Іванчук Юлія

студентка

Кременецька обласна гуманітарно-

педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

м. Кременець

ПСИХОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ СТУДЕНТІВ-БІОЛОГІВ

Навчальний процес у вищому навчальному закладі супроводжується впливом інформаційних, психологічних, соціальних факторів на студентів. Вивчення різноманітних аспектів пам’яті заслуговує уваги дослідників, оскільки вона є початковим етапом перероблення інформації мозком людини з наступним відтворенням і використанням в діяльності [3].

Психофізіологічні особливості пам’яті необхідно враховувати при організації навчально-пізнавального процесу у ВНЗ, спираючись на сильні сторони пам’яті студентів та коректуючи відносно слабкі. Тому метою нашого дослідження було вивчення психофункціональних особливостей пам’яті у студентів.

Дослідження проводились на базі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, в яких прийняли участь 95 студенток  І-IV курсів спеціальності «Біологія», віком 17 – 22 роки. Для вивчення психофункціональних особливостей пам’яті була використана методика «Дослідження переважаючого типу запам’ятовування», за допомогою різних типів пред’явлення словесного матеріалу. Визначення об’єму короткочасної зорової та слухової пам’яті проводилося на розрізнений матеріал за допомогою «Методики визначення короткочасної пам’яті».

Процес навчання базується перш за все на пам’яті, яка є основою психофізіологічної еволюції людини. Загальними характеристиками пам’яті є тривалість, міцність, об’єм інформації, точність зчитування та особливості відтворення. Властивості пам’яті залежать від осмисленої мотивації, правильної організації процесу запам’ятовування та позитивного ставлення до сприйнятого матеріалу [4].

Отримані нами результати дослідження переважаючого типу пам’яті свідчать, що найбільш розвинену комбіновану пам'ять мають 38 студенток (40%), слухову – 33 студентки (35%), зорову – 14 студенток (15%), моторно-слухову пам'ять – 10 студенток (10%). Тип пам'яті представляє собою індивідуальну особливість кожної людини. Вартанян Г. А стверджував, що належність до того чи іншого типу значною мірою визначається практикою заучування, тобто тим, що саме доводиться запам'ятовувати людині і як вона привчається запам'ятовувати [2]. Тому домінуючий тип комбінованої та слухової пам'яті у студентів-біологів свідчить про те, що під час навчальних занять їм доводиться поєднувати різні види діяльності.

Короткочасна пам'ять це процес невеликої тривалості: від декількох хвилин до декількох секунд, протягом яких відбувається повний цикл прийому, збереження, переробки і відтворення сигналів.

Отримані дані досліджень короткочасної зорової пам'яті, її обсягу і точності за методикою «Пам'ять на числа» показали, що дуже хороший результат отримали 15 студенток (16%), хороший результат – 39 студенток (41%), задовільний результат – 34 студентки (36%), поганий результат – 7 студенток (7%).

За результатами досліджень короткочасної слухової пам'яті за методикою «Пам'ять на слова» встановлено, що відмінний результат отримали 2 студентки (2%), дуже хороший результат – 42 студентки (44%), хороший результат – 49 студенток (52%), задовільний результат – 2 студентки (2%). Найкращі показники виявлені у тих дівчат, які зуміли об'єднати слова в єдиний образ. У студенток спеціальності «Біологія» виявлено переважання короткочасної слухової пам’яті над короткочасною зоровою пам’яттю. Отримані нами результати узгоджуються із даними Бойчук М. П. [1] про те, що для жінок властиві переважання слухового типу пам’яті.

Слід також відзначити, що точність запам’ятовування студентів старших курсів у порівнянні із молодшими характеризується кращими результатами обсягу короткочасної слухової пам’яті.

Таким чином, можна констатувати, що функціональні можливості пам’яті студентів в психофізіологічному забезпеченні готовності до професійної (педагогічної) діяльності покращуються від молодших до старших курсів навчання. Тому у процесі підготовки спеціалістів, потрібно враховувати індивідуальні відмінності пам'яті, щоб ефективно використовувати потенційні можливості кожного студента та всебічно розвивати його особистість.

Література

1. Бойчук М. П. Психологічні особливості пам’яті студентів : залежність від статі, віку і зв'язок зі спеціальністю / М. П. Бойчук // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. − 2014. − Вип. 49. − С. 5−15.

2. Вартанян Г. А. Організація і модуляція процесів пам'яті /Г. А. Вартанян. – Л. : Медицина, 2005. – 98 с.

3. Вільготська І. О. Динамічні показники нервової системи та короткочасна память студентів-психологів після занять з фізичного виховання у вишах / І. О. Вільготська, І. А. Лук’яненко // Юридична психологія та педагогіка. – 2013. – № 2. – С. 151–160.

4. Поплавська Л. І. Оцінка у динаміці психофізіологічних властивостей нервової системи і вищої нервової діяльності у процесі навчання студентів Подільського регіону України юнацького віку / Л. І. Поплавська,О. О. Грустілін. – Вінниця : VI Міжнародний Конгрес з інтегративної антропології, 2007. – С. 81–84.