Кобів Валентина

к.б.н., молодший науковий співробітник

Інститут екології Карпат НАНУ

м. Львів

ІНДИВІДУАЛЬНО-ГРУПОВІ ПАРАМЕТРИ HYPOCHOERIS UNIFLORA VILL. В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ

Вивчено індивідуально-групові параметри Hypochoeris uniflora Vill. в Українських Карпатах на різних гіпсометричних рівнях від 750 до 1700 м н.р.м. в непорушених оселищах і в умовах антропогенного навантаження.

H. uniflora – трав’яний стрижнекореневий багаторічник, трапляється переважно на добре освітлених місцях, але витримує і невелике затінення, ентомофіл, анемохор.

Росте тільки у горах, зазвичай на луках і середлісових галявинах. В Українських Карпатах трапляється часто, але тут проходить північно-східна межа поширення виду. Ареал Hypochoeris uniflora – Альпи, Судети, Карпати.

Досліджено популяції H. uniflora, як на північно-східній, так і на нижній межах поширення виду.

Як видно з таблиці, у непорушених оселищах щільність особин є найбільшою у популяції на г. Пожижевська (Чорногора), розташованій найвище над рівнем моря із досліджуваних. Найбільша частка генеративних особин є в популяціях на г. Пожижевська і г. Бердо (Сколівські Бескиди). Кількість листків у досліджених популяціях майже не відрізняється (8,5-8,8 шт./пагін). Натомість, висота генеративного пагона, ширина і довжина листка є найменшими у високогірній популяції на г. Пожижевська. Потенційна насіннєва продуктивність є дуже високою (180-200 шт./пагін) і подібною у всіх досліджених популяціях. Реальна насіннєва продуктивність, відсоток обнасінення (ВО) та урожай насіння є найменшими у популяції з г. Бердо. Найбільший урожай спостерігається у популяції на г. Пожижевська.

Таблиця 1

Індивідуально-групові параметри Hypochoeris uniflora Vill. у непорушених оселищах в Українських Карпатах

Натомість, під значним антропогенним впливом зменшується площа популяцій, а також значення індивідуальних і групових параметрів H. uniflora, а саме: кількості підросту і відсотка обнасінення; і, особливо, – потенційної насіннєвої продуктивності – у 1,5; ширини і довжини листка, реальної насіннєвої продуктивності – у 2; щільності особин – майже у 3; урожаю насіння – у понад 4 рази [1]. 

Встановлено, що при демутації, а саме унаслідок заростання лісом лук і середлісових галявин, зменшується площа популяцій H. uniflora, а також істотно змінюються їхні параметри: загальна щільність особин зменшується у 20-30 разів, а частка генеративних – майже в 3 рази. Решта параметрів теж є низькими. Отже, демутація є несприятливою для цього виду.

На великому згарищі на схилі г. Говерла, що утворилося у 2014 році, серед небагатьох інших вцілілих рослин є вегетативні особини H. uniflora, що подекуди утворюють скупчення щільністю 10-15 пагонів на 0,25 м². Вплив випалювання призвів до цілковитого пригнічення генерування. Однак, значно інтенсифікувалося галуження кореневищ. З’явилася перспектива розселення виду на площі, раніше зайняті Vaccinium myrtillus L., Juniperus sibirica Burgsd. і Calamagrostis villosa (Chaix.) J.F. Gmel.

Отже, висота над рівнем моря найменше впливає на зміну індивідуально-групових параметрів H. uniflora.

Hypochoeris uniflora вразливий до сильного антропогенного впливу внаслідок якого зменшується площа популяцій, а також значення індивідуально-групових параметрів.

Масштабні демутаційні процеси, що супроводжуються заростанням лук чагарниковою чи лісовою рослинністю, призводять до регресування популяцій багатьох лучних видів, у тому числі й дослідженого.

Література

1. Кобів В.М. Популяції Hypochoeris uniflora Vill. і Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. / В.М. Кобів // Механізми самовідновлення популяцій / [В. Білонога, Л. Гинда, І. Данилик та ін.]. – Львів: СПОЛОМ, 2014. – С. 171-172.