Головна » Статті » Конференція_2015_05_7-8 » Секція_5_Економічні науки

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ

Качмар Оксана

к.е.н., доцент

ВП НУБІП України «Бережанський агротехнічний інститут

м. Бережани

 

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ

 

Аграрний сектор економіки в сучасних умовах перебуває в надзвичайно складних умовах, які є наслідком трансформаційних процесів. У його структурі функціонують підприємства, яких ринкові перетворення торкнулись лише в частині організаційної перебудови, де використовуються застаріла техніка та технології, частково зберігся і кадровий потенціал. Результативність діяльності таких підприємств вкрай низька, тому працевлаштування на таких підприємствах, особливо для молоді, не є привабливим та престижним. Одночасно функціонують підприємства сучасного зразка – приватні господарські товариства та агрофірми, агрохолдинги, агрокорпорації, в яких використовуються високопродуктивні технології, новітня техніка, що передбачає використання людського капіталу нової якості. Однак у цих підприємствах використання робочої сили обмежене їх високим техніко-технологічним рівнем, що скорочує можливості для працевлаштування безробітних громадян. Таким чином, з року в рік зменшується кількість працевлаштованих в сільське господарство, особливо серед молоді, якщо у 2005 році за даними Тернопільської регіональної служби зайнятості 55,1% працевлаштованої молоді знайшли роботу саме в сільському господарстві, то у 2014 році – лише 15,4% молодих людей працевлаштовані в аграрні підприємства.

Проведене нами в процесі дослідження опитування сільської молоді Тернопільської області показало, що сільська молодь турбується проблемами власного працевлаштування, розуміючи важливість цього для забезпечення належного рівня життя. Однак, за оцінками опитаної молоді, перспективи працевлаштування на селі вкрай низькі, оскільки в сільській місцевості на сьогодні є обмежена кількість робочих місць не тільки у сфері аграрного виробництва, а й в інших сферах, розвиток яких потребує фінансових вкладень (торгівля, побутові послуги, інші сфери). Як показують дані соціологічних опитувань (табл.), сільська молодь, оцінюючи можливості застосування свого людського капіталу, вбачає здебільшого перспективи працевлаштування в містах та за кордоном.

Таблиця 1

Оцінки сільської молоді щодо перспектив працевлаштування, %*

Варіант відповіді

2005 р.

2014 р.

Зміна

Одержати освіту за спеціальністю

22,4

19,5

-2,9

Перекваліфікуватись

8,2

10,1

1,9

Виїхати до міста

47,5

34,2

-13,3

Виїхати за кордон

21,9

36,2

14,3

Всього

100

100

0

*Джерело: розраховано автором на основі анкетування

 

Водночас варто зазначити як позитивну тенденцію те, що останніми роками думка молоді щодо перспектив працевлаштування на селі дещо змінилася, зокрема зменшилась з 47,5% до 34,2% кількість молоді, що прагне виїхати до міста для свого працевлаштування. Проте збільшилась частка молоді, які бачать перспективи працевлаштування за кордоном, що з економічного погляду є загрозою втрати людського капіталу, у формування якого державою вже інвестовано значні ресурси.

Такі процеси можна пояснити зменшенням пропозиції ринку праці як в селі, так і в місті, низьким рівнем заробітної плати в Україні, воєнними діями та складною політичною ситуацією. Одержання освіти за спеціальністю в сучасних умовах вже не є гарантією працевлаштування молоді, тому частка молодих людей, які вважають одержання освіти за спеціальністю перспективою працевлаштування, у 2014 році зменшилась, при цьому збільшилась частка молоді, яка бажає перекваліфікуватись на інші професії (найчастіше називають професії програмістів, будівельників), диверсифікуючи цим можливості застосування наявного людського капіталу.

На основі аналізу проведених нами соціологічних досліджень було виявлено, що у виборі місця роботи сільська молодь керується певними мотиваційними чинниками. Найважливішим для сільської молоді у виборі місця роботи є стабільний та високий заробіток. Наступним за цим є сприятливий режим та умови праці. Це свідчить про переваги матеріальних чинників у виборі місця роботи. Такі чинники, як престижність роботи, можливість застосувати свої здібності та кар’єрний ріст (можливість просування по службі), для сільської молоді є менш важливими, оскільки в сучасних умовах молоді люди у насамперед потребують задоволення своїх найнеобхідніших потреб. Такий зміст і ранжування мотиваційних чинників впливають на суспільну та економічну поведінку сільської молоді на ринку праці, зумовлюючи напрями перетікання людського капіталу у аграрному секторі та в межах сільських територій.

Це належить вважати важливою загальноекономічною проблемою, яка підтверджує думку академіка О. Онищенка про те, що «проблему працевлаштування незайнятого сільського населення не можна розв’язати за короткий період. Вона не є тимчасовою, зумовленою сучасним кризовим станом сільського господарства та інших галузей національної економіки. Це довготривала проблема, зумовлена, крім уже зазначеного, об’єктивним процесом скорочення чисельності зайнятих у сільськогосподарському виробництві» [1, с. 57-70].

Вирішення цієї проблеми, що характерна і для Тернопільської області, можливе через перехід до державної політики сільського розвитку та посилення уваги до розвитку сільських територій, де сільська молодь зможе знайти своє повніше застосування. У рамках цієї політики сільське господарство повинно диверсифіковуватись, переходити до багатофункціонального розвитку, набуваючи нових функцій і створюючи нові можливості для прикладання праці сільської молоді.

 

Література

  1. Онищенко О. Особисті селянські господарства у пореформеному розвитку аграрного сектора / О. Онищенко // Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 57-70.
  2. Тринько Р. І. Проблеми зайнятості сільської молоді / Р. І. Тринько, О. В. Кулик // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. – 2004. – № 11(2). – С. 145-148.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (06.05.2015)
Переглядів: 643
Всього коментарів: 0