Головна » Статті » Конференція_2015_05_7-8 » Секція_5_Економічні науки

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК, ЯК ФАКТОР ІННОВАЦІЙНОГО ТА ОСВІТНЬОГО РОЗВИТКУ

Лукашенко Тетяна

старший викладач

Львівський національний університет імені Івана Франка

м. Львів

 

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК, ЯК ФАКТОР ІННОВАЦІЙНОГО ТА ОСВІТНЬОГО РОЗВИТКУ

 

Однією з причин, яка стримує поступальний розвиток вітчизняного промислового виробництва, є слабкий зв'язок між виробництвом, наукою і освітою. Промислове виробництво країни вимагає модернізації та введення нових сучасних підприємств, що передбачає залучення в галузь інвестиційних ресурсів. Визнаним інструментом, який активізує інвестиційну діяльність є індустріальні парки, що являють собою комплекс промислових підприємств, об’єднаних спільною територією та інфраструктурою. Більшість ініційованих в Україні індустріальних парків планується створити на вільних від забудови землях промислового призначення, розмістивши на них новозбудовані промислові підприємства. Такі підприємства, як правило, оснащуються новітньою матеріально-технічною базою, яка може стати основою для впровадження вітчизняних інновацій та підготовки кваліфікованих кадрів.

Відповідно до законодавства в межах індустріального парку учасники  «можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації та телекомунікацій» [1]. До істотних умов договору про створення та функціонування індустріального парку, який укладається між ініціатором його створення та керуючою компанією, належить «порядок та умови здійснення наукової діяльності у межах індустріального парку» [1]. Отже, наукова діяльність є невід’ємною складовою індустріального комплексу парку, а сам парк виступає стартовою площадкою для її здійснення.

Як засвідчує досвід вітчизняних парків, їх науково-технічна діяльність не є достатньо ефективною. Як правило, наукові установи на територію парку не заходять, оскільки їх місце в парковій структурі не є чітко визначене, характер взаємовідносин з учасниками не врегульований та й економічна доцільність переміщення не завжди є переконливою.

Учасники парку в основному орієнтуються на трансферт обладнання та технологій, адаптуючи їх до конкретних виробничих умов. Це забезпечує ряд позитивних впливів, оскільки створюються нові робочі місця, випускається і реалізується продукція, збільшуються доходи бюджету, покращується інвестиційна привабливість території, зростають доходи населення.

Основною умовою лідерства на сучасних ринках є розробка і впровадження конкурентоздатних інноваційних продуктів. Цикл створення такого продукту розпочинається з результатів наукових розробок і завершується серійним випуском. Інтеграція між науково-дослідними установами та промисловими парками вимагає запровадження сучасних механізмів їх взаємодії. Одним із таких механізмів може бути створення спеціальних регіональних центрів взаємодії науки та виробництва, які б виконували роль посередника між промисловими парками та науковими  установами, погоджуючи інтереси одних і інших.    

Такі центри повинні стати свого роду консультативними організаціями, яка збиратимуть і розповсюджуватимуть інформацію про нові винаходи, розроблятимуть бізнес-плани реалізації інновацій, організовуватимуть ділові зустрічі потенційних партнерів, семінари, виставки, тощо.

Інноваційний технічний рівень індустріальних парків створює ряд сприятливих можливостей для розвитку освітнього потенціалу та покращення підготовки кадрів. По-перше, при взаємодії з учасниками парку освітні установи отримують вихідні дані для формування перспективних навчальних дисциплін, відкриття нових спеціальностей, проведення прикладних наукових досліджень, тощо. По-друге, можливим є залучення провідних спеціалістів підприємств парку до викладацької роботи, що сприяє кращій практичній підготовці майбутніх спеціалістів. По-третє, розширяється науково-лабораторна база для практичної роботи студентів, адаптації їх навиків до конкретних виробничих умов. По-четверте, відкриваються перспективи для  різного роду короткострокових форм навчання, зокрема для використання моделі дуальної освіти. По-п’яте, технічна база парку створює сприятливі передумови для перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників з орієнтацією на сучасні технічні досягнення. По-шосте, учасники парку є потенційними роботодавцями для майбутніх спеціалістів і можуть при потребі  забезпечити їх роботою. По-сьоме, за участю учасників парку реально впровадити різні схеми взаємного фінансування підготовки фахівців на конкретні робочі місця за рахунок бюджету та коштів роботодавців.

Таким чином, інтеграція освіти та індустріальних парків забезпечує багатосторонній позитивний вплив на розвиток освітнього потенціалу, який є визначальним елементом національної конкурентоздатності. Перспективним напрямком розширення інтеграції науки, освіти та індустріальних парків є формування регіональних інноваційно-освітніх виробничих кластерів, націлених на формування і підвищення ефективності використання відповідного потенціалу. Зважаючи на роль індустріальних парків, як бази для розвитку інновацій та освітньої підготовки фахівців, необхідно створити всі необхідні передумови та запровадити комплекс стимулюючих засобів, які б активізували процес їх створення та розбудови. 

 

Література

  1. Про індустріальні парки: Закон України від 21.06.2012 №5018-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5018-17.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (07.05.2015)
Переглядів: 281
Всього коментарів: 0