Головна » Статті » Конференція_2015_05_7-8 » Секція_5_Економічні науки

МОДЕЛІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ПОЛІССІ УКРАЇНИ

Тараріко Михайло

аспірант

Інститут агроекології і природокористування НААН

м. Київ

 

МОДЕЛІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ПОЛІССІ УКРАЇНИ

 

Площа ріллі в ДГ «Грозинське» становить 3010,7 га площа природних кормових угідь – 700,9 га. Тваринницькі комплекси розраховані на утримання близько 4 тис. голів ВРХ. Нажаль, нині сільськогосподарські угіддя в господарстві використовуються обмежено, залишилося біля 200 голів ВРХ, а тваринницькі комплекси ВРХ переобладнуються для утримання свиней. Тому завданням досліджень було здійснити порівняльну оцінку існуючої практики виробничої діяльності та перспективних варіантів розвитку галузевої структури типового господарства в центральному Поліссі України. Для вирішення цього завдання використовувалася інформаційна база стаціонарного досліду Інституту сільського господарства Полісся НААН.

Модель № 1 «Сучасна практика». Фактично використовується ріллі 600 га, кормових угідь – 200 га. В структурі посівних площ жито озиме – 300 га, овес – 300 га, природних кормових угідь – 200 га. Врожайність приймається середня багаторічна: овес 1,4 т/га, жито – 2,0 т/га. Тваринництво представлено великою рогатою худобою – 209 голів, зокрема корів – 109 голів.

Модель № 2 « Молочне скотарство – 4 тис. кг молока ». Сівозміна:кукурудза, овес, люпин, тритикале з врожайністю культур на варіанті досліду з традиційною органо-мінеральною системою удобрення (Гній+NPK). Продуктивність дійних корів та щільність поголів’я ВРХ відповідає наявній кормовій базі та складає відповідно 4 тис. кг молока на рік та 1,1 ум. гол./га.

Модель № 3 « Молочне скотарство – 10 тис. кг молока ». Аналогічна попередній із залученням  5 тис. т «чистих» концентрованих кормів для підвищення продуктивності корів до рівня 10 тис. кг на рік та  забезпечення гарантованої безпеки продукції тваринництва за радіоактивним забрудненням.

Модель № 4 « Свинарство ». Передбачається відновлення використання всіх сільськогосподарських угідь за призначенням із згодовуванням всієї основної продукції рослинництва свиням. Нетоварна частина біомаси залишається у полі на добриво. Сівозміна: картопля, овес, люпин, тритикале з врожайністю культур на варіанті досліду з альтернативною системою удобрення (побічна продукція+NPK). Річний шлейф до свиноматки – 20 голів, щільність тварин відповідає наявній кормовій базі і становить 0,9 ум. гол./га.

За сучасної практики обмеженого використання наявного агробіологічного потенціалу підприємства (Модель №1) потреба у грубих і соковитих кормах становить 450 т к. од., а концентрованих – 250-270 т к. од. Це дає змогу щорічно отримувати до 400 т молока та 30-35 т приросту живої ваги ВРХ. Виробництво зерна на реалізацію складає 700-750 т.

За сценарієм Моделі № 2 передбачається використання усіх земель сільськогосподарського призначення та попередньо створеної інфраструктури, зокрема галузі молочного скотарства. Валове виробництво зерна становитиме 5,8 тис. т, сіна 3,7, силосу – 32 тис. т.

Для забезпечення стабільного функціонування такого комплексу потрібно додатково розвивати інфраструктуру. Зокрема в рослинництві для своєчасного виконання технологічних операцій з вирощування культур сівозміни потрібно придбати 3 трактора 5-го класу тяги, 6 – 3-го, навантажувачі, розкидачі мінеральних і органічних добрив, комплекс грунтообробної техніки, сівалки, зерно- і кормозбиральний комбайни, транспортні засоби. Крім того інфраструктуру доцільно доповнити елеватором на 8 тис. т, модулями із переробки і зберігання молочних і м’ясопродуктів. Потрібно також враховувати відновлення маточного поголів’я ВРХ.

В свою чергу, за нормативу втрат на 1 дійну корову зі шлейфом 3,3 тис. т  к. од. на рік грубих зелених і соковитих кормів, забезпечується можливість утримання 2,4 тис. голів дійного стада. При цьому на кожну корову припадає 0,19нетелів і 0,8 телиць і телят шлейфу. Телята відгодовуються до забійної ваги 370 кг, телиці і нетелі до 18 місяців для заміни вибракуваних дійних корів. Для повноцінної годівлі молодняка до 12-місячного віку потрібно витратити 0,7 т концентрованих кормів, телиць - з 12 до 18-місців ще майже 0,5 т. Таким чином, для забезпечення молодняку потреба в концентрованих кормах  складає майже 3,6 тис. т к. од. За їх загальних обсягів 6,6 тис. т безпосередньо для виробництва молока залишається 3,4 тис. т. Таким чином, на рік на дійну корову припадає концентрованих – 1,4,  усіх кормів 3,6 т к. од., або відповідно 3,9 та 9,8 к. од. на добу.

За існуючих нормативів така кормова база, а також наявне співвідношення концентрованих та інших кормів дасть змогу утримувати дійних корів продуктивністю біля 11,2 кг на добу або 4,1 тис. кг молока на рік з його валовим виробництвом до 10 тис. т. При цьому приріст живої ваги молодняку на відгодівлі за 12 місяців складе 360 т, маса вибракуваних корів –240 т. З цієї сировини в результаті переробки можна отримати 600 т вершків 15% жирності, 520 т твердих сирів і біля 240 т м’яса.

Таким чином, наявний потенціал біопродуктивності землекористування дає змогу повністю задіяти існуючу інфраструктуру молочного скотарства. Однак придбання маточного поголів’я з високим потенціалом продуктивності, проведення на належному рівні селекційної роботи та шляхом збільшення частки концентрованих кормів в раціонах годівлі вихід молока на дійну корову можна довести до 10 і більше тис. кг на рік. Основна перевага полягає в тому, що без розширення інфраструктури та без додаткових значних капітальних затрат можна різко збільшити виробництво молочної продукції. Для вирішення питання доцільності такого вдосконалення галузі молочного скотарства розглядається Модель № 3.

Для забезпечення річних надоїв рівня 10 тис. кг молока виробництво зерна потрібно подвоїти і довести з 6 до 11 тис. т. При цьому за даними Держкомстату рівень собівартості зерна майже не відрізняється від ціни його реалізації. Так у 2013 році по Житомирській області ці показники для  жита відповідно становили 1238,2 і 1238,2, для вівса – 1333,2 і 1461,1,для гороху – 2049,6 і 2161,0 грн/т. Тобто в даному випадку проблему дефіциту зерна найпростіше вирішувати шляхом його придбання. Доцільність залучення «чистого» зерна з інших регіонів обумовлюється також радіоактивним забрудненням території землекористування господарства. Це дасть змогу збільшити виробництво молока з 9 до 22 тис. кг. З нього можна отримати майже 1,5 тис. т вершків і 1,4 тис. т твердих сирів. Обсяги приросту живої ваги ВРХ залишаться незмінними.

Модель № 4 імітує максимальний розвиток галузі свинарства на базі існуючої інфраструктури молочного скотарства. В сівозміні на площі 3010 га можна отримати 7,2 тис. т зерна і 5,8 тис. т коренеплодів. Потреба в зелених кормах забезпечується на протязі вегетаційного періоду із природних кормових угідь. Така кормова база дає змогу щорічно утримувати 500 свиноматок і 10 тис. голів молодняку із загальним приростом живої ваги - 1,8 тис. т. За умови переробки цієї сировини з виходом м’яса 55% можна отримувати до 1 тис. т готової продукції. Для досягнення цих показників також потрібно здійснити певну реконструкцію існуючої інфраструктури.

Порівняння досліджуваних моделей розвитку ДГ «Грозинське» показало, що сучасна практика аграрного виробництва є збитковою і неперспективною. Відновлення галузі молочного скотарства відповідно до наявної кормової бази, розвиток існуючої інфраструктури в напрямку організації переробки і зберігання молока і м’яса дає змогу забезпечити виробництво 0,37 т/га м'ясо-молочної продукції та досягти рівня прибутковості 1 тис. у.о./га із строком окупності капітальних затрат 2 роки. За придбання концентрованих кормів виробництво продукції тваринництва сягне 0,84 т/га, чистий прибуток складе 3160 у.о./га із строком окупності капітальних затрат 1 рік.

Розвиток галузі свинарства можливий лише за умови переробки сировини до кінцевої продукції. Взагалі перепрофілювання господарства з молочного скотарства на свинарство є недоцільним. Існуюча кормова база використовується не в повній мірі оскільки побічна продукція рослинництва і біомаса з природних кормових угідь не затребувана. Приріст живої ваги складатиме 0,48 т/га з виробництвом м’яса - 0,27 т/га. Чистий прибуток становитиме 250 у.о./га із строком окупності капітальних затрат 3 роки.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.05.2015)
Переглядів: 494
Всього коментарів: 0