Гіренко Юрій

аспірант

ННЦ “Інститут аграрної економіки” НААН

м. Київ

ОКРЕМІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ХМЕЛЯРСТВА В УКРАЇНІ

Галузь хмелярства є важливою складовою національного агропромислового комплексу України. Проте, незважаючи на широкий спектр застосування хмелю у промисловому виробництві, особливо під час пивоваріння, площі під цією сільськогосподарською культурою щороку стрімко скорочуються, а разом з тим і кількість діючих господарств. Так, з 2010 по 2013 рр. їхня чисельність зменшилась більш ніж у двічі (з 57 до 24). Відповідно таке скорочення негативно позначилось і на валовому зборі продукції. Якщо у 2009 р. було зібрано 1342,8 т хмелю, у 2010 р. – 780 т, то у 2013 р. – лише 453,7 т . Середньорічний рівень врожайності перебував в межах 10 – 11 ц/га , що є майже вдвічі нижче середньосвітового рівня, щодо збору хмелю. Це відповідним чином, негативно, вплинуло і на економічну ефективність виробництва [1].

Лише 25 % від всієї загальної потреби сировини покривається за рахунок національного виробника, а решту хмелю, українські пивзаводи імпортують з – за кордону [2]. Це відбувається, тому що, найбільший відсоток пивного ринку належить підприємствам, власниками яких є зарубіжні торгівельні марки. Зрозумілим є те, що вони воліють задовольняти свої виробничі потреби у хмелесировинні за рахунок імпорту. Іншою ж , не менш важливою причиною, також є і те, що в більшості випадків сама вітчизняна хмелепродукція виявились неспоможною відповідати сучасним вимогам розвиненого ринку за якісно – ціновими характеристиками [3]. Не відбуваються належні заходи які спрямовані на підвищення економічної ефективності, в першу чергу за, рахунок модернізаційних змін. Що в перспективі має призвести до зменшення загальновиробничих витрат, підвищення якості продукції. Доцільність впровадження модернізаційних змін є необхідна і очевидна. З огляду, хоча б на те, що затрати робочої сили на вирощування хмелю в Україні становлять в середньому 2000 – 2800 люд. – год./га , а аналогічний середньоєвропейський показник складає лише 1000 – 1200 люд. – год./га [4]. Одним із основних напрямів підвищення продуктивності праці є заходи, що спрямовані на підвищення рівня оснащеності підприємств технічними засобами.

 Отже, на наш погляд, саме комплекс заходів, щодо здійснення модернізаційних змін, має бути одним із пріоритетних напрямів в подальшій діяльності підприємств хмелярського комплексу в Україні. Оскільки, це дасть змогу виробленій ними продукції не поступатись за основними її показниками зарубіжним аналогам. А значить в перспективі це може призвести до збільшення попиту на вітчизняний хміль серед його споживачів.

Література

1. Приймачук Т.Ю., Сітнікова Т.Ю., Проценко А.В. Пивний та хмелевий ринки сьогодення// Вісник аграрної науки. – 2014. – №10. – С.65–71.

2. Стратегічне управління підприємств галузі хмелярства: монографія/ Муляр Т.С., Осовська Г.В. – Житомир: Житомирський національний агроекологічний університет, 2013. – 244 с.

3. Розвиток і регулювання ринків сільськогосподарської продукції та продовольства: Матеріали П’ятої міжнародної науково – практичної конференції молодих вчених (у заочній формі) / редкол: Ю.О. Луценко та ін – К.: ННЦ ІАЕ, 2013. – 244 с.

4. Ратушнюк Т.М. Перспективи розвитку хмелярства України в контексті євроінтеграційних процесів// Економіка АПК. – 2008. – №4 – С. 59 – 62.