Колесник Тетяна

к.е.н., доцент

Харківський національний університет міського

господарства імені О.М. Бекетова

м. Харків

ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ МАШИНОБУДІВНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Ефективність функціонування і розвитку регіонів України визначається адекватною системою стратегічних засад регіонального розвитку, яка враховує складність і високу динамічність процесів, що здійснюється всередині і зовні регіону як соціально-економічної системи, та забезпечує участь в стратегічному процесі всіх зацікавлених сторін.

Соціально-економічний розвиток регіону – це об’єктивний процес, що відбувається під впливом історичних, географічних, ресурсних, демографічних та інших факторів. Одночасно розвиток регіону – це суб’єктивний процес, що відбувається під впливом управлінських заходів, у першу чергу, з боку регіональної адміністрації, а також адміністрації державного рівня [1].

В умовах ринкової економіки певна роль відведена машинобудуванню. Машинобудівний комплекс України є однією з найважливіших галузей промисловості. Від рівня розвитку підприємств машинобудування залежать ключові макроекономічні показники ефективного промислового виробництва (матеріаломісткість та енергомісткість ВВП України) та конкурентоспроможність держави у світовій  економічній системі. Відповідно до змін у сучасному ринковому середовищі виникає гостра необхідність пошуку нових шляхів формування системи ресурсного забезпечення підприємств машинобудівного комплексу.

Відомим лідером у машинобудуванні України є Харківська область. Використання матеріальних ресурсів (матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, води, енергетичних ресурсів, відходів виробництва) повинно перебувати під постійним контролем, що пояснюється їх високою питомою вагою в собівартості продукції (від 60 до 90% усіх витрат на виробництво), а тому основним резервом зменшення витрат є зниження матеріалоємності.

Значна кількість показників використання матеріальних ресурсів пояснюється різноманітністю об’єктів обліку та необхідністю комплексного аналізу на всіх стадіях їх зберігання та споживання. Одним із найважливіших критеріїв оцінки матеріальних ресурсів є ефективне використання матеріалів. Динаміка зниження спожитих ресурсів на одиницю продукції характеризує успіх чи невдачі в управлінні матеріалоємністю. Розрізняють показники витрат та рівня корисного використання матеріальних ресурсів.

Класифікація матеріально-технічних ресурсів і виявлення закономірностей їх виробничого застосування допомагають обґрунтувати фактори їх раціонального використання, виявити резерви економії матеріальних ресурсів, фактори зниження матеріалоємності продукції та активно впливати на них.

Особливо підкреслюємо факт, що будь-яке підприємство не лише витрачає ресурси, але й створює свої, що можуть розглядатися, як похідні, вторинні, або й вихідні на виробництві [2].

Розраховуючи потребу у ресурсах на машинобудівних підприємствах можна домогтися її зниження за рахунок впровадження новітніх технологій машинобудівного виробництва. Слід також мати на увазі, що всі припущення у оцінці потреб у ресурсах і джерелах їх надходження, необхідно ретельно переглядати, оскільки необхідно знати напевно, що розраховані потреби реальні, або немає інших кращих джерел постачання і шляхів забезпечення.

Для того щоб забезпечити максимально необхідну інформацію про стан власних ресурсів й, володіючи нею, оцінити позиції й напрямки розвитку підприємства, виходячи зі стану зовнішнього оточення, необхідна розробка моделі, яка  повинна містити досить максимальне для аналізу число показників, аналізуючи  які можна було б робити висновки про стан ресурсозбереження на машинобудівному  підприємстві.

Необхідною умовою розвитку підприємств машинобудівного комплексу Харківського  регіону є вибір оптимальної структури ресурсного забезпечення на основі науково обґрунтованих підходів, застосування сучасних методів нормування матеріальних ресурсів та узгодження цих дій на рівні держави, регіону, галузі та підприємств.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновки о том, що проблема забезпечення машинобудівних підприємств матеріальними ресурсами існує, і вона загострюється у зв’язку з відсутністю моніторингу внутрішніх резервів розвитку підприємств машинобудівного комплексу. Слід підкреслити, що необхідною умовою розвитку вітчизняних підприємств машинобудівного комплексу є вибір оптимальної структури ресурсного забезпечення на основі науково обґрунтованих підходів, застосування сучасних методів нормування матеріальних ресурсів та узгодження цих дій на рівні держави, регіону, галузі та підприємств.

Література

1. Пархоменко В.Л., Канивей А.Н. Управление региональными системами, как инструмент повышения качества их развития [Текст] / В.Л. Пархоменко. А.Н. Канивей // Математические и инструментальные методы экономического анализа: управление качеством: Сб. научных трудов. Вып. 3. Тамбов: Изд–во ТГТУ, 2002. – с. 143-151.

2. Кондратенко Н.О.  Визначення реальної динаміки витрат матеріальних ресурсів на машинобудівному підприємстві [Текст] / Н.О. Кондратенко // Національне господарство України: теорія та практика управління: [зб. наук. пр.]. – 2010. – С. 124 – 131.