Стемковська Ірина

старший викладач

ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»

м. Бережани

ПРОБЛЕМИ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АУДИТУ В УКРАЇНІ

Сучасні підприємства стараються підтримувати ділові зв’язки з багатьма партнерами, орієнтуватися на численних конкурентів, враховувати і передбачати різноманітні вимоги споживачів, суспільних організацій, держави тощо. Саме ці фактори визначають необхідність покращення якості аудиту в Україні.

Вагомий внесок в наукове та практичне дослідження проблем та перспектив розвитку аудиторської діяльності в Україні зробили українські вчені та практики, зокрема: М. Т. Білуха, О. С. Бородкін, Ф. Ф. Бутинець, З. В. Гуцайлюк, С. Я. Зубілевич, М. В. Кужельний, В. С. Рудницький, В. Я. Савченко та інші.

Незважаючи на те, що для розвитку аудиту в Україні вже зроблено доволі багато, однак дотепер залишаються питання, від правильного і успішного вирішення яких залежать перспективи його подальшого розвитку.

Як бачимо, кількість аудиторських фірм і аудиторів-підприємців постійно зростає, що свідчить про позитивну тенденцію розвитку аудиторського ринку в Україні. Але проблема полягає в тому, що вітчизняні аудиторські компанії неконкурентоспроможні в порівнянні з нерезидентами.

На сьогодні аудиторські фірми України можуть надавати достатньо широкий спектр послуг, тому окреслення кола безпосередньо аудиторських послуг вважаємо однією з найважливіших сучасних проблем теорії аудиту.

Із вищесказаного можна зробити висновок, що в аудиторській діяльності в нашій державі разом з певними надбаннями, існує і коло проблем, пов’язаних із використанням і подальшим розвитком аудиту. Заслуговують на увагу і потребують вирішення найближчим часом такі проблемні питання аудиту:

1. Відомий американський журнал «Forbes» склав рейтинг країн з найменш розвиненою економікою, де Україна знаходиться на 4 місці серед 177 країн, поступившись Мадагаскару, Вірменії та Гвінеї. Головна проблема держави, на думку експертів, це «непрозоре» державне управління та корупція;

2. Відсутність реального ринку фінансових послуг і ринку цінних паперів;

3. Відсутність законодавчої ініціативи в професійних об’єднань аудиторів і можливості їх впливу на державні регуляторні органи, що гальмує реалізацію будь-яких інновацій в галузі аудиту;

4. Відсутність національної системи зовнішнього контролю якості аудиту, побудова якої має базуватись на всебічному вивчення міжнародного досвіду щодо багатьох аспектів професіонального аудиту;

5. Недоліки в організації діяльності й недостатньо ефективний менеджмент у сфері малого і середнього аудиторського бізнесу;

6. Наявність нерівних прав і можливостей для проведення аудиту вітчизняними та зарубіжними аудиторськими фірмами;

7. На рівні аудиту фінансової звітності залишаються проблемними питання щодо визначення критеріїв суттєвості, рівня аудиторських ризиків, ознак безперервності функціонування, особливостей методики аудиту тощо;

8. Не вирішеними також залишаються проблеми, пов’язані зі страхуванням ризиків аудиторської діяльності і визначенням механізму форсування відповідних страхових резервів аудиторськими фірмами;

9. Відсутність методичних рекомендацій з питань комп’ютеризації та типових форм документів з аудиту [2].

Для вирішення зазначених проблем вважаю за необхідне окреслити основні напрямки їх подолання та перспективи розвитку аудиту в Україні:

1. «детінізація» економіки України, відповідно зі зменшенням обсягів «тіньового» бізнесу значення аудиту зростатиме;

2. розробка механізму ціноутворення на аудит та аудиторські послуги шляхом міжнародного досвіду;

3. підвищення престижу аудиторської професії, надання впевненості у відповідності ціни якості роботи аудитора;

4. розробка внутрішньо-фірмових методик аудиту, робочої документації;

5. розробка типових методик аудиторської перевірки в розрізі галузей їх функціонування;

6. скасування штучно вмонтованих елементів закордонної теорії та практики, які не тільки не мають обґрунтованого змісту, але й суперечать  реальним потребам обліковців-практиків;

7. удосконалення навчальних планів підготовки обліковців у вищих навчальних закладах, адаптування їх знань до потреб практики реального життя.

Таким чином, приведення в дію всіх перелічених перспектив надасть змогу створити оптимальне середовище для ефективного розвитку аудиту в Україні, зокрема підвищити конкурентоспроможність вітчизняних фірм; налагодити процес звітності окремих підприємств, прозорість і доступність інформаційного забезпечення; підвищити ефективність у сфері бухгалтерського обліку.

Література

1. Про аудиторську діяльність [Електронний ресурс] : закон  України [прийнято Верхов. Радою 22 квітня 1993 р. № 3125]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3125-12.
2. Проскуріна, Н. М. Якість аудиторських послуг в Україні: реалії та перспективи [Текст] / Н. М. Проскуріна, В.П. Коваленко // Економічний часопис ХХІ. – 2010. – №9-10. – С. 53-57.