

0,07

2,14±

0,51

 

15

 

66,3±5,02

 

7,7±1,65

 

2,0±0,94

 

23,5±3,61

О

10

0,97±

0,13a

1,32±

0,11

1,60±

0,48

 

18

 

82,8±2,83 a

 

5,1±1,32 a

 

0,1±0,07

 

11,8±2,49

Н

3

0,47±

0,08c

1,17±

0,08

1,67±

0,41

 

11

 

91,2±1,64 b

 

1,9±0,80 b

 

0

 

6,9±1,47

Примітка: Показники в одній колонці з різними субскритами різняться між собою з рівнем вірогідності – a:b – p<0,05, a:c ‑ p<0,01.

 

За клінічними ознаками стимульовані вівцематки (2Д і 3Д) менше як у 20 % випадків проявляли цікавість до барана-пробника, набряк та рожевий колір шкіри та слизової вульви спостерігали у 2/3 тварин, характер та кількість слизових виділень носили індивідуальний характер і змінювалися впродовж трьох днів фіксованого осіменіння у обох дослідах.

За параметром розтягування слизу, який отримано в естральний сезон (1Д і 3Д) спостережено достовірну різницю між тваринами, які у наступному ягнились, і тими, що залишилися яловими. У вівцематок, яких стимулювали у анестральний  сезон (2Д), такої різниці не виявлено. Електрична опірність у тварин, які у наступному ягнилися, незалежно від сезону року та обробки, мала тенденцію до зменшення у тварин, що залишилися яловими. За здатністю до кристалізації вірогідної різниці між вівцематками різного репродуктивного статусу не спостерігали. Також у групі 1Д визначали уміст білку, достатня кількість слизу для чого була у вівцематок під час статевої охоти у жовтні (1Д): 0,96±0,295 у тварин підгрупи 1ДО проти 4,64±2,000 у тварин підгрупи 1ДН (td=1,820).

Різниця у частках груп епітеліальних клітин у овець підгруп 3ДО та 3ДН є індикатором рівня гестагенізації після стимуляції, що підтверджує наші попередні дослідження [4]. Цитологічна картина піхвових мазків за основними показниками у дослідах 1 і 2 у тварин з різним репродуктивним статусом майже не відрізнялася (таблиця 1). Проте були відмічені вірогідні відмінності у частках підгруп функціональних клітин при природному прояві статевої охоти (1ДО і 1ДН), а саме: частка епітеліоцитів глибоких шарів епітелію – 30,7±4,90 проти 8,5±3,81 (p<0,01), частка епітеліоцитів поверхневого шару – 41,5±5,32 проти 67,9±7,53 (p<0,05). Це свідчить про різний рівень саме проліферативних процесів, що віддзеркалює готовність слизових оболонок статевих органів вівці до запліднення.  

Отже, фізичні параметри цервікального слизу (розтягування і деякою мірою опірність) та цитологічна картина вагінального мазка проявляли залежність від репродуктивного статусу вівцематок. Зроблено висновок, що фізико-хімічні параметри цервікального слизу можуть бути використані як ефективний критерій оцінки якості стимуляції статевої охоти у овець, оскільки візуальні ознаки статевої охоти у стимульованих тварин проявлялися слабо.

Результати багатьох досліджень [5,6], у тому числі і наших, дозволили припустити, що суттєвим фактором обмеження ефективності штучного осіменіння у овець є низька пенетраційна здатність вагінального слизу, що є перепоною пересування сперми, причиною зниження її життєздатності у статевих шляхах. Можливим шляхом подолання цього є розробка способів зміни якості цервікального слизу.

 

Література

  1. Scheul V. et al. Cercetări privind corelatia dintre modificările organelo genitale la cale in perioada de estrus sі fecunditate / Luor. Sti. Stat. Centr. Cerc Cresterea Ovin. Palas – Constania. – Bucuresti. – 1980. – № 4. –  P. 261-268
  2. Захаров А. В. Морфофизиологические критерии и их влияние на репродуктивные возможности овец при искусственном осеменении: дис. ... канд. в. н. : 16.00.07/ А. В. Захаров - Волгоград, 2005. – 162 с.
  3. Полянцев Н. И. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных / Н. И. Полянцев, В. В. Подберезный. – Ростов н/Д : Феникс, 2001. – 480 с.
  4. Лобачова І.В. Попередня оцінка вівцематок на придатність до гормональної обробки як спосіб підвищення ефективності методики МОЕТ / І.В. Лобачова, О.С. Жулінська // Науковий вісник «Асканія-Нова». – 2008. – Вип. 1. – С. 218-225.
  5. Brucker G., Menger H. Die Bedeutung des pH-Werts fur die Beurteilung der Spermiquatitat und des Brunstverlaufs sowie fur die Erreichung guter Befruchtung sergebnisse. Mitt. 2. Der pH-Status ovinen Zerviko-Vaginal-Sekrets zum Inseminations tpunkt, seiner exogenen Pufferapplikation. – Arch. expor. Veter. - Med.,1985. 39, 3:336-343
  6. Richardson L., Hanrahan J.P., O'Hara L., Donovan A., Fair S., O'Sullivan M., Carrington S.D., Lonergan P., Evans A.C. Ewe breed differences in fertility after cervical AI with frozen–thawed semen and associated differences in sperm penetration and physicochemical properties of cervical mucus. Anim. Reprod. Sci. 2011,. 129(1–2), pp. 37–43.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (18.10.2015)
Переглядів: 228
Всього коментарів: 0
avatar