Головна » Статті » Конференція_2015_05_7-8 » Секція_2_Біологічні науки

АНДЖЕЙОВСЬКИЙ АНТОНІЙ – УЧЕНЬ І ПОСЛІДОВНИК НАУКОВО-ПРИРОДНИЧОЇ ШКОЛИ ВІЛЛІБАЛЬДА БЕССЕРА

Кузик Ольга

студентка

Кременецька обласна гуманітарно-

педагогічна  академія ім. Тараса Шевченка

м. Кременець

 

АНДЖЕЙОВСЬКИЙ АНТОНІЙ – УЧЕНЬ І ПОСЛІДОВНИК НАУКОВО-ПРИРОДНИЧОЇ ШКОЛИ ВІЛЛІБАЛЬДА БЕССЕРА

 

Професійно займатися природничими дослідженнями у А. Анджейовського з’явилася можливість лише з приїздом до Волинської гімназії в червні 1809 р. доктора медицини В.Бессера, якого було запрошено на вакантну посаду професора природничої історії після смерті Ф. Шейдта. Свої глибокі знання в галузі природничих наук В. Бессер з великим натхненням передавав учням гімназії, серед яких був і А. Анджейовський.

Вчені зазначають, що вихідною зоною природничих досліджень А. Анджейовського під керівництвом  В. Бессера стають Кременецькі гори, а згодом – вся територія від Полісся до побережжя Чорного моря, від Волино-Поділля до Придніпров’я. Свої флористичні дослідження вчений підкріплює гербарними матеріалами, а результати подає у вигляді ряду публікацій [2, с. 15-16].

Дослідник В. Павленко зазначає, що А. Анджейовський стає найближчим колегою та помічником В. Бессера в усіх напрямках його наукової діяльності, який з великим захопленням супроводжує свого вчителя по маловідомих для нього територіях Волині та Поділля, з метою вивчення місцевої флори. Вміння малювати ставало для А. Анджейовського у великій нагоді, так як одним з його завдань було замальовування зустрінутих рослин [3].

Логіко-систематичний аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що у вільний від екскурсій час А. Анджейовський під керівництвом свого вчителя продовжував займатися збиранням рослин в околицях Кременця. Віддаючи багато часу природничим дослідженням, він не міг добросовісно виконувати свої обов’язки на посаді вчителя малювання, а тому 1815 р. залишив цю роботу і став самовіддано працювати в галузі природознавства, офіційно займаючи посаду асистента у свого вчителя В. Бессера [4, с. 25-26].

Віллібальд Бессер бачив, що його учень має чималий досвід у вивченні місцевої флори, тому він міг вже покластися на професіоналізм А. Анджейовського як ботаніка. Це дало змогу перейти йому до самостійного вивчення флори, та розширити район своїх досліджень, цілком віддаючись ботанічним екскурсіям по Придніпров’ю, Придністров’ю та Прибужжю.

Аналіз наукових джерел засвідчує, що як і В. Бессер, А. Анджейовський був невтомним дослідником флори Правобережної України. Першу ботанічну подорож на Поділля вчений здійснив в 1814 р. разом з В. Бессером в Медобори до міста Гримайлова. В 1816 р. він подорожує від Кременця по Збручу до Жванця, далі по Дністру до Ямполя, Балти, Саврані, Гайсина, Києва і Бердичева [2, с. 14]

Результати цих досліджень описані в книзі «Rys botaniczny krain zwiedzonych w podrozach pomiedzy Bohem a Dniestrem, az do wyscia tych rzek w morze, odbytych w latach 1823 i 1824» (Wilno, 1830). Пізніше був опублікований російський переклад цих праць під назвою «Ботанический очерк местностей лежащих между Бугом и Днестром от р. Збруч до Черного моря» (Записки общества сельского хозяйства Южной России, 1855) [4, с. 26-27].

Дослідження наукових праць А. Анджейовського, підтверджують думку про те, що вчений упродовж наукової діяльності виділяв області рослинності гранітів та вапняків, наводив описи нових 35 видів рослин, які не були описані В. Бессером, в тому числі Aconitum besserianum Andrz., Dianthus hypanicus Andrz., Salvia dumetorum Andrz., Schiverekiapodolica (Bess.) Andrz., Senecio borystenicus (DC) Andrz. ex Chern.та інші види [1].

Сучасні дослідники флори України відзначають, що детальні описи рослинного покриву, які містяться в працях А. Анджейовського, є основою для подальшого вивчення змін рослинного покриву Правобережної України від першої половини XIX ст. до наших днів [4, с. 27].

Таким чином, можна сказати, що саме завдяки В. Бессеру його учень А. Анджейовський був послідовником його науково-природничої школи, а в подальшому відбулось його становлення як відомого ботаніка.

 

Література

1. Антон Лук'янович Андржейовський. Видатні  особистості. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.novopetrivske-osoba.edukit.mk.ua/vidatni_biologi/andzhejovsjkij_anton

2. Мельник В.І. Сад Волинських Афін. Ботанічна наука та освіта у Волинській гімназії – Кременецькому ліцеї (1806–1832) / Мельник В.І. – К.: Фітосоціоцентр, 2008. – 28 с.

3. Павленко В.В. Ботаніки-іноземці та їх роль у викладанні природничих дисциплін та наукової діяльності в Кременецькому ліцеї [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/8651/1/Павленко_6

4. Чопик В. І. Професор Університету св. Володимира Віллібальд  Бессер та його учні – перші дослідники флори України (до 225-річчя з дня народження) / В. І. Чопик, О. К. Галаган. – Кременець, 2010. – 48 с.

Категорія: Секція_2_Біологічні науки | Додав: Admin (06.05.2015)
Переглядів: 390
Всього коментарів: 0