Манько Анна

аспірантка

Київський національний університет технологій та дизайну

м. Київ

АНТИМОНОПОЛЬНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І РЕГУЛЮВАННЯ КОКУРЕНЦІЇ

З моменту створення Європейських співтовариств проблема підтримки конкуренції на належному рівні була однією з основних економічних і інституційних завдань і в той же час труднощів для Спільноти. Досягнення бажаних ефектів спільного ринку вимагає від інтегруються європейських держав проголошення домінанти відкритої конкурентної ринкової економіки на рівні публічних правовідносин. Таким чином, за основу була взята концепція, що виключає дискримінацію економічних свобод на державному рівні.

Країни ЄС, які дотримуються континентальної системи права і мають самостійне законодавство в галузі конкурентного права, кинулися до "інтегрованої моделі регулювання" боротьби з недобросовісною конкуренцією. Досвід ЄС у сфері конкурентного права дає можливість зрозуміти, а можливо, і сприйняти основні постулати підприємницької діяльності в ЄС, а також допомагає з'ясувати, які обов'язки покладаються на компанії, що займають домінуюче становище на ринку. Він представляється цікавим не тільки для вивчення вітчизняними вченими та юристами великих компаній, що планують вихід або розширення операцій на європейському ринку, але і для російського законодавця. Так, представники російської Федеральної антимонопольної служби не раз заявляли про те, що в ході реформування законодавства про конкуренцію у чому брався до уваги досвід правового регулювання конкуренції ЄС.

Але і перед ЄС досі стоїть загроза приватно-правової дискримінації, яка здійснюється приватними особами через практики, що обмежують конкурентну боротьбу (тарифні угоди, демпінг, спонукання до укладення договорів певного характеру тощо).

Рішенням проблеми стало проведення ЄС спільної політики в області конкуренції, під якою можна розуміти погоджені на правовому рівні дії і плани, спрямовані на запобігання порушень конкуренції в межах спільного ринку. Інакше кажучи, загальна політика в цій галузі спрямована на запобігання "суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі-продажу товарів і отримання на цій основі максимально можливого прибутку".

Загальна політика є засобом регулювання природних і штучних монополій, а також спрямована на корекцію підприємницьких практик, які набувають картельна характер і часто риси "монополістичного змови".

Політика зачіпає угоди про розподіл ринків, фіксування цін, угоди про виключні права, угоди про патенти, спільних підприємствах, угоди про товарні знаки, франчайзинг і ліцензійні угоди.

Для реалізації цілей політики в області конкуренції було створено антимонопольне право ЄС , або так звані правила конкуренції. Вони являють собою сукупність норм, спрямованих на попередження і припинення антиконкурентних (обмежувальних) угод; усунення зловживань домінуючим становищем на ринку; контроль економічної концентрації.

Гармонізація антимонопольного права ЄС здійснюється двома способами: на рівні первинного права ЄС та на рівні вторинного права - шляхом розробки директив та регламентів.

Джерелами цієї галузі права є:

- Договір про Європейське об'єднання вугілля і сталі 1951 р.;

- Договір про Європейське економічне співтовариство 1957 р.;

- Регламенти Ради ЄС та Директиви Комісії ЄС, у яких встановлюються:

а) положення про штрафи і періодичних штрафних платежах;

б) конкретні правила застосування норм Договору, що забезпечують ефективне спостереження і спрощення адміністрування;

в) сфери застосування положень Договору;

г) взаємовідносини між національними законами і положеннями договорів і Регламентів.

Договір про заснування Європейського економічного співтовариства, укладений 25 березня 1957 р., заклав фундамент існуючої нині системи антимонопольного права ЄС. Основні положення про конкуренцію в ЄС включені до ст. 101 і 102 Договору про функціонування ЄС.

Література

1. Вовк Т.В. Система конкурентного законодавства Європейського Союзу. Правове регулювання правил конкуренції в Україні. Шляхи адаптації законодавства України / Т.В. Вовк, С.В. Перемот. – К. : РВА «Тріумф», 2006. – 416с.
2. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз і Договору про функціонування Європейського Союзу (2010/С 83/01) // Офіційний вісник Європейського Союзу 30.3.2010 UA [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minjust.gov.ua/file/23491
3.  Регламент Ради (ЄС) 139/2004 від 20 січня 2004р. про контроль за концентраціями між суб’єктами господарювання (Регламент ЄС про злиття) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.minjust.gov.ua/file/23490