Головна » Статті » Конференція_2015_10_20-21 » Секція_1_Сільськогосподарські науки |
Лобачова Ірина к. с. н, завідувач лабораторії Жулінська Оксана науковий співробітник, здобувач Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» НААН смт. Асканія-Нова
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА ЦИТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦЕРВІКАЛЬНОГО СЛИЗУ НЕСТИМУЛЬОВАНИХ ТА СТИМУЛЬОВАНИХ ВІВЦЕМАТОК АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ
Передбачуваність результативності осіменіння, а звідси – і методів стимулювання статевої функції у вівчарстві не можливо без розробки методів прогнозування відтворної функції вівці. Визначити якість прояву статевого збудження (продуктивний або непродуктивний статевий цикл) у овець за клінічними ознаками попри свідчення окремих дослідників [1] майже не можливо [2,3]. Тому розробка та підбір методів прогнозування заплідненості овець має стати обов’язковою складовою у регулюванні відтворної функції овець у теперішній час, коли суттєво зросла увага вітчизняних господарників до вівчарства, як доволі привабливої з багатьох міркувань галузі. Дані дослідження було проведено у 2011 році в умовах племрепродуктора ДПДГ «Асканія-Нова» на вівцематках асканійської тонкорунної породи. Відбір слизу та приготування мазків-відбитків проводили при осіменінні безпосередньо перед уведенням нативної сперми, активність якої була не нижче 8 балів. Визначали наступні фізико-хімічні параметри цервікально-вагінального слизу вівцематок: розтягнення (см), електричний опір (МОм), тип кристалізації (у балах). Перші два параметри визначали на сконструйованих у лабораторії приcтроях. Слиз для фізико-хімічних досліджень відбирали за умови його достатньої кількості. Цитологічну картину вагінальних мазків визначали за розробленою методикою. Перша дослідна група (1Д) – вівцематки, які прийшли у стан статевого збудження природно, n=39 (жовтень); 2Д – вівцематки, слиз від яких відбирали у квітні після гормональної стимуляції статевої охоти, n=5; 3Д – слиз відбирали у грудні після гормональної стимуляції статевої охоти. Для визначення зв’язку параметрів слизу з готовністю до запліднення тварин кожної групи ділили відповідно до результатів наступного ягніння: О – осіменилися, Н – не осіменилися (табл. 1). Таблиця 1 Характеристика цервікального слизу нестимульованих і стимульованих вівцематок під час осіменіння
Примітка: Показники в одній колонці з різними субскритами різняться між собою з рівнем вірогідності – a:b – p<0,05, a:c ‑ p<0,01.
За клінічними ознаками стимульовані вівцематки (2Д і 3Д) менше як у 20 % випадків проявляли цікавість до барана-пробника, набряк та рожевий колір шкіри та слизової вульви спостерігали у 2/3 тварин, характер та кількість слизових виділень носили індивідуальний характер і змінювалися впродовж трьох днів фіксованого осіменіння у обох дослідах. За параметром розтягування слизу, який отримано в естральний сезон (1Д і 3Д) спостережено достовірну різницю між тваринами, які у наступному ягнились, і тими, що залишилися яловими. У вівцематок, яких стимулювали у анестральний сезон (2Д), такої різниці не виявлено. Електрична опірність у тварин, які у наступному ягнилися, незалежно від сезону року та обробки, мала тенденцію до зменшення у тварин, що залишилися яловими. За здатністю до кристалізації вірогідної різниці між вівцематками різного репродуктивного статусу не спостерігали. Також у групі 1Д визначали уміст білку, достатня кількість слизу для чого була у вівцематок під час статевої охоти у жовтні (1Д): 0,96±0,295 у тварин підгрупи 1ДО проти 4,64±2,000 у тварин підгрупи 1ДН (td=1,820). Різниця у частках груп епітеліальних клітин у овець підгруп 3ДО та 3ДН є індикатором рівня гестагенізації після стимуляції, що підтверджує наші попередні дослідження [4]. Цитологічна картина піхвових мазків за основними показниками у дослідах 1 і 2 у тварин з різним репродуктивним статусом майже не відрізнялася (таблиця 1). Проте були відмічені вірогідні відмінності у частках підгруп функціональних клітин при природному прояві статевої охоти (1ДО і 1ДН), а саме: частка епітеліоцитів глибоких шарів епітелію – 30,7±4,90 проти 8,5±3,81 (p<0,01), частка епітеліоцитів поверхневого шару – 41,5±5,32 проти 67,9±7,53 (p<0,05). Це свідчить про різний рівень саме проліферативних процесів, що віддзеркалює готовність слизових оболонок статевих органів вівці до запліднення. Отже, фізичні параметри цервікального слизу (розтягування і деякою мірою опірність) та цитологічна картина вагінального мазка проявляли залежність від репродуктивного статусу вівцематок. Зроблено висновок, що фізико-хімічні параметри цервікального слизу можуть бути використані як ефективний критерій оцінки якості стимуляції статевої охоти у овець, оскільки візуальні ознаки статевої охоти у стимульованих тварин проявлялися слабо. Результати багатьох досліджень [5,6], у тому числі і наших, дозволили припустити, що суттєвим фактором обмеження ефективності штучного осіменіння у овець є низька пенетраційна здатність вагінального слизу, що є перепоною пересування сперми, причиною зниження її життєздатності у статевих шляхах. Можливим шляхом подолання цього є розробка способів зміни якості цервікального слизу.
Література
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (18.10.2015) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Переглядів: 314 |
Всього коментарів: 0 | |