Тігарєва Віра

здобувач

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова

м. Одеса

КЛАСИФІКАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЯХ

Поняття «бізнес-процес» не отримало єдиного визначення серед вчених. Наприклад, автори праці «Реінженірінг корпорації: Маніфест революції в бізнесі» Майкл Хаммер і Джеймс Чампі, визначають даний термін як «комплекс дій, в якому на основі одного або кількох видів вихідних даних створюється цінний для клієнта результат» [1].

В свою чергу, Д.С. Кулябов та А.В. Королькова називають бізнес-процесом логічно завершений набір взаємопов’язаних і взаємодіючих видів діяльності, які підтримують діяльність організації та реалізують її політику, направлену на досягнення поставлених цілей [2].

На думку В.В. Рєпіна та В.Г. Єліферова, бізнес-процес – це стійка, цілеспрямована сукупність взаємопов’язаних видів діяльності, яка за певною технологією перетворює входи у виходи, які мають цінність для споживача [3].

Бізнес-процеси складаються з наступних елементів: власник бізнес-процесу, входи і виходи бізнес-процесу, ресурси, постачальники (внутрішні та зовнішні), споживачі (внутрішні і зовнішні), показники процесу [3].

Калянов Г.Н. [4] пропонує наступну  класифікацію бізнес-процесів:

• основні процеси направлені на виробництво товару або надання цільових послуг, які забезпечують отримання доходу;
• супутні процеси  направлені на виробництво товару або надання послуг, які є супутніми до основної діяльності і також забезпечують отримання доходу;
• допоміжні процеси підтримують основні і супутні процеси;
• забезпечувальні процеси відповідають за життєзабезпечення основних і супутніх процесів, точніше, їх універсальних рис;
• процеси управління охоплюють весь комплекс функцій управління на рівні кожного бізнес-процесу і підприємства в цілому;
• процеси розвитку – це процеси вдосконалення товарів або послуг, на яких спеціалізується підприємство, процеси розвитку технологій, процеси модифікації обладнання, інноваційні процеси.

Існують також і дві альтернативні класифікації бізнес-процесів: класифікація, запропонована компанією BKG Profit Technology, та класифікація бізнес-процесів, запропонована компанією Lions Consulting [4].

В.К. Чаадаєв [5], класифікуючи бізнес-процеси операторів телекомунікацій, пропонує розділити їх на дві групи: процеси надання послуг зв'язку та процеси надання послуг непрофільної діяльності.

До групи процесів надання послуг зв'язку входить:

• надання доступу до телефонної мережі й організація послуг місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв'язку;
• надання послуг документального електрозв'язку;
• надання доступу в глобальну мережу Інтернет і супутні послуги;
• надання в оренду міжміських каналів і ліній тощо.

До групи процесів надання послуг непрофільної діяльності належить:

•  надання інформаційно-довідкових послуг;
•  надання сервісних послуг;
•  надання в оренду засобів і систем зв'язку;
•  технічне обслуговування засобів і систем зв'язку тощо.

Основними бізнес-процесами операторів телекомунікацій відповідно до наявних ліцензій і дозволів на надання послуг зв'язку та уставу компанії, згідно досліджень В.К. Чаадаєва [5], є:

•  забезпечення безперебійної і якісної роботи всіх засобів електричного зв'язку;
•  створення й експлуатація телекомунікаційних мереж для забезпечення передачі інформації різного виду;
•  визначення перспективи розвитку засобів зв'язку;
•  будівництво, реконструкція й технічне переозброєння засобів і мереж зв'язку відповідно до діючих правил і норм;
•  організація й виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки, готовності централізованих мереж оповіщення до дій у надзвичайних ситуаціях;
•  забезпечення захисту відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом;
•  маркетинг послуг електричного зв'язку й дротового мовлення;
•  надання юридичним і фізичним особам послуг електричного зв'язку та дротового мовлення;
•  проведення технічного обслуговування й ремонту засобів зв'язку, інформатики, оргтехніки, обчислювальної та іншої техніки;

В сучасних умовах моделювання бізнес-процесів забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень, є інструментом фіксації знань і передачі інформації; підвищує загальну керованість підприємством, спрощує сертифікацію бізнесу з використанням комплексу стандартів серії ISO 9000.

Література

1. Хаммер М., Реинжениринг корпорации: Манифест революции в бизнесе. Пер. с англ. / Хаммер М.,  Чампи Дж. — СПб.: Издательство С.-Петер­бургского университета, 1997. — 332
2. Кулябов Д.С. Введение в формальные методы описания бизнес-процеccов: [учеб. пособ.] / Кулябов Д.С., Королькова А.В. – М.: РУДН, 2008 – 173 с., илл.
3. Репин В.В. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. / Репин В.В., Елиферов В.Г. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2004 – 408 с., - илл. (Серия «Практический менеджмент»)
4. Калянов Г.Н. Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процессов: [учеб. пособ.] / Калянов Г.Н. – М.: Финансы и статистика, 2006 – 240 с.: ил
5. Чаадаев В.К. Бизнес-процессы в компаниях связи / Чаадаев В.К. – М.: Эко-Трендз, 2004 – 176 с.: илл.