Головна » Статті » Конференція_2015_05_7-8 » Секція_5_Економічні науки

ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ У СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ

Новікова Ірина

к.е.н., науковий співробітник НДС «Центр економічних досліджень»

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Київ

 

ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ У СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ

 

Податкова система ‑ це вічний пошук оптимального співвідношення між правами і обов'язками. Як вірно сказав колись Олівер К. Холмс: «Податки ‑ це ціна, яку ми платимо за можливість жити в цивілізованому суспільстві». Однак це ще не означає, що чим вища ця ціна, тим цивілізованіше суспільство.

Сучасна податкова система в Україні характеризується очевидним перекосом на користь вирішення фіскальних завдань. З етичних міркувань це означає недооцінку цінностей творчої праці, творчої активності та соціальної справедливості. Варіанти сьогодення щодо перетворень у вітчизняній податковій системі неповною мірою відповідають узгодженості між економікою та етикою. Діючий податковий кодекс України має бути не засобом формального реформування фіскальної системи держави, а засобом встановлення нових правил ведення бізнесу. Положення кодексу мають спонукати підприємців дотримуватися юридичної та економічної прозорості.

У цьому контексті привабливо виглядатиме податкова модель у контексті імплементації міжнародних стандартів управління економікою. Реформування податкової системи проводитиметься виходячи із стратегічних цілей ‑ побудови соціально-орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції в європейське співтовариство відповідно до положень Конституції України. Податкова система в Україні за своїм складом та структурою має бути подібною до податкових систем розвинених європейських країн. Основним завданням її має бути зниження податкового навантаження на економіку.

Діюче податкове законодавство України ґрунтується на принципах [1]: 1. загальності оподаткування ‑ кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені законодавством податки та збори, платником яких вона є; 2. рівності усіх платників перед законом незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності, громадянства та місця походження капіталу; 3. відповідальності у разі порушення законодавства; 4. презумпції невинності платника податку в разі, якщо нормативні положення щодо прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів можна трактувати неоднозначно; 5. фіскальної достатності ‑ норми встановлених податків та зборів мають забезпечувати збалансованість витратних та дохідних статей бюджету; 6. соціальної справедливості ‑ установлені податки та збори мають відповідати платоспроможності платників; 7. економічності оподаткування ‑ обсяг надходжень від сплати податків та зборів має суттєво перевищувати витрати на їх адміністрування; 8. нейтральності оподаткування, яке не має впливати на конкурентоспроможність платника податків; 9. стабільності ‑ будь-які податкові зміни мають вноситися не пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, податкові пільги незмінні протягом бюджетного року; 10. рівномірності та зручності сплати ‑ строки сплати податків та зборів установлюються виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів та зручності їх сплати платниками; 11. єдиності у підході до встановлення податків та зборів.

Очевидно, що пріоритетною є ідея суспільного договору як вихідної умови формування ефективної податкової системи. Ця ідея добре вписується в конвенціоналістську концепцію обґрунтування моралі. В її рамках саме суспільний договір, в тій чи іншій формі, виступає основою вироблення таких правил суспільної взаємодії, які б найбільшою мірою відповідали вимогам справедливості, не стримуючи, разом з тим, прояву приватної ініціативи і не зазіхаючи на переконання і ціннісні переваги окремої особистості. Один із найбільш популярних сучасних варіантів даної концепції, розроблений Дж. Ролзом прямо орієнтує на поєднання принципів соціальної справедливості та економічної ефективності [2], що в ході будь-яких суспільних перетворень передбачає покращення життя самих незаможних верств суспільства.

Досягнення гармонії чинної податкової системи полягає у досягненні згоди між основними суб'єктами податкових відносин ‑ бізнесом і державою. Адже без цього зміни у податковому законодавстві будуть неефективними.

Інституційні зміни у сфері оподаткування є важелем більш масштабних інституційних перетворень, еволюційний шлях яких супроводжується закріпленням на рівні формальних інститутів сформованих неформальних норм. Однак, чимало таких норм по своїй природі можна застосувати тільки в рамках локальних спільнот ‑ сім'ї, кола знайомих, мафіозних утворень і т.п. Тому їх переклад з локального на суспільний рівень унеможливлюється, адже взаємодія формальних і неформальних інститутів часто носить суперечливий характер. Усунути такі суперечності допоможуть суспільні засоби впливу: навчальні програми у ВНЗ, публікації у пресі, сюжети на телебаченні тощо.

Мегатенденції, що визначили розвиток системи соціальних інститутів в останні два десятиліття XX ст., є приватизація і дерегуляція. В Україні на приватизованих підприємствах виробляється нині 70% промислової продукції. Дерегуляція веде до зміщення акцентів у діяльності державних інститутів: скорочуються прямі форми державного втручання в економіку. Основною функцією держави стає створення конкурентного середовища, прийняття єдиних правил для всіх суб'єктів ринку, розвиток виробничої та соціальної інфраструктури. Інституційні зміни полягають також у реструктуризації підприємств, в т.ч. традиційних базових галузей промисловості (вугільної, сталеливарної). Вони включають стимулювання малого та середнього бізнесу.

Таким чином, інституційні перетворення повинні бути послідовним динамічним процесом. А реформування податкової системи має відбуватися з урахуванням сформованих соціально-економічних обмежень і стереотипів.

 

Література

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI // Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Ролз Дж. Теория справедливости / Джон Ролз / За ред. В.В. Целищева. ‑ Новосибирск: изд-во Новосибирского университета, 1995. ‑ 536 с.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.05.2015)
Переглядів: 260
Всього коментарів: 0