Головна » Статті » Конференція_2015_05_7-8 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ІННОВАЦІЇ В ГАЛУЗІ ВИНОГРАДАРСТВА ЗА РАХУНОК ВИВЕДЕННЯ НОВИХ ТЕХНІЧНИХ СОРТІВ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЇХ У ВИРОБНИЦТВО

Салій Олена

молодший науковий співробітник

Національний науковий центр

«Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова»

м. Одеса

 

ІННОВАЦІЇ В ГАЛУЗІ ВИНОГРАДАРСТВА ЗА РАХУНОК ВИВЕДЕННЯ НОВИХ ТЕХНІЧНИХ СОРТІВ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЇХ У ВИРОБНИЦТВО

 

Виноградарство України переживає не найкращі часи, будучи однією з найбільш економічно ефективних галузей сільського господарства на даному етапі, знаходиться у стані близькому до занепаду, і потребує розвитку та реконструкцій.

Площі виноградних насаджень за останні 40 років скоротилися у 3,5 рази. Загальна площа виноградників в Україні на 2013 рік становила 77,9 тис. га [1]. Значна частина з них – це технічні сорти (близько 90%), які є сировиною для виробництва виноматеріалів, коньячних спиртів, соків тощо. За даними 2014 року, без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя загальна площа виноградних насаджень за збором валової продукції складала 44,0 тис. га (плодоносні насадження) [2].

Більшість виноградників низькопродуктивні через високу зрідженість(при допустимій – в 5 %, велика частка знаходиться на критичному рівні, що складає біля 30%)[3]. Це спричинено великою кількістю взаємопов’язаних між собою факторів, у першу чергу сортовим складом не раціонально підібраним до природно-кліматичних умов вирощування (на страх і ризик сільськогосподарських підприємств закладання відбувається без наукового обґрунтування, сортами, інколи, навіть не районованими в Україні).

Скорочення площ та низка урожайність призвело до імпортозалежності галузі виноробства. Останні роки значну частину виноматеріалів та коньячних спиртів виробники імпортують, а Україна при цьому розвиває економіку галузі Молдови, Грузії,Італії, Франції, Чилі та інших країн.

Можна зробити висновок, що виноградарство та виноробство України за роки незалежності характеризуються: скороченням площ, зниженням урожайності, перевагою імпорту над експортом, падінням рівня якості продукції, збільшенням об’ємів фальсифікації [4].

Розвиток галузі можливий лише за умов високого рівня інтенсифікації виробництва. Одним із шляхів подолання кризової ситуації у виноградарстві, забезпечення внутрішніх потреб населення України та підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку є реконструкція насаджень сортами нового покоління.

ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» майже 100 років ведеться робота над удосконаленням та урызноманытненям сортименту виноградних насаджень України. Починаючи з 20-х років минулого століття, і до сьогодні, шляхом генеративної селекції створено понад 120 сортів та форм.

Селекційну багаторічну роботу над створенням технічних сортів можна підрозділити на декілька етапів:

  • створення внутрішньовидових сортів за рахунок світової інтродукції (Одеський чорний, Сухолиманський білий та ін.);
  • селекція міжвидових сортів з використанням складних гібридів Зейбеля та Сейв Вілара (Мускат одеський, Овідіопольський, Рубін таїровський, Голубок, Іллічівський ранній та ін.);
  • створення сортів з використанням гібридів другого покоління та V.vinifera, що значно підвищило якість продукції(Загрей, Ароматний);
  • складні синтетичні схрещування з метою підвищення властивостей V.vinifera та одержання тримірної моделі сорту: якість – стійкість – стабільність (форми Ярило, Одеський жемчуг, Агат таїровський, Чарівній, Селена)

Останні покоління за результатами багаторічних досліджень мають ряд переваг перед контрольними сортами:

  • ранній строк дозрівання;
  • пристосованість до ґрунтово-кліматичних умов даного регіону (форми не залежно від року стабільні за показниками урожайності);
  • високу стійкість до шкідників та хвороб відбувається скорочення витрат на засоби захисту рослин (кількості обробок від 8-10 при класичній технології скорочується до 2-4 профілактичних);
  • за характеристикою одержані виноматеріали не мають аналогів[5].

Загрей, Ароматний та Іскорка, що в останні роки ввійшли до Реєстру сортів України і нові форми передані на патентування, можна рекомендувати для розвитку екологічного виноградарства, якому в наш час приділяється значна увага в усьому світі. Ексклюзивність продукції одержаної з сортів нового покоління збагатить сортимент та розширить можливості винного туризму, а висока пластичність забезпечить довговічність та стабільну урожайність насаджень.

 

Література

1. Білоус І.В. Стратегія розвитку виноградарства і виноробства України та передумови виходу їх продукції на світовий ринок: препринт / І.В. Білоус. – Одеса: ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», 2014. – 23 с.

2. Державнаслужба статистики України [Электронный ресурс]. –Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

3. Авидзба А. М. Состояние мирового виноградарства и перспективы направления развития науки и техники этой отросли / А. М. Авидзба, Н.М. Павленко // Труды научного центра виноградарства и виноделия ИВиВ «Магарач». Ялта, 2001. – Т.3. – С. 5-6.

4. Луканин А. С. Проблемы украинского виноделия. [Электронный ресурс] / А. С. Луканин. – Режимдоступа:http://www.quercus.com.ua/publikacii/2.pdf

5. Герус Л. В. Практичны результатиселекційної програми «Стійкість плюс якість» / Л. В. Герус, І. А. Ковальова , О.В. Салій та ін. // Виноградарство і виноробство: міжв. тем. наук. зб. – Одеса:ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», 2014. – Вип. 51. – С. 61-66.

Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (06.05.2015)
Переглядів: 441
Всього коментарів: 0