Головна » Статті » Конференція_2015_05_7-8 » Секція_2_Біологічні науки

ІНДИВІДУАЛЬНО-ГРУПОВІ ПАРАМЕТРИ HYPOCHOERIS UNIFLORA VILL. В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ

Кобів Валентина

к.б.н., молодший науковий співробітник

Інститут екології Карпат НАНУ

м. Львів

 

ІНДИВІДУАЛЬНО-ГРУПОВІ ПАРАМЕТРИ HYPOCHOERIS UNIFLORA VILL. В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ

 

Вивчено індивідуально-групові параметри Hypochoeris uniflora Vill. в Українських Карпатах на різних гіпсометричних рівнях від 750 до 1700 м н.р.м. в непорушених оселищах і в умовах антропогенного навантаження.

H. uniflora – трав’яний стрижнекореневий багаторічник, трапляється переважно на добре освітлених місцях, але витримує і невелике затінення, ентомофіл, анемохор.

Росте тільки у горах, зазвичай на луках і середлісових галявинах. В Українських Карпатах трапляється часто, але тут проходить північно-східна межа поширення виду. Ареал Hypochoeris uniflora – Альпи, Судети, Карпати.

Досліджено популяції H. uniflora, як на північно-східній, так і на нижній межах поширення виду.

Як видно з таблиці, у непорушених оселищах щільність особин є найбільшою у популяції на г. Пожижевська (Чорногора), розташованій найвище над рівнем моря із досліджуваних. Найбільша частка генеративних особин є в популяціях на г. Пожижевська і г. Бердо (Сколівські Бескиди). Кількість листків у досліджених популяціях майже не відрізняється (8,5-8,8 шт./пагін). Натомість, висота генеративного пагона, ширина і довжина листка є найменшими у високогірній популяції на г. Пожижевська. Потенційна насіннєва продуктивність є дуже високою (180-200 шт./пагін) і подібною у всіх досліджених популяціях. Реальна насіннєва продуктивність, відсоток обнасінення (ВО) та урожай насіння є найменшими у популяції з г. Бердо. Найбільший урожай спостерігається у популяції на г. Пожижевська.

Таблиця 1

Індивідуально-групові параметри Hypochoeris uniflora Vill. у непорушених оселищах в Українських Карпатах

Розташу-вання

оселищ, висота н.р.м., м

Щіль-ність/м²

Вікова структура, %

Висота генера-тивного пагона, см

Ширина низо-вого листка, см

Довжи-на низо-вого листка, см

Реальна насіннєва

продук-тивність, шт./паг.

ВО

Урожай, нас./м²

 

im+v

   g

ss+s

 
 

пол. Пожижев-ська, 1425

31,5±2,5

45,6

44,3

10,1

24,3±2,0

2,2±0,1

9,3±0,7

156,0±14,0

84,3

2184±132

 

г. Бердо, 1190

20,7±1,8

44,2

43,5

12,3

48,0±3,5

3,6±0,2

20,0±1,7

100,0±8,5

50,4

900±44

 

ур. Бабина Яма, 980

23,0±2,0

40,3

32,6

27,1

39,2±2,9

3,2±0,2

15,2±0,9

167,0±15,0

93,0

1253±75

 
 

Натомість, під значним антропогенним впливом зменшується площа популяцій, а також значення індивідуальних і групових параметрів H. uniflora, а саме: кількості підросту і відсотка обнасінення; і, особливо, – потенційної насіннєвої продуктивності – у 1,5; ширини і довжини листка, реальної насіннєвої продуктивності – у 2; щільності особин – майже у 3; урожаю насіння – у понад 4 рази [1]. 

Встановлено, що при демутації, а саме унаслідок заростання лісом лук і середлісових галявин, зменшується площа популяцій H. uniflora, а також істотно змінюються їхні параметри: загальна щільність особин зменшується у 20-30 разів, а частка генеративних – майже в 3 рази. Решта параметрів теж є низькими. Отже, демутація є несприятливою для цього виду.

На великому згарищі на схилі г. Говерла, що утворилося у 2014 році, серед небагатьох інших вцілілих рослин є вегетативні особини H. uniflora, що подекуди утворюють скупчення щільністю 10-15 пагонів на 0,25 м². Вплив випалювання призвів до цілковитого пригнічення генерування. Однак, значно інтенсифікувалося галуження кореневищ. З’явилася перспектива розселення виду на площі, раніше зайняті Vaccinium myrtillus L., Juniperus sibirica Burgsd. і Calamagrostis villosa (Chaix.) J.F. Gmel.

Отже, висота над рівнем моря найменше впливає на зміну індивідуально-групових параметрів H. uniflora.

Hypochoeris uniflora вразливий до сильного антропогенного впливу внаслідок якого зменшується площа популяцій, а також значення індивідуально-групових параметрів.

Масштабні демутаційні процеси, що супроводжуються заростанням лук чагарниковою чи лісовою рослинністю, призводять до регресування популяцій багатьох лучних видів, у тому числі й дослідженого.

 

Література

1. Кобів В.М. Популяції Hypochoeris uniflora Vill. і Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. / В.М. Кобів // Механізми самовідновлення популяцій / [В. Білонога, Л. Гинда, І. Данилик та ін.]. – Львів: СПОЛОМ, 2014. – С. 171-172.

Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (06.05.2015)
Переглядів: 236
Всього коментарів: 0