Слюсар Сергій

к.с.-г.н.

ННЦ «Інститут землеробства НААН»

смт Чабани, Київська обл.

УРОЖАЙНІСТЬ ТА БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД ЗЕРНА СОРГО ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ТА УДОБРЕННЯ

Для забезпечення високої продуктивності тваринництва в системі годівлі обов’язково повинні бути високоенергетичні концентровані корми. Для таких цілей традиційними на території північної частини Лісостепу є кукурудза, ячмінь, вика, горох, тощо. Проте зміна кліматичних умов та загострення посушливих явищ сприяли можливості вирощування в даних умовах  південних культур, зокрема сорго [1, 2]. Їх універсальність дозволяє використовувати для забезпечення в тому числі і на зернофураж.

Умови проведення досліджень. Дослідження проводилися у ДП ДГ «Чабани» ННЦ «Інститут землеробства НААН» Києво-Святошинського району Київської області в північній частині Лісостепу. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений. Він характеризується вмістом гумусу в шарі ґрунту 0-20 см – 2,4 %, рН 5,2, гідролітичною кислотністю – 4,2 мг.екв./100 г ґрунту; вмістом гідролізованого азоту – 13,1; рухомого фосфору – 17,1 та обмінного калію – 12,9 мг/100 г ґрунту.

Результати досліджень. Трирічне випробування різних видів сорго з метою отримання зерна показало, що в умовах північної частини Лісостепу не всі культури проходять характерні їм етапи органогенезу. Багаторічні види колумбова трава та сорго алепське за цих умов не перезимовують, а тому їх  використання можливе лише як однорічних культур. Сориз низький надто повільно проходив етапи формування, в результаті чого було отримано недозрівше зерно молочної або молочно-воскової стиглості. Інші досліджувані види були еластичнішими до температурного режиму в роки проведення досліджень (табл. 1).

Таблиця 1

Урожайність та біохімічний склад зерна сорго залежно від виду та удобрення, (середнє за 2011-2013 рр.)

Як видно з таблиці 1 застосування добрив позитивно вплинуло на ріст і розвиток рослин сорго – зростала висота, щільність, облистяність рослин, що в кінцевому рахунку сприяло зростанню урожайності зерна в 1,4-1,8 раза. Найкраще реагували на внесення азотних добрив сорго суданське та сорго цукрове. Відмічалася також тенденція до зростання вмісту протеїну під впливом добрив.

Найвищу врожайність насіння по фону із внесенням під передпосівну культивацію N₆₀ у середньому за 2011-2013 роки забезпечили сорго цукрове 6,35 т/га, сорго суданське (6,27 т/га), сорго віничне (6,12 т/га), сорго силосне (6,08 т/га), сорго звичайне (5,59 т/га), сорго зернове (5,09 т/га). Найменш урожайними були колумбова трава, яка забезпечила урожайність зерна 2,26 т/га, а також сорго алепське (2,41 т/га), сорго двоколірне (3,45 т/га), сориз низький (3,38 т/га).

Види сорго дещо відрізнялися і за біохімічним складом. Найвищу концентрацію протеїну було відмічено в сорго силосному, зерновому, цукровому, двоколірному, суданському та соризу низькому. Вони характеризувалися вмістом протеїну у зерні 12,9-13,4 %. Слід відмітити високий вміст у зерні всіх видів сорго БЕР та крохмалю.

Отже, за умов північної частини Правобережного Лісостепу можливо вирощувати види роду сорго на зернові цілі. Високу продуктивність забезпечують сорго цукрове 6,35 т/га, сорго суданське (6,27 т/га), сорго віничне (6,12 т/га), сорго силосне (6,08 т/га), сорго звичайне (5,59 т/га), сорго зернове (5,09 т/га) за вмісту протеїну у зерні 12,9-13,4 %.

Література

1. Синськая, Е.Н. Историческая география культурной флоры. / Е.Н. Синская. – Ленінград: Колос, 1969. – 480 с.
2. Слюсар, С.М. Ефективність вирощування суданської трави в Північному Лісостепу / С.М. Слюсар // Збірник наукових праць ІЗ УААН. – 2005. – Впуск 4. – С. 87-91.