Головна » Статті » Конференція_2015_05_7-8 » Секція_5_Економічні науки

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В СИСТЕМІ ІЄРАРХІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Воронкова Таїсія

к.е.н., доцент, професор кафедри

Київський національний університет технологій та дизайну

м. Київ

 

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В СИСТЕМІ ІЄРАРХІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Сучасна економіка країни знаходиться в умовах постійних змін зовнішнього і внутрішнього середовища під впливом економічних і політичних факторів. Ця нестабільність вимагає від держави, суспільства, суб’єктів господарювання   пошуку не тільки шляхів адаптації до змінних умов, а й запровадження проактивних заходів забезпечення системи економічної безпеки країни. Актуальність цієї проблеми зростає внаслідок прискорення глобалізації світової економіки і постійної участі України в цих процесах, особливо пов’язаних із її вступом до асоційованого членства з Європейським Союзом.

Розв’язання багатогранної проблеми економічної безпеки постійно знаходиться в центрі уваги українських і зарубіжних вчених.  Останніми роками численними є публікації, пов’язані  з дослідженням окремих  питань проблеми, з теорією і практикою економічної безпеки. До них відносяться питання економічної безпеки в контексті економічної категорії, концептуальних засад економічної безпеки, підприємництва, в розрізі окремих видів економічної діяльності та конкурентоспроможності країни і суб’єктів господарювання,  в напрямі залучення іноземного капіталу, як результату управлінської діяльності.

Проте в не повній мірі досліджено проблему, пов’язану із впливом глобалізації і внутрішньо регіональних  факторів, а також стану інформаційної безпеки на рівень економічної безпеки підприємств, організацій, установ.   

Вважаємо за доцільне виділення  6 ієрархічних рівнів економічної безпеки: особистості (базовий рівень), підприємства, організації, установи (мікрорівень), регіонів (мезорівень), національна (макрорівень),  глобальна і міжнародна як її складова (мегарівень).

Особливість поняття економічної безпеки особистості полягає в тому, що вона виступає не тільки одним із головних об’єктів системи економічної безпеки, але і реальним суб’єктом економічних відносин, а це означає, що відображає  як стан, так і спроможність особистості у певних умовах реалізовувати природне право на якісний рівень життя.

Наступним компонентом системи економічної безпеки, на наш погляд, виступає «економічна безпека підприємства, організацій, установ, господарств». Вважаємо недоцільним називати цю компоненту тільки як «економічна безпека підприємства», адже об’єктом захисту економічних інтересів можуть бути й інші суб’єкти господарювання: організації, установи, господарські організації господарські товариства (ст. 80, 83 Цивільного кодексу України;  ст. 55, 62, 63 Господарського кодексу України). Неправомірно називати цю компоненту «корпоративна економічна безпека», як вважають деякі дослідники, адже існують некорпоративні утворення, які є суб’єктами економічної безпеки і самі її забезпечують, наприклад, державні правоохоронні органи). 

Проведене дослідження дозволило зробити висновок відносно багатогранності поняття «економічна безпека підприємства, організацій, установ, господарств». Науковці пропонують розглядати його з точки зору стану: ефективності використання ресурсів, виробничої системи, економічного розвитку, захищеності діяльності та інтересів, гармонізації останніх.

Раціональним, на наш погляд, є наступне визначення поняття економічної безпеки суб’єктів господарювання (ЕБСГ), яке  чітко та в той же час найбільш повно, відображає його сутність [1]. Під економічною безпекою підприємства, організацій, установ, господарств  потрібно розуміти власне стан самих підприємств, організацій, установ, господарств  який характеризується наявністю конкурентних переваг, що досягаються ефективним використанням існуючих власних та залучених ресурсів, своєчасним впровадженням комплексу заходів з метою захисту своєї діяльності для максимального досягнення поставлених цілей у короткостроковому та довгостроковому періоді в умовах постійної зміни навколишнього середовища.  У запропонованому визначенні економічної безпеки підприємства було уточнено наступне: ефективність використання ресурсів виступає як засіб досягнення ЕБСГ;  головною ознакою стану ЕБСГ є наявність у підприємства конкурентних переваг; у визначенні зазначається межа досягнення цілей – максимальне наближення; під умовами розуміється постійна зміна навколишнього середовища.

Особлива роль мезорівней полягає в тому, що вони виконують роль буферів при активізації загроз стабільності для основних рівнів господарської системи та слугують резервами при надлишку або нестачі факторів, ресурсів та умов сталого розвитку. Національна економічна безпека держави - це стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечується гарантований захист на­ціональних інтересів, гармонійний, соціально орієнтований розвиток країни в цілому, достатній економічний та оборонний потенціал навіть за найнесприятливіших варіантів розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів.

Найбільш розповсюдженим трактуваннями глобальної економічної безпеки є такі, що передбачають  утворення та забезпечення функціонування системи світових господарських зв’язків, світової економічної системи, ефективну взаємодію економічних блоків і національних економік.

 

Література

1. Т.Б. Ігнашкіна, А.Л. Шатохін. Економічна безпека підприємства та її трактування у наукових працях/ Ігнашкіна Т.Б., Шатохін А.Л.// Забезпечення економічної безпеки виробничих систем за умов розвитку конкуренції: Матеріали Х Міжнародна науково-практичної конференції, 9 липня 2013 року. – Хмельницький, 2013.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (06.05.2015)
Переглядів: 2742
Всього коментарів: 0