Москаленко Каріна

аспірант

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

м. Харків

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Зовнішньоекономічна діяльність більшості машинобудівних підприємств України носить стихійний характер, вона не відзначається стабільністю та логічною впорядкованістю, що значно послаблює їх конкурентні переваги на міжнародних ринках. Першочерговим напрямом усунення вказаних вище негативів має стати формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності, що дасть змогу машинобудівним підприємствам адекватно реагувати на коливання ринкової кон’юнктури і максимально ефективно використовувати існуючі резерви розширення власної ніші на ринку.

Ефективне функціонування машинобудівної індустрії, питома вага якої є найбільшою в промисловому комплексі України є першочерговим завданням національної економіки. Але, незважаючи на пріоритетність для держави цієї промисловості, немає жодної конкретної програми планування діяльності підприємств в умовах євроінтеграційного напрямку України. В більшості нормативно-правових актів, наукових досліджень описується стан промисловості, але відсутні конкретні пропозиції щодо його покращання стосовно того, як доцільно підвищувати (або і формувати) конкурентоспроможність продукції. Держава визнає факт невідповідності вітчизняної промисловості світовим потребам, а вирішення питань подолання цієї невідповідності залишається об’єктом діяльності керівників кожного окремо взятого підприємства [1].

Розвиток планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств машинобудування є процесом, який зачіпає і вимагає зміни всіх інших підсистем управління. Залежність якості планів ЗЕД підприємств машинобудівної галузі від безлічі чинників та умов доводить складність вибору оптимального напряму розвитку планування. В таких умовах необхідно використовувати принципово нові підходи до планування ЗЕД.

До основних недоліків управління зовнішньоекономічною діяльність підприємств машинобудівної галузі України відносяться:

• відсутність комплексного забезпечення стійкого розвитку машинобудівного підприємства – суб’єкту ЗЕД;
• функції щодо забезпечення стійкості виконують різні функціональні підрозділи;
• заходи керівництва підприємств щодо забезпечення стійкості в основному зводяться до протидії загрозам та небезпеці з боку власного персоналу;
• неефективна система обміну інформацією між функціональними підрозділами підприємства по питанням забезпечення стійкості (безпеки), відсутність режимів безпеки, відсутність переліку інформації, яка б відносилася до комерційної таємниці [2].

На сьогоднішній час дуже гостро постає необхідність у нових видах планування зовнішньоекономічної діяльності, які б могли поєднувати переваги всіх традиційних видів: далекоглядність стратегічного планування, дієвість тактичного та адаптивність оперативного планування. Тому дуже актуально висловити думку о необхідності застосування адаптивного планування зовнішньоекономічної діяльності, яке суттєво відрізняється від традиційних його видів. З огляду на вищезазначене необхідно пере завантаження завдань менеджменту підприємств, які формують адаптивні плани ЗЕД.

Адаптивне планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств машинобудування повинно бути системним та безперервним процесом та мати певну циклічність. Цикл починається з перевірки буд-якої угоди на виконання. Якщо угода не є виконаною, тоді необхідно знову здійснювати аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища для виявлення можливостей та загроз. Якщо в процесі вивчення та аналізу виявлені нові фактори впливу, тоді є необхідність коригування цілій та завдань з подальшою побудовою нового дерева ймовірностей для коригування плану зовнішньоекономічної діяльності. Під час реалізації скоригованого плану потрібно знову оцінювати чинники зовнішнього та внутрішнього середовища і цей цикл повинен продовжуватися аж до закінчення реалізації угоди.

Отже, стан здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні упродовж досить тривалого часу залишається незадовільним. Суттєве перевищення обсягів імпортних поставок над експортними негативно впливає на платіжний баланс та розвиток національної економіки. Імпортні поставки в Україні мають переважно споживче спрямування, а експортні – сировинну спрямованість із низькою часткою товарів з високим рівнем доданої вартості. Тому ефективні методи планування зовнішньоекономічної діяльності, зокрема підприємств машинобудівної галузі національного господарства України,дадуть змогу вирішити питання усунення дисбалансу та вдосконалення структури експорту продукції та послуг і збільшення в них наукомістської складової.

Література

1. Скударь Г., Панков В. Пути выхода предприятий машиностроительного комплекса на внешний рынок за счет повышения инновационной активности и расширения диапазона инвестиционной деятельности [Текст] / Г. Скударь, В. Панков // Экономист. – 2001. – № 12. – С. 40 – 50.

2. Куркин Н.В. Управление экономической безопасностью развития предприятия [Текст]: монографія  / Н.В. Куркин // Д: АРТ-ПРЕСС, 2004. – 452 с.